Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Визначення товщини шару утеплювача. 1.1. Визначимо мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкцій (стіни)





1.1. Визначимо мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкцій (стіни), яке відповідає санітарно-гігієнічним умовам, та визначається за формулою (1.1):

де tв – розрахункова температура внутрішнього повітря, приймаємо за вихідними даними, tв =18°С;

t3 – температура зовнішнього повітря. Приймаємо t3 рівною температурі найбільш холодної доби забезпеченістю 0,92 (таблиця А.2 Додатку). Для умов Полтави t3 = -27 °С;

– допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, 0С.

Значення визначаємо за таблицею А.3 Додатку при вологому режимі експлуатації (таблиця А.4 Додатку):

Dtсг = tв - tp, де t p – температура точки роси, яку знаходимо шляхом інтерполяції за таблицею А.5 Додатку

t p= 10,84°C, тобто D tсг = 18 - 10,84 =7,16°С.

aв =8,7 – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні стіни таблиця А.6 Додатку).

1.2. Визначаємо потрібний опір теплопередачі огородження виходячи з умов енергозберігання. Для цього визначимо градусо-доби опалювального періоду (ГДОП) за формулою

,

де tв = 18°С;

tОП = -1,9°С– середня температура опалювального періоду для Полтави за даними таблиці А.2 Додатку;

zОП =187діб – тривалість опалювального періоду для Полтави за таблицею A.2 Додатку;

ГДОП = [18 – (–1,9)]×187 = 3721

В залежності від ГДОП = 3721 по таблиці А.7 Додатку визначаємо потрібний опір теплопередачі за умовами енергозберігання:

1.3. Із двох значень , що знайдені у пп. 1.1 та 1.2 приймаємо для проектування огородження більше, тобто

1.4. Записуємо значення опору теплопередачі огородження, що складається за вихідними даними із 3-х шарів і порівняємо це значення з потрібним опором теплопередачі

,

де d1 d2 d3 – товщина шарів огородження за вихідними даними,

d1 =0,08м; d3 = 0,07м.

l1,l2, l3 – розрахункові коефіцієнти теплопровідності шарів огородження, які знаходимо за даними таблиці А.8 Додатку, але спочатку за таблицею А.4 Додатку знаходимо, що тепловологісні умови відповідають параметру Б. За даними таблиці А.8 значення l 1,l2 і l3 призначених матеріалів при параметрі Б дорівнюють:

l 1 = 0,76 ; l 2 = 0,15 ; l 3 = 1,8 .

- коефіцієнт тепловіддачі для зимових умов. По таблиці A.6 Додатку приймаємо для стін =23 .

Рівняння опору теплопередачі має вигляд:

1.5. Вирішуємо рівняння відносно d2 і находимо потрібну товщину утеплювача d2 = 0,221. Приймаємо товщину шару утеплювача із газобетону d2 =23см.

Термічний опір (фактичний) прийнятої конструкції огородження дорівнює:

1.6. Знаходимо теплову інерцію огородження

При ; ; ; та

; ; (таблиця А.8 Додатку)

 

D= 0,105∙10,83 +1,533∙2,42 + 0,039∙17,88 =5,54 > 1,5

(За таблицею 2 норм [1] мінімальне допустиме значення =1,5).

Остаточно приймаємо товщину шару утеплювача із газобетону d2 =23см. та фактичний термічний опір прийнятої конструкції огородження

Схема огородження з трьох шарів показана на рис. 1.1

 

 

 

Рисунок 1.1 – Схема стінової панелі

2. Перевірка можливості конденсації вологи у товщі огородження. Виявлення зон конденсації вологи.

2.1. Визначаємо значення температур зовнішнього повітря по місяцям для м. Полтава за таблицею А.2 Додатку

 

Січень t3(1)=- 6,9°
Лютий t3(2))=- 6,4°
Березень t3(3))= -1,3°
Квітень t3(4))= 7,6°
Травень t3(5))= 15°
Червень t3(6))= 17,8°
Липень t3(7))= 18,3°
Серпень t3(8))= 18.7°
Вересень t3(9))= 19,7°
Жовтень t3(10))= 7,4°
Листопад t3(11))= 10,6°
Грудень t3(12))= - 4.5°
   

Середня температура найбільш холодного місяця – січня становить

t3= - 6,9°

 

2.2. Обчислюємо значення температур на внутрішній поверхні стіни, на межах шарів та на зовнішній поверхні:

 

На внутрішній поверхні , де

На межі першого і другого шару ,

де ;

На межі другого і третього шару ,

де ;

На зовнішній поверхні ,

де ;

Визначення температур графічним методом показано на рис.2.2.

 

 

Рисунок 2.2 - Визначення температур графічним методом та розподіл температур в огороджені.

 

2.3 Визначаємо насичуючий парціальний тиск водяної пари для обчислених значень температур за таблицею 2.1

 

при tв = 18° Eв=2064 Па
при tвn = 16,43° Eвп=1869 Па
при t1 = 15,01° E1=1716 Па
при t2 = -5,78° E2=375 Па
при t3n = -6,31° Eзп=358 Па

 

2.4. Парціальний тиск повітря у приміщені:

2.5. Визначимо опір паропроникненню огороджувальної конструкції:

де m1, m2, m3 - коефіцієнти паропроникнення шарів огородження, знаходимо за таблицею А.8:

; ;

 

 

2.6. Знаходимо парціальний тиск водяної пари на поверхні стіни і на межах шарів.

На внутрішній поверхні еВП = еВ =1238 Па

На зовнішній поверхні е ЗП = 380 Па (пружність пари для найбільш холодного місяця – січня за даними таблиці А.9)

Тиск на межах шарів визначаємо за рівнянням (2.5)

2.7. За знайденими значеннями насичуючого тиску (ЕВП, Е1, Е2, ЕЗП) і парціального тиску водяної пари (еВП, е1, е2, еЗП) побудуємо графіки (рис.2.3). На вісі абсцис відкладаємо у масштабі опір паропроникненню шарів огородження: R П1, RП2, RП3. За графіками виявляємо зону конденсації вологи в товщі огородження в холодний період року (зона перетину ліній тиску)

 

Рисунок 2.3 – Виявлення зони конденсації вологи


3. Розрахунок опору паропроникненню огородження із умов недопущення накопичування вологи.

 

Опір паропроникненню огородження від внутрішньої поверхні до площини концентрації згідно з рисунком 2.3 становить:

Опір паропроникненню від зовнішньої поверхні:

3.1. За таблицею А.9 Додатку визначаємо значення пружності водної пари для річного періоду для Полтави:

Січень е1=380 Па Липень е7=1500 Па
Лютий е2=380 Па Серпень е8=1430 Па
Березень е3=480 Па Вересень е9=1080 Па
Квітень е4=730 Па Жовтень е10=800 Па
Травень е5=1000 Па Листопад е11=620 Па
Червень е6=1340 Па Грудень е12=460 Па

 

Середній парціальний тиск водяної пари за річний період:

3.2. Знаходимо середню температуру повітря для періодів року: Середня температура зимового періоду (t£-5°C)

Число місяців періоду Z1=2 (січень та лютий).

Середня температура весняного та осіннього періоду (-5°<t<+5°C)

Число місяців періоду Z2=3

Середня температура літнього періоду (t³+5°C):

Число місяців періоду Z3=7.

3.3. Знаходимо значення температур у площі можливої конденсації вологи за розрахунковий період:

3.4. За таблицею 2.1 знаходимо насичуючий тиск,, що відповідає значенням: .

 

ЕхЗИМ = 383 Па ЕхВ-О = 570 Па ЕхЛ = 1688 Па

 

3.5. Насичуючий тиск водяної пари за річний період знаходимо за рівнянням

3.6. Необхідний опір паропроникненню стіни за умовами (3.2)

Оскільки волога, яка конденсується в огородженні у холодний період року випарюється на протязі теплого періоду і спеціальна пароізоляція не потрібна. Конструкція огородження, що показана на рис.1.1 приймається без змін.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. ДБН В.2.6-31:2006 "Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель.

2. СНиП 2.04.05-91*. Отопление, вентиляция и кондиционирование

3. СНиП 2.01-82. Строительная климатология и геофизика

 


Date: 2015-09-18; view: 702; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию