Розвиток методики організації художньо-мовленнєвої діяльності у другій половині XX століття

Проблеми художнього виховання та організації різних видів художньо-естетичної діяльності досліджувалися багатьма вченими в різних напрямах. Зокрема, вивчалися: розвиток художньої творчості дітей (Н.О.Ветлугіна); художній образ у різних видах дитячої творчої діяльності (Н.О.Ветлугіна, І.Л.Дзержинська, В.О.Єзикеєва, Т.Г.Казакова, Н.С.Карпинська, Н.П.Сакуліна, Л.С.Фурмина та ін.).

Художнє виховання здійснювалося в дошкільних закладах двома шляхами: а) шляхом виховання здатності естетично сприймати явища дійсності як безпосередньо в довкіллі, в житті, так і через твори мистецтва; б) шляхом діяльності, пов'язаної з мистецтвом: співи, танці, читання віршів, розповідання казок, ігри-драматизації, малювання, ліплення.¹

Обидва ці шляхи, як зазначала Н.О.Ветлугіна, тісно були пов'язані між собою. Розвиток здібності до художнього сприймання викликав необхідність знайомити дітей з різними видами мистецтва. Розвиток здатності до творчої діяльності дітей неможливий без збагачення їх художніми враженнями, яких діти набувають у процесі сприймання творів мистецтва. Уміння сприймати твори мистецтва таким чином, щоб можна було збагачувати свій досвід, з їх допомогою розуміти життя і визначати своє ставлення до різних явищ, не дається дитині в готовому вигляді, воно виховується з раннього віку.

Відтак, розвиток здібностей до різних видів творчої діяльності дітей відбувався в ході навчання на організованих заняттях, які були введені в 50-х роках як обов'язкові в усіх групах дошкільних закладів: музичні заняття, малювання, ліплення, конструювання, художнє читання.

Розгорнулась експериментальна робота щодо залучення дітей до різних видів художньої діяльності: музичної (Н.О.Ветлугіна, І.Л.Дзержинська), образотворчої (В.О.Єзикеєва, Т.Г.Казакова, Н.П.Сакуліна), театралізовано-ігрової (Н.С.Карпинська, Л.С.Фурмина, С.М.Чемортан та ін.).

Н.О.Ветлугіна розробила теоретичні позиції дитячої творчості, які вона розглядала як у зв'язку із «зрілим мистецтвом», так і в сенсі педагогічно обумовленого явища. Зауважимо, що термін «дитяча творчість» учена використовувала