Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Друга сторінка нашого журналу Радість через страждання





Ведучий: Двісті років тому в Бонні жив хлопчик Людовік, син місцевого музиканта Йоганна Бетховена. Сімˊя Бетховенів займала невелику кімнату. Сонце ніколи не заглядало у напівтемну кімнату Людовіка, де стояли залізне ліжко та старий клавесин, за яким довгі години проводив хлопчик. Помітивши музичні здібності сина, батько примушував грати до виснаження, щоб грою він швидше почав заробляти гроші.

Ведуча: Рано став маленький Людовік опорою сімˊї. Він працював не відпочиваючи. Хлопчик був похмурим, мовчазним, зануреним в мелодію, яка виникала в його уяві. Людовік нічого не помічав навколо, і потрібно було багато зусиль, щоб вивести його з такого стану. З юності мріяв оселитись у Відні, але тільки у 1792 році – двадцятидвохрічною молодою людиною, досвідченою у творчості та виконанні,- він зміг оселитися у цьому місті. Тут він віддався творчості та піаністичним виступам, багато писав для фортепіано, на той час нового інструменту.

Ведучий: За чотири роки – з 1796 по 1799 – створив десять сонат для фортепіано – великих багато частинних творів серйозного, глибокого змісту. Соната – безпосередній гарячий відгук композитора на почуття, події, думки, які хвилювали. У його творчості соната утверджується як драма, насичена гострими конфліктами.

Ведуча: Коли у Бетховена спитали, звідкіля він черпає свої музичні думки, композитор відповів: «Я вловлював їх на лоні природи, у лісі, на прогулянках, в тиші ночі, ранком, збуджений настроєм, який у поета передається словами, а у мене перетворюється в звуки, які звучать, бушують, поки не стануть переді мною нотами». Ніколи не зупиняючись на досягнутому, спрямовуючись до нових звершень, Людвіг ван Бетховен набагато випередив свій час. Його музика була і буде джерелом натхнення для багатьох поколінь. У роки Другої світової війни у фашистському концтаборі, очікуючи страти, чеський письменник-антифашист Юліус Фучик зміг написати книгу «Репортаж із зашморгом на шиї», де є такі рядки: «…повірте: те, що сталося, не позбавило мене радості, вона живе в мені й щоденно виявляється мотивом з Бетховена». Це написано про Пˊяту симфонію. Шлях героя симфонії- від темряви до світла, через боротьбу – до перемоги. Серед усіх творів композитора Пˊята симфонія найвиразніше та найяскравіше відтворює цей образ. «Через боротьбу – до перемоги!» - таким і було життєве кредо Бетховена, яке втілилося, передусім, у цій симфонії.

ЗВУЧИТЬ Пˊята симфонія (1хв.10сек.)У 1801 році, коли була створена «Місячна соната», душевний стан Бетховена був складним. Успіх супроводив його як піаніста і композитора, він був прийнятий у артистичних будинках. Здавалось, він міг бути щасливим, але вже декілька років Бетховен почав помічати ознаки послаблення слуху – страшна біда для музиканта.

Ведучий: Наприкінці 1799 року познайомився з сімˊєю Брунсвік, збіднілими угорськими аристократами. Дві сестри Брунсвік – Тереза і Жозефіна – стали його ученицями, а брат Франц – товаришем. У квітні 1880 року в цю сімˊю приїхала з Італії Джульєтта Гвіччарді. Їй було 16 років. Вона любила музику, гарно грала на роялі. Невдовзі вона стала брати уроки у Бетховена. Її весела вдача, життєрадісність, доброта дуже подобались йому.

Починається МІСЯЧНА СОНАТА

Ведуча: Довгими ночами, коли шум у вухах не давав спати, він мріяв: повинна знайтися людина, яка йому допоможе, стане близькою. Незважаючи на нещастя, Бетховен завжди бачив у людях найкраще: музика укріплювала його доброту. Він був закоханий у Джульєтту. У нього знову бувають світлі хвилини, він приходить до висновку, що одруження може зробити людину щасливою. Але перешкодою стала глухота композитора та аристократичне походження Джульєтти. Бетховену і раніше доводилось прощатись з надіями та мріями, але на цей раз трагедія стала особливо глибокою. Глухота обрікала його на самотність. Тільки творчість могла повернути композиторові віру в себе. За переказами Бетховен написав «Місячну сонату» влітку 1801 року в Коромпі, у альтанці парку маєтку Брунсвіків, і тому сонату іноді називали «Сонатою –беседкою». Яка історія створення цього шедевру? Чому «Місячна соната» хвилює людей понад століття? Які почуття вона здатна викликати? На ці запитання можна відповісти після знайомства із сонатою Людовіка Бетховена.

Лунає міс. соната

Ведучий: Перша частина «Місячної сонати» - у повільному русі, тут і ніжність, і печаль, і фантазії. Це сповідь людини, яка зазнала страждань. Після першої частини виникає маленька частинка, яку Бетховен назвав Allegretto. Чим є ця лірична частина, яку Франц Ліст назвав «Цветком между двумя безднами»? Це питання досі хвилює музикантів. Одні вважають Allegretto музичним портретом Джульєти, інші взагалі стримуються від пояснення загадкової частини. Фінал сонети звучить як буря, яка все змітає зі свого шляху. Це головна частина сонати. Тут все, як в житті, як здається у багатьох людей, для яких жити – значить боротися, переборювати страждання. Виключити муз

Ведуча: І дійсно, «Місячна соната» у різні часи хвилювала і продовжує хвилювати людські серця, надихала поетів на створення прекрасних віршів. Вона окрилювала звичайних людей, робила їх духовно багатими, надавала їм сили у хвилини розпачу, у найскрутніший час.

Сценка.

Місячна соната

Бетховен: Почекай, що це за звуки? Хтось грає мою сонату. І як гарно грає! (стоять слухають)

Дівчинка: (грає на фортепіано, вона сліпа) Я не можу більше грати, це занадто прекрасно. Я розумію, що граю не так як слід. Якби коли-небудь почути мені у виконанні справжнього музиканта!

Юнак: Припини, сестро, навіщо мріять про неможливе? Наших коштів не вистачить на найнеобхідніше в житті.

Дівчинка: Я знаю.

Бетховен: Увійдемо. Я буду грати, і мене зрозуміють тут, я це відчуваю. (вони заходять, коло столу сидить юнак і ремонтує чобіт) Вибачте, я чув, що ви говорили, вам хочеться музики, я пограю вам.

Юнак: Дякую, але інструмент наш дуже поганий і у нас немає нот.

Бетховен: Немає нот, але де ж ви почули те, що граєте.

Дівчинка: Декілька років тому біля нас жила жінка, вона дуже гарно грала, і я багато запамˊятала.

(Бетховен сідає за рояль і грає)

Автор: Ніколи ні перед ким не грав Бетховен так, як в оселі бідного шевця. Брат і сестра слухали, затамувавши подих.

(Бетховен дограв, голову схилив на груди, руки положив на коліна)

Юнак: (підійшов до композитора) Хто ви?.

Дівчинка: Ми впізнали. Ви Бетховен.

(Тихо лине музика)

Date: 2015-09-03; view: 190; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию