Методика розвитку мовлення у процесі образотворчої діяльності

Образотворчо-мовленнєва діяльність - це вид художньо-мовленнєвої діяльності, в якій мовленнєві дії підпорядковуються меті й змісту образотворчої діяльності дитини для її збагачення, спрямування, стимулювання і коментарю.

Образи, створені засобами кольору, лінії, форми, композиції, стають цільними, яскравішими, якщо опосередковуються мовленням. Те, чого немає в дитячому малюнку, легко і природно заміщується, доповнюється, «домальовується» за допомогою слова. Складена дитиною казка оживає, набуває додаткових можливостей вираження в ілюструванні її змісту.

Логічно, що в підручнику з методики організації та керівництва художньо-мовленнєвою діяльністю дітей ми будемо говорити про розвиток мовлення дітей засобами образотворчого мистецтва і про роль художнього слова у збагаченні образотворчої діяльності дітей.

Способи поєднання зображувальної діяльності та мовлення, художнього слова можуть виступати в таких формах, як словесне малювання, якщо педагог через сприймання поетичного тексту, пейзажної лірики показує дітям приклад

художнього опису явищ природи, предметів та об'єктів довкілля. Наступним способом інтеграції образотворчої і словесної творчості є коментар зображеного, коли вихователь спонукає дітей до вербалізації власних художніх переживань, висловлення думок, які знайшли відображення в малюнках, картинках, репродукціях, що були вибрані дітьми. Нерідко у процесі малювання діти супроводжують зображувальні дії активним мовленням, неначе акомпанують собі, доповнюючи те, що не може в силу технічних причин бути зображене на аркуші, стимулюють свої дії, розгортають ідеї. Мовленнєві дії дошкільника можна визначити як штрих-мовлення, що будується за законами, відмінними від зв'язного висловлювання. Посиленню інтересу до художнього слова сприяє також ілюстрування дітьми власних зв'язних висловлювань, які від того стають більш виразними, повними.

Методика керівництва образотворчо-мовленнєвою діяльністю полягає у визначенні вихователем пріоритетних ліній заняття, усвідомленні того, що виступає основним завданням, засобом, а що - допоміжним. На прикладі розробленого комплексу занять такого типу подаємо способи педагогічного керівництва вихователем діями дітей у процесі образотворчої діяльності. Комплекс занять, який можна визначити як сумісний творчий проект вихователя і дітей об'єднано загальною назвою «Музей».

Розпочати перше із занять вихователь може такою бесідою: - Діти, чи замислювалися ви над тим, чому восени так часто йдуть дощі, чому плаче Осінь? Ми зацікавились і запитали в неї. Осінь нам пояснила, що жалкує за тим, що час дуже швидко плине, скоро і зовсім скінчиться осіння пора та почнеться холодна зима, а від Осені й сліду не залишиться, ніщо про неї не нагадуватиме. Дійсно, шкода, що кожного дня на деревах стає все менше листя, квіти жухнуть, комахи засинають, ховаються в щілини, а птахи відлітають за обрій. Зрозуміло, за чим сумує Осінь.

Відтак, хочу вам запропонувати одну цікаву ідею. Але спочатку скажіть, чи були ви хоч коли в музеї? Що ви там бачили? Як ви зрозуміли, для чого існує музей? Так, у музеї зберігаються та експонуються різні дивовижні речі, твори мистецтва, потрібні, щоб люди милувалися ними. Давайте і ми з вами створимо Музей Осені, щоб зберегти в ньому все, що нагадуватиме нам про цю

дивовижну пору року. В музеї усі цікавинки виставляють у різних залах. Давайте, ми теж створимо дек - за роботу!

Для оформлення «музейної зали» можна виокремити будь-який куточок кімнати, наприклад, підвіконня. Творчий проект «Музей Осені» важко вставити тільки у стандартні заняття, робота триває впродовж дня і, навіть, декількох днів. Послідовність сумісних дій може бути такою: обговорення змісту роботи на організованих заняттях-бесідах - розподіл доручень (хто що буде робити) - виконання (сумісні практичні дії) - оформлення (під керівництвом дорослого загального вигляду виставки) - коментування (діти розповідають про створене батькам, іншим дорослим, обмінюються враженнями).

Частина 1. Портрет - пейзаж - натюрморт (художня зала).

- Діти, ви правильно визначили: музей - це колекція творів
мистецтва, які ретельно збирають, зберігають та показують
людям для краси. У нашому музеї теж буде багато краси, адже
осінь - одна з найчарівніших пір року. У художній залі музею
будуть знаходитися твори живопису. Пригадайте, що зображують на портреті; пейзажі; натюрморті. Так, портрет - це зображення будь-яких осіб. Ви вже здогадалися, хто головні персони Осені? Хто восени заявляється найчастіше? Дощ, вітер, хмари. їх портрети ми і намалюємо для нашого музею.

Щоб уявити, а потім намалювати кольоровий портрет осіннього вітру та дощу, послухайте спочатку поетичний портрет Осені, створений Катериною Перелісною:

Вітер плаче, вітер віє,

Дощ осінній дрібно сіє.

Жовкне листя, в'януть квіти,

Скрізь калюжі поналито.

Сумно вітер виє,

Гілочки лама.

Плачуть хмари сиві -

Сонечка нема.

Марія Познанська

Йдуть, і йдуть, і йдуть дощі,

Стали чорними кущі,

І дерева чорні стали,

Бо листочки всі опали.

Дощ найдовші нитки має,

Небо й землю вмить єднає.

- Що спільного ви помітили в цих віршах? Так, сумний
настрій.

- Як ви зрозуміли, що осінній дощ іде часто, рясно? Що про це свідчить? І калюжі, і пожухле листя, почорнілі дерева. Якого кольору фарби ви візьмете - яскраві, блискучі, світлі чи сірі, холодні, темні?

- Пригадайте, якими словами мовиться у віршах про дощ, що він робить? Дрібно сіє, калюжі наливає, хмари плачуть. Розкажіть, як би ви це намалювали.

- Послухайте вірш про дощик і скажіть, про який дощик у ньому розповідається, літній чи про осінній.

Галина Тарасенко Як люблю я танцювати,. Дріботіти і скакати, Молоточком наче б'ю,

Із цеберця наче ллю.

- Як ви здогадалися, що літній? Цей дощик сумний чи веселий? Доберіть інші слова, щоб сказати про такий дощик.

Намалюйте на одній половинці аркуша дощик, що танцює, а на другій - осінній дощик, який дрібно сіє мокроту.

- Давайте складемо портрет осіннього дощу за допомогою слів. Який він? (Важкий, сумний, похмурий, густий, рясний, тривалий). Дощ неможливий без хмар, важких, дощових, суворих. Не забудьмо і про них.

- Осінній вітер теж не схожий на літній вітер-пустунець. Пригадайте, яким ви запам'ятали літній вітерець? Тепленький, приємний, легкий, ніжний. Саме тому літній вітерець ви будете малювати світлими кольорами.

- Осінній вітер зовсім не такий. Послухайте його поетичний портрет, що він сам про себе розповідає.

Галина Тарасенко

І ношусь я, і літаю, топчу луки і поля.

Жовті трави пригинаю, лист зриваю із гілля.

То скирти, стоги розношу, то у сурми загуду,

То в безсиллі заголошу і до лану припаду...

- Як, на вашу думку, яким голосом розповідає про себе осінній вітер. Давайте пограємо. Ставайте по кімнаті вільно. Хтось, кого ми виберемо, буде осіннім вітром. А всі інші будуть різними деревами, квітками, хмарками, травою. Вітер дмухатиме на все, що на землі. А ви не тільки розкажіть, що а вами відбувається, а ще й за допомогою рухів, жестів, міміки покажіть, що відчуває осіння природа.

- Доберіть слова, щоб сказати про осінній вітер, який він. Розкажіть, що вітер робить у садках; у полі; на вулицях.

Можна запропонувати дітям створити портрети не головних персон осені, а трьох місяців: вересня, жовтня, листопада. Ознайомлення з прислів'ями, їх заучування допоможе дітям краще усвідомити їх особливості: «Як вересніє, то й дощик сіє», «Жовтень горить, листям землю золотить», «Листопад зимі ворота відчиняє».

- Осінній портрет ми з вами, любі друзі, створили. Добре, якщо в нашому музеї буде також і осінній натюрморт. Натюрморт - це зображення різних предметів, речей. В осінньому натюрморті тих речей, що стосуються осінньої природи, погоди. Тож, давайте, спочатку їх пригадаємо, а щоб легше було це робити, згрупуємо їх.

Цю сумісну діяльність можна організувати у два способи. По-перше, розділити дітей на декілька команд, запропонувати кожній команді обрати для себе певну тематичну групу. Потім з багатьох предметних картинок, які вони спочатку розглянуть, назвуть, команди відберуть лише свої. Друга частина сумісної діяльності виявляється в обговоренні результату, представле­ного кожною командою дітей.

Другий спосіб - кожна команда отримує великий аркуш паперу, олівці або фломастери та завдання намалювати на ньому слова певної групи. Спочатку діти обговорюють між собою слова, а потім їх малюють. Якщо діти вміють писати, вони можуть підписати свої малюнки.

Осінній одяг (куртка, плащ, шапка, шарф, рукавиці, светр, комбінезон). Осіннє взуття (гумові чоботи, боти, черевики). Осінні речі (парасолька, накидка). Осінні овочі (капуста, картопля, морква, буряк, цибуля). Осінні фрукти і ягоди (яблука, груші, сливи, дині, кавуни). Осінні явища (дощ, туман, холод, хмари, листопад).

- А тепер спробуємо створити словесний осінній натюрморт. Наприклад, на моєму натюрморті куртка, гумові чобітки, тепла шапочка та парасолька, - це осіннє вбрання для дівчинки. Я б назвала його теплий або дівочий. Спробуйте створити лісовий осінній натюрморт; садовий; овочевий; прогулянковий; святковий; смачний натюрморт; а також щедрий, сумний; запасливий; яскравий тощо. Поміркуйте, з яких елементів ви його будете складати.

Можна запропонувати після цієї лексичної вправи намалювати свій натюрморт та підписати його назву. Дехто з дітей, можливо, самостійно не зможе виконати завдання. Щоб допомогти дитині об'єднати декілька предметів тематично, дорослий може включити її до розгорнутого міркування,

наприклад: «Ти хочеш скласти прогулянковий натюрморт? Давай поміркуємо. Яка погода трапляється найчастіше восени? То що ж необхідно для прогулянки в осінній день, наприклад, у парку? Якщо йде гуляти дівчинка, як ти вважаєш, що у неї може бути в руках?» (Букет осіннього листя, парасолька, тепла шапочка).

Осінній пейзаж теж хотілося б залишити в нашому музеї. Перш, ніж ви, наші любі друзі, почнете малювати, пропоную відтворити його у своїй уяві. Краще скористатися для цього словом, тобто розповісти, як і що ви збиралися малювати. А ще, уявити красиву картину осінньої природи допоможе лірична поезія Катерини Перелісної. Спробуйте передати кольорами тривогу берізки у холодний вітряний день.

Ой, шумить холодний вітер.

Аж гуде.

Жовте листячко тріпоче

Де-не-де.

А берізка гілочками

Вся тремтить.

- Ой, не рви ти, вітре, коси
Хоч на мить!

Другий вірш поетеси зовсім інший за настроєм - лагідно-ніжний. Пейзаж теж має бути повільним, спокійним.

Золота осінь

В парках і садочках

На доріжки й трави

Падають листочки

Буро-золоті.

Де не глянь, навколо

Килим кольористий,

Віти напівголі,

Небо синє чисте.

Метушні немає,

Тиша й прохолода.

Осінь золотая

Тихо-ніжно ходить.

- Можливо, діти, у вас вже є осінні пейзажі, які ви раніше малювали або знайшли в журналах? Тоді залишається вибрати з них найкращий і пояснити всім, чому саме цей пейзаж заслуговує бути експонатом в музеї.

Огляньте нашу художню залу. Тепер тут є осінній портрет, натюрморт, пейзаж. Така краса! Отже, Осінь може не сумувати, що нічого не залишиться на згадку.

Частина2. «Де заховалась ти, Осінь, у казках?» (Казкова зала) – У нашому музеї Осінь залишиться не тільки в малюнках,

віршах, розповідях. Якщо уважно придивитися, можна

переконатися, що вона заховалась у наших улюблених казках.

Треба тільки її там розшукати. Давайте разом спробуємо.

Пригадайте казку та, можливо, у згадці про врожай, погоду,

осінні природні явища ви і знайдете осінь.

1. Казка Івана Франка «Ріпка». Пам'ятаєте, як починається казка? Ріпка виросла велика: «Зразу така, як мишка, а потім, як буряк, потім, як кулак, потім, як два, а наприкінці стала така, як дідова голова». Чим були зайняті герої казки, що вони робили? Коли це буває? Тепер здогадалися, де Осінь заховалась? (Урожай ріпи збирають восени).

2. Українська народна казка «Івасик-Телесик». Пригадайте, в яку біду потрапив Івасик. Так, до відьми в полон. Перехитрив Івасик відьмину дочку Оленку, сховався на яворі. Ось послухайте, я вам зараз нагадаю, як це було: «Побачила відьма хлопчика та почала явора гризти; гризе, гризе та зубами клацає. Бачить Івасик, що непереливки, аж тут, дивиться, летять гуси. Він до них:

Гуси, гуси, лебедята,

Візьміть мене на крилята

Та понесіть до батенька,

А в батенька їсти-пити

І хороше походити.

А вони кажуть: - Нам ніколи, нехай тебе задні візьмуть. -Так і полетіли».

Діти, здогадалися, де Осінь заховалась, про яке осіннє явище згадується в цій казці? (Птахи восени летять у теплі краї).

3. Українська казка «Півник і двоє мишенят». Пам'ятаєте, півник-трудівник знайшов колосок, а потім його обмолотив, а потім відніс зерно до млина та намолов борошна, і.нарешті, пиріжків напік? Ви теж вважаєте, що це відбувалося наприкінці літа та на початку осені? Отже, виходить, що казка ця також осіння.

4. Українська казка «Кривенька качечка». Нагадаю вам, як починалася ця казка: «Був собі дід та баба, та не було у них дітей. От вони собі сумують, а далі дід і каже бабі: - Ходімо, бабо в ліс по грибки! От пішли; бере баба грибки, коли дивиться, у кущику гніздечко, а в гніздечку качечка сидить». Про які осінні дари згадується в цій казці, здогадалися? Назвіть, які осінні грибки могли збирати в лісі дід та баба.

5. Українська казка «Пан Коцький». Звичайно, ви добре

пам'ятаєте історію, як лисичка побралася з котом та назвала його паном Коцьким. Ви легко знайдете Осінь у цій казці, якщо пригадаєте, з яких осінніх дарів приготували звірі котові частування.

Можливо, ви й інші казки пригадаєте, в яких Осінь заховалася? Давайте намалюємо ілюстрації до цих казок, але так, щоб одразу видно було, що казкові події відбувалися восени.

Отже, як бачимо з наведеного прикладу, мовленнєва й образотворча діяльності відбуваються в єдності, утворюють єдину макродіяльність.

У сучасній методиці, на відміну від вимог попередніх часів, процес сприймання й «опрацювання» літературного твору перестав бути лише процесом слухання-говоріння. Позитивний досвід європейської науки і практики було враховано у вітчизняних дошкільних закладах. Відтепер діти застосовують різні способи художніх дій для відбиття своїх естетичних вражень, переживань, фантазій: ілюстрування епізодів твору, створення мальованих моделей, складання книжки-картинки за основними подіями в сюжетній лінії тощо. Ці та інші способи застосування завдань з продуктивної художньої діяльності у процесі сприймання творів, безперечно, збагачують, поглиблюють цей процес, роблять сюжет більш зрозумілим, полегшують його запам'ятовування, відтворення. Проілюструємо сказане записом фрагменту заняття, на якому процес сприймання літературного твору супроводжувався продуктивною художньою діяльністю.

Вихователь починає заняття з розповіді:

- Одного разу маленька дівчинка опинилась одна-однісенька в пустелі. Куди не подивись - тільки пісок і небо над головою. Спочатку дівчинка перелякалась, адже вона була така маленька і беззахисна. «Я зовсім одна! Нікого поруч немає», - бідкувалася вона. Але раптом трапилося таке, що переконало її, - вона не одна... Ви вже здогадалися, діти, що відбулося?

Вихователь дає можливість дітям висловити свої припущення, поступово й невідступно підводить до думки, що хтось - це не обов'язково людина, а пустеля, як і ліс, степ - живі світи, в яких живуть комахи, пташки, звірі. І потрібно навчитися розуміти цей світ, щоб одержати допомогу чи надати її тим, хто цього потребує. Тобто ця розмова може слугувати поштовхом до міркувань про місце людини у світі, до спостережень за, наприклад, життям мурашок, взаєминами папуг, хом'ячків тощо.

- Про живий світ навкруги розповідається й у вірші

Володимира Орлова «Хто в хаті живе?». Послухайте його, спробуйте собі краще уявити, про що йдеться в цій історії: Хтось уголос сказав коло хати:

- Схоже, хата ніким не зайнята. Зникли мешканці, ніби назло. Цілий рік, наче пустка, житло.

- Що ви? - щось зацвірінькнуло в тиші.

- Нісенітниця! - пискнули миші.

- Неподобство! - промовив жучок.

- І зухвалість! - додав павучок.

- Як не соромно? Що за нахаба?! Пробурчала обурена жаба.

- Як у хаті ніхто не гуркоче, Як сваритись і битись не хоче, Як естрада в ночі не реве,

То у хаті ніхто не живе?!

- Ви зрозуміли, чому про таку хатку не можна сказати «незайнята»? Давайте намалюємо хатку, про яку йшлось у вірші. Не забудьте жодного з її мешканців.

Після виконання завдання і розгляду малюнків, їх обговорення, педагог узагальнює:

- Отже, якщо бути уважним і слухати не тільки себе, то навкруги можна помітити живий світ, який може навчити тебе багато чого корисного. Так, наприклад, тварини, птахи ніколи не починають сварку першими. Якщо їм щось не подобається, вони попереджають про це рухами, позою, зміною зовнішності тощо. Наче говорять: «Не чіпай мене, я сердитий! Ти мені не подобаєшся!». А ви як поводитеся, хлоп'ята і дівчатка, коли сердиті або коли вам не хочеться ні з ким розмовляти? Розкажіть нам. Діти розповідають.

У дошкільному закладі використовують й такий метод, як розповідання дітей за своїми ілюстраціями до казки. На занятті з художнього читання чи розповідання вихователь читає оповідання (чи розповідає казку), на занятті з малювання діти «створюють ілюстрації», малюють за змістом знайомого художнього твору, а на занятті з розвитку мовлення розповідають за серією дитячих ілюстрацій.

Діти можуть малювати опорні схеми на заняттях з розвитку мовлення, складати розповіді відповідно до схем і розповідати. Наприклад, «Склади історію на тему і намалюй».'

Мета: Закріпити уявлення дітей про жанрові особливості творів. Вчити складати історію на запропоновану тему, дотримуючись її. Підвести до розуміння того, що кожна

¹ Водолсиа НЯ. Театральна аб«тк*. - Донецьк, 2000.

розповідь має певну композиційну структуру: початок, середина, закінчення. Розвивати вміння відображати події, про які йдеться в розповіді, у власному малюнку. Матеріал: аркуші паперу, поділені на три частини, кольорові олівці.

Хід заняття. Вихователь пропонує дітям пригадати, чим відрізняється казка від оповідання. Далі нагадує, що в кожній казці, оповіданні є початок, середина, закінчення; пропонує дітям скласти невеличку розповідь за темою «Пригоди зайчика-вуханчика» та намалювати її, використовуючи подану модель.

Доцільними будуть також інтегровані заняття, на яких поєднуються завдання з розвитку мовлення й образотворчої діяльності. Наприклад, інтегроване заняття «Художники».

Мета: Вчити дітей уявляти предмети на основі їх схематичного зображення, домальовувати його, складати розповідь за власним малюнком.¹ Матеріал: аркуш паперу зі схематичним, фрагментарним зображенням предметів (коло, елемент вуха, кут, лінія тощо), кольорові олівці.

Інструкція до виконання: вихователь пропонував дітям розглянути схематичні зображення на аркуші, поміркувати, на що вони схожі й домалювати їх. Після цього вони складали невеличку розповідь за власним малюнком. Наприклад, фрагмент заняття, гра «Художники».

Вихователь: - Один художник вирішив написати картину. Але тільки він починав малювати, як йому хтось заважав. Так і застала його ніч. Художник був у відчаї, адже вже ніч надворі, а картина ще не готова. Так і ліг спати засмучений. Давайте його заспокоїмо й домалюємо картину самі. Спочатку уважно роздивіться, що встиг намалювати художник.

(Діти розглядали картину. Вихователь ставив запитання до кожної з деталей картини).

Вихователь: - Як ви вважаєте, що це може бути? На що чи на кого це схоже?

Сашко: - Це може бути хмаринка.

Олена: - А це - на вушка зайчика.

Катя: - А ось голки колючого їжачка.

Ярослав: - А це може бути кущ.

Сашко: - Я бачу дерево з гілками, а за ним заховалася лисичка, тільки мордочку видно і вуха.

Максим: - Вгорі он сонечко.

Влад: - А це можуть бути квіти.

¹ Водолага Н.В. Театральна абетка. - Донецьк, 2000.

Вихователь: - Давайте візьмемо олівці та домалюємо картину. (Діти домальовують, хто що побачив).

Вихователь: - А тепер давайте складемо розповідь за картиною, що вийшла. Я вам допоможу: почну речення, а ви продовжуватимете. Одного разу на небо вийшло...

Діти: - сонечко.

Вихователь: - На галявині з'явився...

Діти: - Зайчик.

Вихователь: - Він веселився...

Діти: - Співав. Збирав квіти.

Вихователь: - Та не помітив, як...

Діти: - Заблукав.

Вихователь: - А що було далі? Кого зайчик зустрів у лісі? Складіть свою казку про зайчика та інших персонажів цієї картини. Пам'ятайте, що у кожної казки є початок, середина, закінчення.

З дітьми старшого дошкільного віку проводять інтегровані заняття з розділів «Художньо-мовленнєва діяльність», «Образотворче мистецтво», «Розвиток мовлення» і «Українське народознавство» до національних народних свят. Наприклад, «Час Великдень зустрічати».'

Мета: закріпити знання дітей про Великодні святкові дійства; розвивати відчуття ритму, форми, кольору; спонукати творчо використовувати набуті знання; виховувати любов та повагу до традицій українського народу. Словник: Великдень, писанка, паска, яйця, крамар.

Попередня робота: ознайомлення дітей з українськими обрядами під час святкування Великодня; навчання технік розписування писанок (мазки, тички); вивчення віршів, пісень, таночків; підготовка костюмів і оформлення зали; підготовка матеріалів (яйця, фарби, пензлики № 1-3, вода, паска).

Хід заняття.

Вихователь:

- Знову сонце принесло

Весняне тепло.

Під його промінням

Все вже ожило.

Із трави і квітів

Тчуться килими,

Сонечко в садочку

Бавиться з дітьми.

'Ніколаєнко В. Час Великдень зустрічати //Дошкільне виховання. -2004. №4 - С 28-29.

Виходять двоє дітей, дивляться навкруги. Перша дитина: - Така краса тут загадкова!

Друга дитина:

- Це, друже мій, не випадково,
До нас прийшла весняна казка,
(до глядачів)

Послухайте її, будь ласка. Діти сідають. У святково прибраній світлиці мама, тато і Даринка. Мама:

- Доброго ранку, донечко, Наше любе сонечко! Даринка:

- Доброго ранку, матінко] Доброго ранку, тату!

Незабаром вже Великдень –

Воскресіння свято?

Тато:

- Скоро, скоро, залишилось
Кілька днів чекати.
Мама:

- Писанки час малювати,
Паски випікати.

Я даю тобі завдання, Доню-помічнице:

Візьми яйця в курнику,

Борошно - в крамниці.

Тато:

- У корови попроси Молочка смачного, У колоді набери

Меду запашного.

Мама:

- Будем паску випікати, Писаночки малювати.

Всі йдуть за лаштунки. Ведуча:

- Йде Даринка, поспішає,
Нині справ багато має,
Бо ж готується до свята,
Щоб Великдень зустрічати.

Виходять Даринка і Корова. Даринка:

- Добрий день до Вас, Корово.
Скоро буде свято.

Тато й мама наказали Молока прохати. Корова:

- Дам Даринці молока,
Як його не дати.
Малювати писанки
Будеш ти до свята?
Даринка:

- Так, звичайно, розмалюю Писанку чудову. Корова:

- Намалюй тоді, будь ласка, На яйці корову. Даринка:

- Добре, пані, намалюю, Ви ж така вродлива.

Без худоби нам, селянам, Просто неможливо.

Бере молоко, дякує. Всі йдуть за лаштунки. Ведуча:

- Йде Даринка, поспішає,
Нині справ багато має,
Бо ж готується до свята,
Щоб Великдень зустрічати.

Виходять Півник, Курка та курчата. Виконують українську народну пісню «Глибока криниця». Виходить Даринка. Даринка:

- Добрий день, шановне панство,
Незабаром свято!

Тато й мама наказали В вас яєць прохати. Півник:

- Дам Даринці я яєць, Як же їх не дати. Малювати писанки Будеш ти до свята? Даринка:

- Ну аякже! Писанки Все село малює. Курка:

- Намалюй тоді, Даринко,

Цих курчат манюніх.

Даринка:

- Так, гаразд, я намалюю Пухнастих і милих,

Бо без птиці на подвір'ї Просто неможливо.

Бере яйця, дякує. Всі йдуть за лаштунки. Ведуча:

- Йде Даринка, поспішає,
Нині справ багато має,
Бо ж готується до свята,
Щоб Великдень зустрічати.
А у лузі, де колоди,
Бджілки водять хороводи.

Бджілки виконують довільний танок. Виходить Даринка. Бджола:

- Добрий день тобі, Даринко, Йдеш далеко з хати? Даринка:

- Мама й тато наказали У вас меду взяти. Бджола:

- Меду ми тобі дамо, Як його не дати, Малювати писанки Будеш ти до свята? Даринка:

- Так, малює писанки Кожна господинька. Бджола:

- Якщо так, веселих бджіл Намалюй, Даринко. Даринка:

- Добре, пані, намалюю Бджілочок і квіти,

Бо малюють залюбки Писанки всі діти.

Йдуть за лаштунки.

Виходять Даринка та Крамар.

Крамар:

- Добрий день, Даринко]

Хочеш щось купити? Даринка:

- Дайте борошна, будь ласка,
Тісто замісити.

Крамар:

- Дам я борошна тобі, Як його не дати. Малювати писанки Будеш ти до свята? Даринка:

- Буду, пане, це ж одна Із давніх традицій.

- Крамар:

Намалюй тоді, Даринко, Колосок пшениці. Даринка:

- Ой, чудово розпишу я
Писанку святкову,
Намалюю бджіл, курчаток,
Колосок, корову.

Йдуть за лаштунки. Виходять мама, тато, Даринка. Даринка:

- Ось, матусю, я принесла Все, що ви просили. Поспішала я додому Скільки мала сили. Мама:

- От спасибі тобі, доню, Все зробила вчасно. Тато:

- Буде в нас і добра паска, Й писанки прекрасні. Даринка:

- Гей-но, хлопці та дівчата, Йдіть нам помагати.

Даринка та діти-глядачі підходять до столу, на якому заздалегідь наготовані вода, фарби, пензлики, яйця на підставочках. Діти розмальовують яйця, співають пісню «Писанка»'.

Вихователь стежить за роботою дітей, у разі потреби допомагає їм.

Після закінчення малювання писанок кожен показує свою

іншим, розказує, що на ній зображено, пояснює свій вибір. На сцену повертаються мама й тато Мама (виносить паску):

- Ось і пасочка поспіла, Добра, пишна, всім на диво. Тато:

- Дітки, друзів пригощайте, З Великоднем їх вітайте!

Діти підходять до гостей, пригощають паскою, дарують писанки. Виконують пісню «Хай у вас, і в нас все буде гаразд».

Отже, образотворчо-мовленнєва діяльність - це різновид художньо-мовленнєвої діяльності. Відтак, слід пам'ятати, що на кожному занятті з образотворчої діяльності вихователь повинен обов'язково визначити, крім образотворчих, мовленнєві завдання, а саме: збагачення словника, розвиток образного, зв'язного мовлення, використання прислів'їв, приказок, загадок, віршів.

У результаті занурення дітей в активну мовленнєву діяльність на заняттях з образотворчого мистецтва у дітей формується образотворчо-мовленнєва компетенція як кінцевий результат навчання.

Образотворчо-мовленнєва компетенція - це результат художньо-творчої діяльності дитини, в якій мовлення планує, спрямовує, супроводжує, регулює й оцінює процес і продукт образотворення, яке, у свою чергу, збагачує й увиразнює, надає образності мовленню дитини.

Якісний рівень образотворчо-мовленнєвої компетенції дитини, зумовлений, з одного боку, рівнем її знань і уявлень щодо способів образотворення та рівнем сформованих образотворчих умінь і навичок, а з іншого,- особистісними якостями, що знаходять самовиявлення в її зображувальній творчості.

5. Назвіть засоби художньої виразності в літературі та образотворчому мистецтві.

*6. Розкрийте роль продуктивної художньої діяльності на літературних заняттях.

9. Охарактеризуйте матеріал для художньої творчості, що застосовується на літературних заняттях.

Методичний коментар. Для заліку обов'язково вміти відповісти на 3 завдання з позначкою * та 2 завдання за вибором студента. Максимальна кількість балів - 8.

Практичні завдання

*1. Підібрати 4-5 тем для інтегрованих занять з дошкільниками.

2. Придумати сюжет з варіантами образотворчих завдань для колективної роботи з дітьми молодшої групи.

3. Скласти художній та діловий описи на тему «Красуня Зима».

*4. Розробити мальовану модель за змістом казок «Зайчикова хатка», «Пан Коцький».

*6. Визначити не менше 5 варіантів художньо-образотворчих завдань за змістом казки «Котик і півник».

Методичний коментар. Обов'язковим для заліку за поданим розділом є 3 завдання з позначкою * та одне завдання за вибором студента. Максимальна кількість балів - 5.

Питання для контролю

*1. Назвіть види інтегрованих занять з пріоритетом мовленнєвих завдань.

2. Назвіть види інтегрованих занять з пріоритетом образо­творчих завдань.

*3. Охарактеризуйте варіанти мовленнєвих завдань, що застосовують в процесі образотворчої діяльності.

4. Розкрийте суть методу «художній коментар», визначіть його позитивні й негативні риси.