А.1.3 Розрахунок і вибір посадок підшипників кочения

Визначаємо приєднувальні розміри підшипників і їхні граничні відхилення. За номером підшипника 5-208 за довідником визначаємо приєднувальні розміри підшипника:

При циркуляційному навантаженні внутрішнього кільця підшипника посадку призначаємо по інтенсивності радіального навантаження на посадковій поверхні кільця:

де F_r= 5000 H - радіальна реакція опори на підшипник;

b=В- 2 r =18-2-2=14 мкм - ширина посадкової поверхні кільця;

К₁=1 - динамічний коефіцієнт посадки, що залежить від характеру навантаження (при навантаженні до 150%);

K₂=1 - коефіцієнт, що враховує ступінь послаблення посадкового натягу при суцільному валі;

K₃=1 – коефіцієнт нерівномірності розподілу навантаження F_r, стор. 283-286 [7].

Тоді

За значенням розрахованої інтенсивності навантаження визначаємо посадку для отвору з ряду посадок, що рекомендуються, [7]:

.

З'єднання внутрішнього кільця з отвором: Ø40 .

Для зовнішнього кільця підшипника, підданого місцевому навантаженню, у з'єднанні його з деталлю передбачаємо щільно рухливу посадку. За рекомендаціями приймаємо при d= 80 мм і 5 ступені точності підшипника .

З'єднання внутрішньго кільця з валом: Ø80 .

Схеми полів допусків для посадок зовнішнього та внутрішнього кілець підшипника з корпусом та валом відповідно показані на рисунках А.5 та А.6.