РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Предмет і завдання курсу «Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності в дошкільному навчальному закладі»

Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності в дошкільних навчальних закладах - це галузь педагогічної науки, яка вивчає особливості сприймання, запам'ятовування, розуміння і відтворення дітьми дошкільного віку змісту художніх творів, специфіку педагогічної діяльності, спрямованої на формування у дітей знань і навичок роботи з книгою, художнім текстом, уміння аналізувати художні тексти, зіставляти їх зміст з власною поведінкою Й однолітків, розігрувати (декламувати, театралізувати, інсценувати) зміст художніх творів.

Об'єктом методики організації художньо-мовленнєвої діяльності є художньо-мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку.

Предмет - процес організації педагогом художньо-мовленнєвої діяльності дітей.

У завданнях методики організації художньо-мовленнєвої діяльності виокремлюють фундаментальні і прикладні.

Фундаментальними завданнями методики виступають:

- дослідження предметів сприймання, запам'ятовування і відтворення змісту художніх творів дітьми дошкільного віку;

- визначення принципів, методів та форм роботи з кни­гою і художнім текстом у дошкільному навчальному закладі;

- вивчення закономірностей і тенденцій сприймання й розуміння дітьми змісту художніх творів.

Прикладними завданнями є:

- визначення змістового аспекту роботи з книгою в дошкільному навчальному закладі;

розробка варіативних та інноваційних методик роботи з художнім текстом у дошкільному навчальному закладі;

- розробка педагогічної системи керівництва організацією художньо-мовленнєвої діяльності дошкільників.

Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей виокремилась у самостійну педагогічну дисципліну з ♦ Методики розвитку мовлення дітей та ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі», яка, у свою чергу, була складовою дошкільної педагогіки.

Виокремлення методики організації художньо-мовленнєвої діяльності дошкільників як самостійної педагогічної дисципліни було зумовлено низкою факторів, а саме:

- діяльнісним підходом до роботи з художньою книгою в дошкільному закладі, що привело до виокремлення різних видів діяльності, пов'язаних з використанням художніх текстів у роботі з дітьми, як-от: художньо-мовленнєвої, театрально-ігрової, театрально-мовленнєвої, мовленнєвотворчої, образотвор­чо-мовленнєвої, музично-мовленнєвої;

- збільшенням питомої ваги використання художньої літератури як на заняттях з художньо-мовленнєвої діяльності, так і на заняттях з усіх інших розділів програми, а також у процесі роботи в повсякденному житті (інших режимних моментів: ранковий підйом, прогулянки, друга половина дня, вечірні години, самостійна художня діяльність дітей, ранки, літературні вечори, розваги, виставки, ігри-драматизації і т. ін.);

- необхідністю теоретичного й наукового обґрунтування методики роботи з художніми текстами різних жанрів українських і зарубіжних письменників та творами усної народної творчості.

Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку є складовою фахової, професійної підготовки майбутніх педагогів дошкільних навчальних закладів (вихователів, старших педагогів-методистів, завідувачів, інспекторів, методистів відділів освіти) залежно від кваліфікаційного рівня.

Виокремлюють три рівні професійної підготовки. Перший рівень — практичний, характерний для випускників педагогічних училищ.

Майбутні вихователі у процесі навчання в педучилищі мають набути практичних умінь і навичок залучення дітей до

роботи з книгою, художнім текстом та відтворення дітьми змісту знайомих художніх творів у різних видах діяльності.

Другий рівень — теоретичний, здійснюється у процесі підготовки фахівців дошкільної освіти в коледжах. Студенти педагогічних коледжів мають набути, крім практичних умінь і навичок, ще й теоретичних знань як з теорії художньо-мовленнєвої діяльності, так і методики її організації з урахуванням вікового періоду дітей.

Випускник коледжу (бакалавр) має:

- знати основні принципи добору художніх творів для дітей та принципи ознайомлення дітей з художніми творами;

- бути обізнаними з джерелами художнього читання дітям;

- володіти варіативними методиками з організації художньо-мовленнєвої діяльності та інших видів діяльності в дошкільному закладі, пов'язаних з використанням художніх текстів різних жанрів;

- вміти виявляти, аналізувати й оцінювати результати педагогічного впливу на дітей в ході художньо-мовленнєвої діяльності.

Третій рівень — рефлективний, характерний для випускників дошкільних факультетів педагогічних інститутів і університетів.

Основні завдання викладання методики організації художньо-мовленнєвої діяльності в інституті, університеті:

- озброїти студентів теоретико-методичними знаннями
щодо роботи з художніми текстами і дитячою книгою в
дошкільному навчальному закладі;

- знати психофізіологічні особливості сприймання, запам'ятовування, розуміння і відтворювання дошкільниками художніх текстів різних жанрів та враховувати їх у практичній роботі з дітьми;

- визначати зміст, форми і методику роботи з художніми текстами з урахуванням вікової групи та індивідуально-психологічних особливостей дітей;

- володіти діагностичними методиками щодо виявлення рівня сприймання, запам'ятовування, розуміння, відтворення змісту художніх текстів різних жанрів та розвитку мовлення дітей за змістом художніх текстів;

- прищепити вміння і навички організаційно-педагогічної роботи з художнім текстом і книгою в дошкільному закладі;

- сформувати вміння узагальнювати і розповсюджувати передовий інноваційний педагогічний досвід роботи з художньо-мовленнєвої діяльності;

- стимулювати розробку нових інноваційних методик роботи з художньою літературою в дошкільному навчальному закладі.

Методологічними засадами методики організації з художньо-мовленнєвої діяльності дітей є положення матеріалістичної філософії щодо єдності свідомості, мови і діяльності; мови, мислення і мовлення; раціонального й емоційного (чуттєвого); загальнолюдських і національних цінностей; закони діалектики: перехід кількісних змін в якісні; боротьба і єдність суперечностей.

Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей пов'язана з іншими навчальними дисциплінами, зокрема: теорією літератури, українською і зарубіжною дитячою літературою, психологією, культурологією, мистецтвознавством, лінгводидактикою, виразним читанням, методиками образотворчого мистецтва, музики та іншими фаховими методиками.

Методика, як й інші педагогічні науки, використовує комплекс методів наукового дослідження.

Теоретичні методи: вивчення й аналіз наукового фонду літератури з проблемами дослідження; моделювання, аналіз і узагальнення матеріалів дослідження й педагогічної практики. Емпіричні методи: спостереження, бесіда, анкетування, інтерв'ю, оцінка компетентних суддів; педагогічний експеримент.

Методи наукового дослідження студенти використовують у процесі підготовки курсових і дипломних робіт. Для цього використовують наявні й розробляють самостійно діагностичні методики розвитку художньо-мовленнєвої діяльності дітей. Наведемо декілька діагностичних методик.

Розуміння дітьми змісту художнього тексту Варіант І. Мета: з'ясувати розуміння дітьми змісту

тексту казки, оповідання, вірша, визначити здатність добирати

предмети, картинки до змісту твору.

Хід досліду: Дитині читають художній текст. Пропонують

розповісти його, після цього відібрати предмети, картинки, про

які згадувалось у змісті художнього тексту.

Результати обробки досліду заносять до таблиці.

Коефіцієнт розуміння твору обчислюється за формулою:

де К - коефіцієнт розуміння тексту; т- кількість речень (слів, картинок), відтворених дитиною; п - загальна кількість речень (слів, картинок).

Варіант II. Мета: з'ясувати особливості розуміння дітьми тексту оповідання, визначити вміння помічати зайві речення та лексичні одиниці в сюжеті.

Хід досліду: Дитині читають по черзі оповідання Л, Толстого «Два товариші» та В. Осеєвої «Погано». За змістом кожного проводиться бесіда.

Через деякий час пропонують знову послухати оповідання Л. Толстого «Два товариші», але в іншому вигляді (деформований текст, у дужках подаються речення з оповідання В.Осеєвої ♦ Погано»).

Два товариші

Ішли лісом два товариші, і вискочив проти них ведмідь. (Собака сердито гавкав, припадаючи на передні лапи.) Один кинувся навтьоки, виліз на дерево й заховався, а другий залишився на дорозі. (Прямо веред ним, притиснувшись до тину, сиділо маленьке скуйовджене кошеня.) Робити йому було нічого: він упав на землю і вдав, що мертвий. Ведмідь підійшов до нього і почав нюхати, а той і дихати перестав. (Воно широко відкрило рота і жалібно нявкало. Недалечке стояли два хлопчики і чекали, що буде.) Ведмідь понюхав його обличчя, подумав, що мертвий, і відійшов. (У вікно виглянула жінка і поспішно вибігла на ґанок.) Коли ведмідь пішов, той зліз з дерева і сміється:

- Ну, що, - каже, - ведмідь тобі на вухо сказав? (Як вам не соромно.)

- А він сказав мені, що погані ті люди, які в біді від товаришів тікають.

Запитати у дитини: Чи не помітив ти у змісті нічого зайвого? Можливо, тут є речення з іншого оповідання? У разі потреби оповідання читається повторно.

Результати обробки досліду заносять до таблиці.

Питання для контролю:.

1. Дайте визначення предмета, об'єкта і завдань методики організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей.

2. Визначіть теоретичні й методологічні засади методики.

3. Розкрийте сутність професійної підготовки вихователя до організації художньо-мовленнєвої діяльності з дітьми.

Практичні завдання:

1. Розробити (або виписати) три діагностичні методики з художньо-мовленнєвої діяльності дітей.