Методика вивчення віршів

Вірш - жанр літературного твору, мова якого підкорена певному ритмові з метою палання їй більшої експресивності, милозвучності, емоційності, виразності. За зовнішнім виглядом відрізняється від прози. бо розбитий на рядки. Специфіка віршованого творч:

ритмічно організована мовд;

кожне слово у вірші має значне смислове і емоційне

навантаження: інтонація читання і особливі темп своєрідні,так як пов'язані з наявністю великої кількості епітетів, порівнянь, метафор.

гіпербол та інших художні* засобів; вірш побудований строфами - об'єднанням груп віршових рядків, пов'язаних між собою певною системою рим та інтонацій; мелодика; настрій; звукопис (звуконаслідування)-Розрізняють вірші ліричні, епічні, драматичні. Молодші школярі знайомляться з ліричними та епічними (сюжетними) віршами.

Ліричні - вірші з певною емоційною насиченістю, у яких з особливою виразністю виявляється ставлення автора до зображуваного, в центрі якого - переживання, внутрішній світ героя. Лірика є громадянська, філософська, інтимна, пейзажна. Остання потребує особливого підходу до її вивчення, так як вірші такого типу невеликі за розміром і передаються в них не події з життя людей, а почуття, пов'язані із змалюванням явищ природи, переживань.

Робота над аналізом ліричного твору спрямовується на розвиток у школярів уваги до переживань, настроїв, шо їх відтворює поет. На основі цього ведеться збагачення їх словника лексемами на позначення різних почуттів (радості і смутку, милування і схвильованості тощо).

Епічним віршам властивий екзжет. розвиток подій. Як і при розгляді прозових творів, після вступної бесіди і ознайомлення застосовується кількаразове повторне читання, аналіз головної думки і художнього її втілення. Однак, у поетичного твору особлива форма, що зумовлює використання специфічних прийомів роботи над ним. Йому притаманні більша, ніж в оповіданнях образність, лаконізм, своєрідний синтаксичний стиль, інші засоби поетичної виразності.

.Методика опрацювання вірша в початкових класах рекомендує такі види робіт на уроках: словесна робота, яка передбачає вдумливе ставлення до кожного образного слова т# виразу: виразне читання вчителем; вибіркове читання дітьми; читання в особах (якщо є); вивчення напам'ять: складання партитури вірша: емоційно-логічні вправи на відпрацювання навичок виразного читання:

аналіз емоційно-образного змісту. Складання партитури передбачає такі етапи роботи:

1) знаходження логічного центру твору (слова, що пояснюють головну думку твору, позначаються графічно = = = ==)

2) постановку пауз /, //, ///, логічних наголосів до кожної частини речення;

3) відтворення мелодики читання: 8 на підвищення голосу;

\ - зниження голосу;

- ^{^} \ - висхідно-спадна мелодика:

- поділ тексту на частини, визначення тону читання і темпу. У процесі роботи над віршем учні мають зрозуміти не лише

зміст, а й художні образи, мову вірша, ідею. Працюючи над віршем, учитель показує дітям яка своєрідність його побудови (композиції), що змушує його бути особливо пильним до пояснення окремих слів і виразів, тлумачення смислу речень. Основна увага звертається на поетичні особливості вірша, його мелодику; настрій, на розуміння почуттів. думок, переживань тієї людини, яка його написала.

Методика заучування напам'ять віршів і уривків прози:

1. Кількаразове прочитування кожної з частин (строфи чи куплета). Коли засвоєна перша частина, пропонується подібне зробити з іншими частинами. А на завершення демонструється знання всього тексту напам'ять.

2. Після запам'ятання однієї з частин перехід до нової іде після повторення попередньої, а далі і всіх попередніх. У результаті учні не забувають того, що стало надбанням їх пам'яті.