УМІННЯ ОРІЄНТУВАТИСЯ В УМОВАХ СПІЛКУВАННЯ

Мотивація мовлення. Щоб сформувати у дітей уявлен-
Типи мовленнєвих _{ня П}р_{0 СПОС}оби орієнтування В об-
ситуацш ставинах і завданнях спілкуван-

ня, треба створити на уроці навчальну ситуацію, яка б наближалася до природних умов спілкування. Учні, по­ставлені в обставини, однотипні з тими, що існують у житті, зможуть під час висловлювання мимоволі врахо­вувати сприймання того, до кого звертаються. Спосіб ви­кладу думки підказуватиметься їм конкретною обста­новкою.

Ситуація живого спілкування на уроці може виникну­ти лише тоді, коли вчитель і учні пройняті взаєморозу­мінням, радістю спільної праці. За таких умов виконан­ня вправи перестає бути для учня формальним завдан­ням. Мовлення стає засобом самовираження. Захоплені спільним пошуком, радістю пізнання, діти діляться з учи­телем почуттями, враженнями. Обмінюючись думками, вчаться бачити навколишнє, відгукуватися на життя, включатися у нього.

Стійкий інтерес до мовленнєвої творчості учителеві вдасться пробудити тоді, коли він зуміє знайти матеріал спільних переживань, захопить дітей темою висловлю-

вання. У такій темі клас буде відчувати себе єдиним творчим колективом. Для кожного стануть зрозумілими власна роль у процесі спільного пошуку, зв'язок з това­ришами, спрямовуюча допомога вчителя.

Перші успіхи колективної творчості, уміння окремих учнів виразити себе словом народжують змагання. За одними пробують свої сили інші. Пробуджується інте­рес. Колективна творчість стає школою оволодіння при­йомами викладу думки.

Спосіб постановки завдання — найважливіший інст­румент учителя у створенні мотиву мовленнєвої діяль­ності. Формулюючи те чи інше завдання, учитель бачить конкретну мету даного уроку, його місце в системі ін­ших. Виходячи з цього, він створює мовленнєву ситуа­цію, яка спонукає учнів до висловлювань, близьких до тих, що існують у дійсності.

Одні типи ситуацій мають на меті сформулювати чіт­ке уявлення про функції мовлення, обставини та співбе­сідників спілкування. Інші — будять уяву, викликають асоціації, підказують свідомості способи оформлення об­разів, що виникають.

Ефективним прийомом формуван-

^Приймовленневог^{аФ ня} У^{явлень П}Р° Функції мовлення

^М°ворчостї ^є зіставлення на одну й ту саму

тему текстів художніх і наукових,

розповідей, описів та міркувань. Порівнюючи висловлю­вання, у яких про те саме говориться по-різному, учні усвідомлюють, що тексти бувають різні у залежності від функції мовлення. Вони одержують орієнтири, як зна­ходити спосіб викладу думки, беручи до уваги обставини і мету спілкування.

Проілюструємо цей методичний прийом зразками вправ.

Вправа 1. Спостереження за вираженням тієї самої думки у "текстах різного типу.

Мета: Сформувати у дітей розуміння, що залежно від мети висловлювання (хочемо шось розповісти, описати якийсь предмет чи подію або довести свою думку) говоримо по-різному, добираємо різні способи викладу думки.

Прочитайте тексти і запитання до них.

1. Люблю розглядати джерельце. Вода прозора. Дно застелене
блакиттю неба. У синій глибині бачу віття сокорини.

Яке джерельие?

2. Тарас і Юрко розчистили джерельце, Дно обмостили камін­
ням. І заспівала, задзвеніла вода!

Що-зробили хлопчики? -'-'..............................................

Використовуємо

Опис, коли відповіла- Розповідь, якщо від- Міркування, коли ємо на питання повідаємо на питан- відповідаємо на пи-який? яка? яке? ня що сталося? тання чому?

Вправа 2. Спостереження за вираженням однієї і тієї самої ду­мки у текстах різного стилю (художньому і науковому).

Мета: Формування уявлень про особливості мовлення залежно від мети і умов спілкування.

Прочитайте тексти, вміщені до таблиці.

Про одне й те саме по-різному

Восени настає поступове похоло- Осінь.

дання. Птахи відлітають у вирій. „ _б.

Дерева скидають листяний по- м_0В глибінь рки,

^КР падають, як зорі,

з явора листки.

(Д. Павличко)

Точно повідомляємо ознаки Живописно малюємо предмет, предмета.

Поміркуємо, що однакове у цих текстах, а що різне. Про що говориться у кожному з текстів? (Про осінь.) Це в них однакове.

Прочитайте текст, що ліворуч. Яка мета цього висловлювання? (Дати точні відомості про осінь як пору року.) Кому воно адресо­ване? Близькій, добре знайомій людині.чи будь-кому, усім? Прочц-

тайте текст, що праворуч. До кого звертається автор у вірші? Чим цей опис відрізняється від попереднього? (Автор не просто називає ознаки осені, а малює її так живописно, що ми бачимо ніжну голу­бінь неба, відчуваємо ніжну осінню прохолоду, ласкавий дотик лег­кого вітерцю, разом з автором милуємося золотисто-багряними ли­сточками явора, переймаємося радістю.)

Узагальнення. На уроках мови, математики, природознавства ми точно називаємо ознаки, властиві граматичним, математичним, при­родничим явищам. А коли складаємо оповідання, казки, намагаємо­ся живописно намалювати події. Для цього вживаємо слова з пере­носним значенням, близькі і протилежні 'за змістом, речення, різні за інтонацією.

Вправа 3. Редагування тексту, у якому порушено стильову єд­ність.

Мета: Сформувати уявлення про способи добору мовних за­собів з огляду на намір автора.

Як поліпшити опис?

Ходить осінь з кухлем у руці. Ллє дощі і зливи. Сірим полот­ном застилає небо. Огортає землю ніжною прохолодою. Для осені характерне скорочення дня.

Поміркуйте: учень мав намір живописно намалювати осінь чи точно назвати її ознаки? Яке речення не відповідає наміру?

Вправа 4, Спостереження за вираженням тієї самої думки у художньому і науковому описах. Складання міркування.

Мета: Розвиток умінь орієнтуватися у виборі способу викладу думки залежно від завдань спілкування.

Розгляньте малюнки комах, назвіть їх. (Учитель показує ма­люнки світлячка, бджоли, метелика, мурашки.) Доповніть речення словами — назвами комах.

Прочитайте загадку. Про кого у ній йдеться? Які слова вам до­помогли відгадати загадку? Поміркуйте, який намір автора: живо­писно намалювати світлячка чи точно назвати його ознаки?

Прочитайте текст, що у таблиці ліворуч. Які ознаки світлячка описано у ньому? Де такий опис можна прочитати — у художньому творі чи у підручнику з природознавства, довіднику?

Як слід закінчити речення про світлячка? визначте, який це

текст -розповідь, опис.чи міркування.

Орієнтуючи учнів на певний спосіб викладу думки, учитель конкретизує мовленнєву ситуацію словесним роз'ясненням. Намагається викликати зриме уявлення про адресата мовлення. В одних випадках —це одно­класники, малята із підшефного дитячого садка, най­ближчий друг, сестра, брат, у інших — уявлювані ро­весники, юнкори газети «Зірка», старші друзі —шефи чи батьки. Словесне роз'яснення доповнюється ілюстра­тивно-текстовою або конкретно-дійовою (ігровою) опо­рою.

На перших кроках навчання найпростішим описам мовленнєва творчість часто зливається з ігровою. По­становку завдань, розповідь-взірець учитель вплітає у сюжетну канву гри. Ігровою ситуацією спрямовує на ви­ділення характерних ознак предмета, що спостерігають діти, текстом-взірцем підказує структуру висловлювань і окремих речень у ньому.

Вправа. Складання усних описів за дидактичною грою «Кому

* Мета: Навчати орієнтуватися у способі викладу думки, буду­
вати найпростіші описи..

Буратіно привозить на вантажній машині пакети. Машину зу­стрічають заєць і їжак.

Учитель дістає із пакета морквину і запитує:

— Кому це?

— Зайцю,—хором відказують ДІти.__
Учитель дає зайцю моркву і описує її:

Візьми, зайчику, морквинку. Глянь, яка вона велика, дов­генька, оранжева. Солодка, соковита. Хрумтить на зубах. Гризи, сі­ренький!

Учитель дістає із пакета капусту, запитує:

— Кому це?

— Зайцюі

— Оксанко, дай зайчику капусту, опиши її.

— Ось тобі зайчику, головка капусти. Глянь, яка вона кругла,
біла. Сто листочків-одежинок на ній. Листочки у неї соковиті, со­
лодкі. Хрумай, сіренький, на здоров'я!

Учитель дістає буряк.

— Кому це?

— їжачкуі

— Михайлику, дай їжачку бурячок і опиши його.

— Ось тобі друже, їжаче, бурячок на сніданок. Він круглий,
червоний. Великий, великий! Солодкий, соковитий. Смачний вийде з

^НЬ°^Гу подальшому навчанні описам перевага віддається ситуаціям із ілюстративно-текстовою опорою, які створюються постановкою завдань типу: Прочитайте текст і відгадайте «Хто це?» або «Що це?>. Побудуйте твір так, щоб, слухаючи вас, можна було відразу здогадатися, яку рослину, звіра чи птаха ви описуєте

Зображення предмета, який діти описують, за ана­логічним описом-зразком активізується мислительна і мовленнєва діяльність дітей. Спрямовується їхня увага на виділення характерних ознак даного предмета, акти­візуються конструкції речень, необхідні для побудови ви­словлювання.

Вправа. Спостереження за вираженням тієї самої думки у ху­дожньому і науковому описах. Складання наукового опису птаха.

Мета: Навчати орієнтуватися у способах викладу думки, бу­дувати науковий опис за аналогією.

Який опис художній?

Бусол

Він прилітає з далекого краю, не спочиваючи лине, лине. Здається, на світі миліш немає, чим наше подвір'я, стара явори­на.

(А. Малишко)

Малюнок лелеки.

Малюнок сови. Опишіть сову.

Зіставте текст-опис «Хто це?» і малюнок лелеки. Покажіть на малюнку і назвіть ознаки лелеки, за якими її можна легко розпіз­нати серед інших птахів.

Прочитайте, як змальовано лелеку у вірші А. Малишка. Знайдіть слова, у яких передано любов автора до цього перелітного птаха.

Розгляньте малюнок сови і опишіть її за зразком опису лелеки (Текст «Хто це?»).

Навчаючи дітей будувати оповідання, казки на осно­ві побаченого, пережитого, слід заохочувати дітей, на­приклад, так: «Намагайтеся про події розповісти вираз­но, щоб наші маленькі друзі із дитячого садка могли зримо уявити те, про що ви розповідаєте». Мовленнєва ситуація увиразнюється робочими матеріалами: зачином (вступною частиною твору), опорними словосполучення­ми, реченнями, сюжетною картиною чи фотомонтажем. Мета цих прийомів — оживити вже наявні у дітей вра­ження, пробудити їх уяву, якогось мірою підказати план, композицію, у які діти вкладають своє, справжнє, пере­жите.

Вправа. Побудова казки за початком та словосполученнями, найважливішими для висловлювання.

Мета: Вчити орієнтуватися у способах викладу думки, буду­вати казку.

Складіть казку «Заєць і Весна». Використайте початок і подані