ВИСНОВОК. Бібліотека навчального закладу сьогодні є потужним інформаційно-освітнім центром, в просторі вищої школи є її найважливішим елементом

Бібліотека навчального закладу сьогодні є потужним інформаційно-освітнім центром, в просторі вищої школи є її найважливішим елементом, і має ряд особливостей, що відрізняють її роботу від роботи публічних бібліотек. Вона органічно входить в структуру вузу, які готують фахівців-професіоналів, отже, основний її завданням є забезпечення навчально-виховного процесу.

Але успішне здійснення діяльності вузівської бібліотеки можливе лише при грамотно організованій системі формування бібліотечного фонду, тому що саме цей процес, перш за все, є умовою діяльності будь-якого вузу.

Характерною особливістю бібліотеки вищого навчального закладу є те, що тематика комплектування її фонду переважно визначається переліком вивчаються в даному вузі дисциплін. У зв'язку з цим і перелік тем може бути збудований не в систематичному порядку, як прийнято робити в наукових і публічних бібліотеках, а згрупований в залежності від того, на яких факультетах або міжфакультетних кафедрах викладається дана дисципліна. Таким чином, досягається повний взаємозв'язок з картотекою документозабезпеченості, яка складається за таким же принципом і сам тематичний план комплектування найбільш повно відповідає основній меті бібліотеки вищого навчального закладу забезпеченню навчального процесу. Комплектування електронних ресурсів із зовнішніх джерел для електронної бібліотеки проводиться відповідно до профілю вузу.

В період сучасного розвитку цивілізації різко зростають інформаційні потоки, бурхливо розвиваються інформаційні технології на основі досягнення електроніки та телекомунікацій. Серед багатьох чинників успішного існування та використання в навчальному процесі документно-інформаційноїбази.У вищих навчальних закладах та їх бібліотеках остання розробляється з застосуваннями вищого навчального закладу гіпертекстових і мультимедійних технологій, тому вона, як правило, набуває рис електронної системи навчання. Такі системи називають навчальними веб-матеріалами, вони можуть використовуватися не тільки для денної, заочної та самостійної форм навчання, а також, знаходять широке застосування в дистанційній формі навчання.

Тому, прискорилися темпи створення та накопичення інформації, ускладнення і глобалізація знання зробили необхідним пошук інструментів, що дозволяють забезпечити швидкий та ефективний доступ до цього знання, розсіяному по різних країнах і сховищ. Одним з таких інструментів, ми вважаємо, по праву можна назвати технології електронних бібліотек.

Застосування системного підходу при створенні підходу при створенні навчальної документно-інформаційної бази у вузі дає можливість розширити сферу застосування електронних носіїв інформації і коло потенційних її користувачів.

Також системний підхід дає можливість не тільки орієнтувати документовану інформацію (наприклад, електронне навчальні посібники) на конкретну групу користувачів (сильніше або слабкіше студента), а створювати його таким чином, щоб їй міг користуватися практично кожен. В залежності від потреб та наявних знань, користувачів сам вибирає матеріал для вивчення, його обсяг, технологію навчання. Ці забезпечується індивідуальний підхід, надається можливість кожному користувачеві черпати знання без обмежень.

В ході вивчення організаційної форми подачі інформації індивіду і характеристики змісту або старань відображати сутність інформації в такому документі вдалося більш чіткіше визначити сутність «інформації» в документі.

Використання електронних ресурсів, формування електронних бібліотек змінюють сам принцип інформаційного обслуговування користувачів: звертаючись до системи, вони отримують не тільки посилання на наявний документ, але і сам документ.

Для інформаційного забезпечення віддалених користувачів формується електронна бібліотека, де повний текст документа пов'язаний з електронним каталогом, а при запиті читач отримує як список бібліографічних описів, так і можливість ознайомиться з повним текстом ресурсу, мережевим електронним журналом, сайтом освітньої установи.

На сьогоднішній день на бібліотеки покладена інформаційна підтримка дистанційної освіти та забезпечення доступу до інформаційних ресурсів. Інтеграція системи дистанційної освіти і інформаційних ресурсів, наявних у вузівських бібліотеках, дозволяє студентам, які навчаються дистанційно. Подолати дефіцит доступу до якісної інформації, перш за все, при підготовці курсових і випускних робіт, а також сприяє підвищенню якості навчального процесу в цілому. Мережеві дистанційні технології найбільш перспективні для розширення освітнього простору бібліотеки вищого навчального закладу. Вони активно стимулюють розвиток такої форми інформаційного забезпечення навчального процесу як мережеві електронні бібліотеки.

Як показує в своїх дослідженнях Г. Ю. Кудряшова: «В сучасних умовах бібліотека як елемента вузівської системи, що приймає посильну участь в діяльності вищого навчального закладу, здатна стати в результаті свого випереджаючого розвитку в одній з активних цієї системи» [16;25].

Погоджуючись з активною роллю бібліотеки всередині вищого навчального закладу, я також вважаю її центральною ланкою, що об'єднує навколо себе всі інші його структурні підрозділи.

Вузівська бібліотека нового покоління - це базова ланка єдиного інформаційного простору ВНЗ, що розвиваються на основі впровадження телекомунікаційних технологій. Така бібліотека зможе не просто забезпечувати необхідною інформацією користувачів, але і стати інформаційним центром, що сприяє формуванню у студентів інформаційної компетентності та підвищенню інтелектуального рівня студентів.