Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






ФРАГМЕНТ ІСТОРИЧНОЇ ЗАБУДОВИ





Під фрагментом історичної забудови розуміють цілісний у територіальному відношенні комплекс у масштабі кварталу або його частини. Він вміщує різночасові, функціонально та історично не пов’язані поміж собою будівлі, які по різному сполучаються один з одним та із забудівлею оточення.

У даній роботі фрагменти історичної забудови класифікуються з точки зору можливості сучасного використання. Істотним для даної мети слід вважати наступні ознаки:

1. Ступінь цінності. Це поняття вбирає такі характеристики забудови, як датування, естетичні та стилістичні особливості, середовищна значущість. Дана ознака є визначальною при вирішенні питання щодо міри будівельного втручання та про загальний напрямок використання фрагменту.

Цінність різних фрагментів не однакова, достатньо виокремити дві великі групи:

- фрагменти значної цінності («цінні») – мають пам’ятки архітектури, меморіальні будівлі або ті, що мають велику середовищну (ландшафтну) цінність. Вони найбільш характерні для історико-культурної зони центру і, в меньшій мірі, для інших зон;

- фрагменти відносно меньшої цінності («рядові») – складаються з рядових історичних і опорних будівель.

2. Конфігурація плану. Ця ознака визначає характер зв’язків між установами, що розміщені в даному фрагменті, і мають значення для визначення загального напрямку використання. За цією ознакою фрагменти історичної забудови підрозділяють на:

- щільні або «монолітні» – з мигдалевими світловими подвір’ями й практично без внутрішньоквартального простору;

- замкнуті або периметральні – квартал (його частина), забудована по периметру; внутрішньоквартальний простір або вільний, або зайятий забудовою, що не має цінності, тобто в перспективі вільний;

- стрічкові або лінійні – безперервна однобічна забудова вулиці (її відрізка). За походженням такий фрагмент частіш за все – рештки колишньої периметральної забудови. Випадок двобічної забудови, який зустрічається найчастіше, можна розглядати як два окремих фрагмента, що розділені вулицею;

- вільні або дісперсні – ті, що складаються з будівель, які переважно вільно стоять, зі складною формою внутришньоквартального простору. Дісперсний фрагмент найменш жорстко організований, найбільш живописний, найбільш відкритий до середовища, що оточує.

3. Поверховість. Ця ознака визначає загальне спрямування використання фрагмента і впливає на визначення складу установ та характеру взаємозв’язків між ними. За цією ознакою фрагменти історичної забудови підрозділяють на:

· багатоповерхові – 4 поверхи й вище;

· різноповерхові;

· малоповерхові – 1-3 поверхи.

Монолітні, периметральні й стрічкові фрагменти мають загальну характеристику – компактність. Компактна забудова – це забудова ділового центру міста, житлові квартали капіталістичного періоду. Їй більш за все відповідає функціональна ідея інтенсифікації, один із головних принципів якої – зонування по вертикалі. Виокремлюється зона найбільш активного освоєння – рівень землі плюс-мінус один-два поверхи. Верхні поверхи реконструюють відповідно до функціонального зонування центру. Зона активного освоєння наповнюється закладами обслуговування та культури. В житловій зоні рівень землі використовується для створення сприятливих умов проживання, основний засі – санація (розрідження забудови, озеленення, благоустрій).

В периметральних фрагментах з’являється можливість створення зеленої зони всередині кварталу, развитку функцій, що потребують ізоляції від вулиці і вільного простору. В історико-культурній зоні це може бути місце відпочинку, пішохідна площа, ніби клуб під відкритим небом, може також використовуватися для літніх виставок, ярмарків, театралізованих вистав, фестивалів.Вільний внутрішньоквартальний простір може використовуватися під мікрорайонний парк, що є актуальним в густо забудованому центрі.

Стрічкова забудова властива торговим вулицям. Важливовою є можливість використання групи домів як єдиного об’єму. Наявність внутрішньоквартального простору дозволяє добудувати з тильної сторони необхідні функціональні групи приміщень, наприклад, зали, технологічний блок, створити зелену зону. Якщо фрагмент має значну історичну і художню цінність, він повинен культивуватися як характерний куточок центру. Можлива організація в перших поверхах пасажу або перетворення його в пішохідну галерею з входами до установ обслуговування і культури. З успіхом у таких фрагментах розміщуються туристичні готелі, які мають культурно-побутове обслуговування на перших поверхах.

В дисперсних фрагментах можуть розміщуватися автономні установи або комплекс, який складається з установ, які не мають потреби в безпосередньому зв’язку.

Фрагмент історичної забудови в тому вигляді, як він дійшов до нас, – результат довгої еволюції. Він включає елементи, підпорядковані спільному замислу, й елементи створені поза цим замислом більш-меньш випадково. Ще більш випадковими бувають різночасові втрати, тому композиційна цілісність часто буває порушена.

Комплексна цілістність такого фрагменту визначає спільний проект – єдиний спосіб, що дозволяє відтворити порушену композиційну єдиність. Тут можуть бути поруч різні прийоми реконструкції – від наукової реставрації і відтворення окремих втрачених елементів забудови до заміни випадкових або другорядних – сучасними елементами; співвідношення старого і нового може коливатися від виключення окремих сучасних елементів в історичний ансамбль до включення окремих історичних елементов в новий ансамбль.

Результатом цього етапу роботи є дві взаємо доповнюючі одна одну програми:

- програма комплексу закладів культури, торгівлі /склад закладів, форми їх комплектації, їх місткості;

- програма реконструкції фрагменту історичної забудови, націлена на максимальне виявлення історико-культурної і архітектурно-художньої цінності.

Цей етап роботи відповідає завданню на проектування.

Date: 2015-09-18; view: 567; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию