Пояснювальна записка

Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія української літератури та літературної критики (1940-1950-і роки)» є нормативним документом КУ імені Б.Д. Грінченка, який розроблено кафедрою української літератури, компаративістики та соціальних комунікацій на підставі освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів відповідно до навчального плану для спеціальності 6.020302 денної форми навчання.

Програму розроблено з урахуванням рекомендацій МОН України (лист № 1/9-736 від 06.12.2007 р.) «Про Перелік напрямів (спеціальностей) та їх поєднання з додатковими спеціальностями і спеціалізаціями для підготовки педагогічних працівників за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра».

Робочу навчальну програму укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчання. Програма визначає обсяги знань, які повинен опанувати бакалавр відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Історія української літератури та літературної критики (1940-1950-і роки)», необхідне методичне забезпечення, складові й технологію оцінювання навчальних досягнень студентів.

«Історія української літератури та літературної критики (1940-1950-і роки)» є складовою частиною дисциплін філологічного циклу нормативного блоку. Її вивчення передбачає розв'язання низки завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців вищої кваліфікації, зокрема: засвоєння знань про закономірності українського літературного процесу в 1040-1950-х роках, опанування адекватних для зазначеного матеріалу методологій літературознавчого аналізу, професійної підготовки висококваліфікованих і конкуренто­спроможних фахівців у галузі філологічної освіти відповідно до вітчизняних та європейських стандартів.

Мета курсу – розкрити закономірності розвитку української літератури 1940-1950-х років в контексті всебічної гуманітарної освіти студентів-філологів, а також відповідно до державних та європейських стандартів, потреб суспільства..

Завдання курсу:

Ø аналіз особливостей українського літературного процесу 1940-1950-х років, зокрема поділу на дві галузі, «екстериторіальності»;

Ø ознайомлення з розвитком української літературно-критичної думки в 1940-1950-х роках;

Ø вивчення художніх творів ключових постатей українського літературного процесу 1940-1950-х років;

Ø активне застосовування провідних західноєвропейських літературознавчих методологій щодо зазначеного літературного матеріалу.

У процесі вивчення курсу важливо зосередити увагу на засвоєнні знань із таких питань: історія розвитку української літератури та літературної критики 1940-1950-х років, основні художньо-філософські концепції українського літературного процесу, головні стильові течії, взаємодія літературних поколінь, еволюція української естетичної свідомості, національна специфіка та традиції української літератури даного періоду, її місце на ідейно-естетичній мапі Європи.

Підвищенню ефективності семінарських занять сприятиме передбачене програмою виконання навчально-дослідницьких завдань, зокрема реферативних досліджень з актуальних проблем розвитку української літератури та літературної критики 1940-1950-х років в європейському контексті.

Під час семінарських занять, індивідуальної навчально-дослідницької та самостійної роботи студенти набувають уміння та навички:

1. Аналізувати художні твори українських письменників 1940-1950-х років.

2. Виокремлювати специфічні для українського літературного процесу даного періоду стильові тенденції.

3. Вибудовувати цілісну картину розвитку української літератури 1940-1950-х років..

4. Актуалізувати значущі типологічні паралелі між українською літературою та західноєвропейськими літературами даного періоду.

5. З'ясовувати вплив на розвиток української літератури та літературної критики 1940-1950-х років інших видів мистецтва – музики, театру, живопису, архітектури, скульптури, хореографії, кіно та телебачення.

6. Аналізувати ступінь впливу та проникнення в українську літературу основних філософських концепції воєнного та повоєнного часу (екзистенціалізм, феноменологія, теорія абсурду).

7. Опрацьовувати наукову літературознавчу літературу.

8. Аналізувати типові шкільні та університетські підручники та посібники з української літератури й оцінювати його зміст із враху­ванням актуального погляду на український літературний процес 1940-1950-х років.

Кількість годин, відведених навчальним планом на вивчення дисципліни, становить 126 год., із них 28 год. – лекції, 32 год. – семінарські заняття, 14 год. – індивідуальна робота, 78 год. – самостійна робота.

Вивчення бакалаврами навчальної дисципліни "Історія української літератури та літературної критики (1940-1950-і роки)" завершується складанням екзамену.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

І. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Предмет: український літературний процес під час та після Другої світової війни, виникнення феномена „двох українських літератур”.

ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ІІІ. ПРОГРАМА

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

Дискурс „екстериторіальності”

в українській літературі та літературній критиці 1940-1950-х років

Лекція 1. Вступ. Загальна суспільно-культурна ситуація 1940-50-х років

(2 год.)

Вступ. Феномен Другої світової війни в суспільній історії ХХ століття. Суперечливі інтерпретації війни (від радянських до постколоніальних). Сучасне трактування воєнних подій.

Український образ війни. Хронологія: 1939 – 1949 рр. Участь українців у подіях 1039-1941 років, спроби відновлення державності. Трагедія окупації. Жертви війни в дослідженнях сучасних істориків («Криваві землі» Т. Снайдера). Оцінки України у війні О. Довженка, опозиційність письменника щодо режиму, гуманізм підходу.

Літературне та культурне життя періоду війни. Література фронтова, підокупаційна, евакуаційна, екзильна. Розщеплення літературного процесу на сегменти. Спільна ознака літератури та мистецтва воєнної пори – патріотичний пафос, патріотична героїка, апелювання до національних цінностей, історії та культури.

Основні поняття теми: Друга світова війна, фронтова, евакуаційна, під окупаційна та екзильна літератури, патріотичний пафос.

Лекція 2. Ера тоталітаризмів і українська література (2 год.)

1940-і роки як ера тоталітаризмів. Що таке тоталітарна держава та влада, як вони співіснують зі свободою творчості. Непростий вибір українського інтелектуала: поміж червоним та коричневим тоталітаризмом.

Організація літературного життя в умовах війни: а) література для фронту і тилу (радянська); б) література під окупацією (вагання поміж заанґажованість та свободою); в) творчість у вигнанні. Переструктурування цих сеґментів у часі війни: 1941–1943 рр. – період окупації та жорсткої ідеологічної заанґажованості; 1944–1946 – пора звільнення від ідеологічного тиску та творення вільного мистецтва в умовах еміграції (МУР). Патріотична домінанта в українській літературі по обидва боки фронту.

Шляхи розвитку української радянської літератури. Евакуація культурних інституцій до Уфи, літературні видання, співпраця видатних авторів (П. Тичина, М. Рильський, Ю. Яновський та ін.). Робота письменників на радіо (українська радіостанція в Москві) та в періодичних виданнях 1941-1945 рр. («Літературна Україна», «Україна», «Перець» тощо. Цензура, пропаганда та карикатура: обмеженість художніх моделей радянського красного письменства.

Літературно-культурне життя під німецько-фашистською окупацією та в умовах еміграції. Метафори «українського засіву» та «відродження України» в контексті часу. Видавнича діяльність на окупованій території: «Волинь» (Рівне), «Українське слово», «Литаври» (Київ), «Український засів» (Харків). «Щоденник» Аркадія Любченка як унікальний літературний документ доби: зображення актуальних подій, радянського минулого та автохарактеристики.

Повоєнний час: репресії щодо радянських письменників (О. Довженка, В. Сосюри, М.Рильського, Ю. Яновського). «Дві історії української літератури». ІІ з’їзд українських радянських письменників (1948р.) та ідеологічні нагінки в його контексті. Постанова ЦК ВКП(б) «Про журнали „Звезда” і „Ленинград”» та її резонанс в українському радянському літературному контексті. Нова ідеологічна «проробка» української літератури. Роман Юрія Яновського «Жива вода» (друга редакція – «Мир») як феномен підрадянської цензурної практики.

Основні поняття теми: цензура, патріотичний пафос, соцреалізм, ідеологічний дискурс, репресії.

Лекція 3. МУР як художній, критичний та політичний дискурс.

(4 год.)

Масова еміграції української творчої інтелігенції 1943-1945 рр. Створення Мистецького Українського Руху (1945). Ключові МУРівські питання: модерність, модернізація, модернізм. Ідеологічні суперечності МУРу: галичани й «радянці», представники старшого та молодого поколінь еміґрантів.

МУРівська теоретична платформа: територія відродження старих суперечок і дилем української літератури.

Улас Самчук та патетична риторика «великої української літератури». Юрій Шерех-Шевельов та теорія «національно-органічного стилю»: спроба дефініції та пізніша критика доктрини самим автором. «Криза сучасної української літератури» за Юрієм Косачем. Естетичні та стильові пошуки українського екзильного письменства та тлі європейських культуротворчих процесів (екзистенціалізм, сюрреалізм).

МУРівська видавнича діяльність. Європоцентричний дискурс часопису «Арка»: Юрій Шерех-Шевельов, Віктор Петров, Яків Гніздовський тощо. Романтичні інтенції журналу «Хорс». Видавничі проекти «Золота Брама» та «Мала Бібліотека МУРа».

Основні поняття теми: Мистецький Український Рух, «велика література», «національно-органічний стиль», «екстериторіальна література», еміграційна література, модернізм, модернізація, модерність, неонародництво, неотрадиціоналізм.

Семінар 1. Поезія МУРівської епохи.

Лекція 4. Українське еміграційне літературознавство та літературна критика (4 год.).

Еміграційне літературне життя та еміграційні літературно-мистецькі часописи як територія безцензурної літературної дискусії. Розвиток ідей «розстріляного відродження» в дебатах 1940-х років. Дилеми національного та універсального чинників.

«Національно-органічний стиль» Ю. Шереха: постулювання концепції та її критична переоцінка. Полеміка навколо концепції Ю. Шереха, основні аргументи опонентів В. Державина та Юрія Клена. Україна як point of reference гуманітарних студій Юрія Шереха-Шевельова.

Г. Костюк та літературні ідеї у «вітаїстичній» перспективі. «Великі почуття», «великі воління» як категорії літературознавчого аналізу. Г.Костюк та концепція «двоколійності»: міф про відновлення неперервної тяглості історії української літератури.

Доктрина «кларнетизму» Ю. Лавріненка. Проблема традицій і новаторства як проблема поколінь (Г. Костюк, Ю. Лавріненко, Ю. Шевельов). Порівняльна характеристика цієї проблеми в еміґраційному та радянському літературознавстві. Пізніша концепція «розстріляного відродження» у трактуванні Ю. Лавріненка (однойменна антологія 1958 року), її ідеологічна та естетична складові.

Орієнтація на тогочасні філософсько-естетичні концепції екзистенціалізму та сюрреалізму. МУРівські "єретики" – Ю. Косач та І. Костецький. Термінологія та мовні ігри. «Новий реалізм» І. Костецького, «романтизм» альманаху «ХОРС» та журналу як «обережні і невдалі евфемізми» модернізму.

Основні поняття теми: літературознавчий аналіз, літературна критика, літературна дискусія, дискурс модернізму, новаторство, традиціоналізм, проблема поколінь, «новий реалізм».

Семінар 2. Інтерпретація МУРівського літературного дискурсу та проблема конструювання літературного «я».

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Соцреалізм, „нацреалізм” та модернізм:

стильова парадигма української літератури 1940-1950-х років

Лекція 5. Ідеологічні та естетичні суперечності

в розвитку воєнної і повоєнної літератури

Український соцреалізм 1940-1950-х рр.: проблеми стосунків літератури та влади. Процес зрощення літератури і влади в радянському літературному контексті. Постать радянського письменника й критика. Витіснення індивідуальної свідомості автора з території письма. Екстенсивність соцреалізму як естетичної практики. Виродження творчої оригінальності в українському радянському письменстві початку 1940-х та спроби її відновлення в період війни (творчість М. Рильського, П. Тичини, О. Довженка, М. Бажана, І. Кочерги, А. Малишка та ін.).

Національна ідея у творчості «по той бік барикад». Українські неотрадиціоналісти: Іван Багряний, Улас Самчук. Роман Уласа Самчука «Марія»: фемінізація образу України. Інфантильний народницький дискурс. Роман Івана Багряного «Сад Гетсиманський»: імператив «правдивого слова» про «шосту частину світу». Спроби поєднання неонародницької ідеології та сутності літературної творчості.

Основні поняття теми: соцреалізм, «нацреалізм», ідеологічний дискурс, радянський літератор, екстенсивність соцреалізму, принцип безособової творчості, неонародництво, неотрадиціоналізм.

Семінар 3. Елементи символізму та експресіонізму в романі І. Багряного «Сад Гетсиманський».

Основні поняття теми: інтелектуальна проза, інтелектуальний роман, філософська основа художньої творчості, криза сучасної цивілізації, криза великих наративів, епоха, час, простір, історіософія, гуманізм, роман-біографія, літературний побут, психоаналіз, ґендерна проблематика, опозиція культура/природа, номадизм, феномен "безґрунтянства" як наслідок повоєнної кризи ratio.

Семінар 7. Роман В. Домoнтовича «Без ґрунту» на тлі європейських повоєнних настроїв.

Лекція 7. Нова модерністська поезія в екзилі.

Еміґраційний бунт молодих Нью-йоркська група. «Поезія задля поезії» та історія Нью-йоркської групи. Літературний побут та жива мистецька атмосфера в еміграційному літературному житті 1950-х років. Модерність як виклик: «патріотика», на яку «ми» ніколи не піддавались (Б. Бойчук).

Реінкарнація «молодомузівського» мотто: «то є штука, я не пхаю тут ідей». Деполітизація поезії, відверта опозиція стосовно власних попередників, орієнтація на нові модерніські течії в західноєвропейському літературному процесі. Герметизм поезії Емми Андієвської. Українська поезія «поза традицією»: творчість Патриції Килини. «Непоетичність» поезії Юрія Тарнавського. Екзистенційні мотиви поезії Богдана Бойчука.

Основні поняття теми: символ, метатекст, контекст, семіозис, наративність, знак, план змісту, план вираження, верлібр, сюрреалізм, мовна гра, семіотика простору, «література мандрів».

Семінар 8. «Поезія мандрів» Богдана Бойчука.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ

Післявоєнна риторика в українській літературі 1940-1950-х років

Лекція 8. Риторика війни: героїчний дискурс в радянській культурній традиції.

Радянська воєнна риторика. Очікування війни в українській соцреалістичній літературі 1930-1940-х років (М. Трублаїні). Позавоєнний стан як ненормальний стан в соцреалістичному ідеологічному дискурсі. Війна: стан пошуку та уяви в українській соцреалістичній літературі (1930-1940). Романи Миколи Трублаїні «Шхуна «Колумб», «Глибинний шлях».

Поєднання патріотичного пафосу та соцреалістичної стилістики в поезії 1943-1945 років (П. Тичина, М. Бажан, В.Сосюра, А.Малишко, М.Рильський та ін.).

Радянський повоєнний дискурс. Війна — боротьба — битва як умови солідарності. Випадок підручника «Родная речь»: дискурс насильства в підручникових текстах. «Класова боротьба» та «народна війна»: взаємодія двох парадигм радянської культури.

Феномен повоєнної радянської цензури. «Київські оповідання» Юрія Яновського: образ окупованої України як зона цензурного табу. Міфологеми «свої» та «чужі» в умовах радянської та еміграційної повоєнної ситуації. «Україна в вогні» Олександра Довженка. «Шлях невідомого» Ігоря Качуровського.

Основні поняття теми: поетика героїзації, дискурс насильства,ідеологічний дискурс, опозиція «війна»/»мир», поетика солідарності, патріотизм в контексті семіотики простору, опозиція «свій»/«чужий», війна як проблема репрезентації.

Семінар 9. Українська поезія періоду Другої світової війни.

Семінар 10. Кінематографічна та текстуальна репрезентація війни («Україна в вогні» Олександра Довженка).

Семінар 11. Образ Вітчизни-України та міфологема Матері в українській радянській поезії 1940-1959

Семінар 12. Феномен громадянської лірики в українській радянській літературі 1940-1950-х: «непоетичний» тандем влади і поезії.

Семінар 13. Образ європейського міста в прозі Леоніда Первомайського.

Лекція 9. В пошуках втраченого «Я»: поетика абсурду, екзистенціалізм, сюрреалізм в еміграційній літературі

МУРівські «новатори»: Ігор Костецький та Юрій Косач. Ідея екзистенціалізму та повоєнної алієнації на сторінках журналу «Звено». Потенційний екзистенціалізм: «сім’я небезпечного наслідування Заходу». Стаття В. Петрова «Екзистенціалізм і ми».

Антеїстичний екзистенціалізм Юрія Косача. Роман «Еней та життя інших»: проблеми історії, випадковості, долі.

Ігор Костецький та агресивний пошук нових моделей українського письма. «Комплекс зразків та авторитетів»: Джойс, Еліот, Дос Пасос, Сартр, Камю тощо. Критика ідей європейського Ренесансу та неприйняття метафори культурного відродження. «Ціна людської назви»: поетика абсурду.

Основні поняття теми: екзистенціалізм, алієнація/відчуження, новаторство, модернізація, індивідуальний вибір, суб’єктивність, діалектика, тоталізація, екстериторіальність, екзистенціальний роман, абсурдизм, драма абсурду, сюрреалізм.

Семінар 14. Проза та драматургія Ігоря Костецького.

Семінар 15. Семіотика простору в романі Юрія Косача «Еней та життя інших»

Семінар 16. Прозова творчість Тодося Осьмачки.

ІV. Навчально-методична карта дисципліни "Історія української літератури та літературної критики (1940-1950)"

Разом: 126 год., лекції – 16 год., семінарські заняття – 32 год., індивідуальна робота – 14 год.,

самостійна робота – 78 год.

V. ПЛАНИ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль І

Дискурс „екстериторіальності”

в українській літературі та літературній критиці 1940-1950-х років.

Семінар 1.

Тема: Інтерпретація МУРівського літературного дискурсу та проблема конструювання літературного «Я».

План заняття

1. МУР: засади об’єднання та творчої співпраці учасників угруповання.

2. Як розуміли провідні діячі МУРу: а) поняття літератури, її завдань та особливої місії; б) постать творця; 3) адресата (читача) української літератури в екзилі?

3. Діалогізм власних назв. Як творилось літературне «Я» українських письменників 1940-1950-х років?

4. Інтерпретації МУРівського літературного контексту від Юрія Шереха-Шевельова.

Рекомендована література

1. Ю. Шерех Юрій Шерех (1941-1959) (Матеріали для біографії) // Шерех Ю. Пороги і Запоріжжя. Література. Ідеологія. Мистецтво. Три томи. Х.:Фоліо,1998. Том І С.19-22.
2. Ю. Шерех Стилі сучасної української літератури на еміґрації // Шерех Ю. Пороги і Запоріжжя. Література. Ідеологія. Мистецтво. Три томи. Х.:Фоліо,1998. Том І С.161 – 196.
3. Ю. Шерех Українська еміґраційна література в Европі 1945-1949 // Шерех Ю. Пороги і Запоріжжя. Література. Ідеологія. Мистецтво. Три томи. Х.:Фоліо,1998. Том І С.196-236.
4. Ю. Шерех МУР і я в МУРі. Сторінки зі спогадів. Матеріяли до історії української еміґраційної літератури // Шерех Ю. Пороги і Запоріжжя. Література. Ідеологія. Мистецтво. Три томи. Х.:Фоліо,1998. Том ІІ. С. 296 -324.
5. Лежён Ф. В защиту автобиографии // Иностранная литература 2000, №4.
6. Славникова О. Псевдонимы и псевдонимки // Октябрь 2001, №1.
7. Люббе Г. Историческая идентичность // Вопросы философии 1994 № 4, С. 94-113.

Семінар 2.

Тема: Поезія МУРівської епохи.

План заняття

1. Поема Тодося Осьмачки «Поет»: спроба подолання хронотопічних меж.

2. Місія поета у трактуванні Т. Осьмачки.

3. Поезія Василя Барки: поєднання символістських образів. Наведіть приклади образів-символів та відповідно їх прокоментуйте.

4. Поезія В. Барки як вияв української релігійної свідомості.

Рекомендована література

1. Осьмачка Т. Поет. Поема // http://www.ukrcenter.com/library/display
2. Барка В. Лірник: Вибрані поезії. — 2.вид. — К.: Орій, 1992.
3. Ільницький М. Українська поезія МУРівського періоду // http://www.dspace.humanities.org.ua/dspace/handle/123456789/894
4. Маринкевич С. Стильові домінанти поезії Тодося Осьмачки. Д., 2003.
5. Скорський М. Тодось Осьмачка: Життя і творчість. — К., 2000.
6. Слабошпицький М. Поет із пекла (Тодось Осьмачка). — К., 2003.
7. Нестеров А. Герменевтика, метафизика и «другая критика» // НЛО. – 2003, №61.

Семінар 3.

Тема: Роман В. Домонтовича «Без ґрунту»

на тлі європейських повоєнних настроїв.

План заняття

1. Текстуальний феномен модерного «безґрунтянства». Окресліть європейський контекст цього явища.

2. Українське «безґрунтянство» як наслідок екзистенційно-культурного провалля 30-40-х років ХХ ст.

3. Архітектурний код роману В. Домонтовича «Без ґрунту».

4. Інтелектуальні алюзії та ремінісценції роману. Про кого/що вони нагадують читачеві, до якої традиції апелюють?

5. Особливості стилю роману.

Рекомендована література

1. Домонтович В. Без грунту: Повісті. — К.: Гелікон, 2000
2. Шерех Ю. Шостий у гроні. // Юрій Шерех, Поза книжками із книжек. К.: Час, 1998
3. Шерех Ю. Віктор Петров, як я його бачив. // Юрій Шерех, Поза книжками із книжек. К.: Час, 1998
4. Павличко С. Роман як інтелектуальна провокація // Доктор Серафікус. Без ґрунту. – К.: Критика, 1999. – С. 3–15.
5. Агеєва В. Поетика парадокса: Інтелектуальна проза В. Петрова-Домонтовича. – К.: Факт, 2007.
6. Матвієнко С. Ґендерна гра В. Домонтовича // Ґендер і культура: Зб. статей /Упор. В. Агеєва, С. Оксамитна. - Київ: Факт, 2001. - С. 69-80.
7. Гусейнова О. Елементи архітектурного дискурсу в українському урбаністичному романі ("Без ґрунту" В.Домонтовича) // Слово і час, 2004. - № 11. - С.18-23.
8. Эко У. Функція и знак (Семиология архитектуры) // Отсутствующая структура. Введение в семиологию.— СПб., 2004. – С.255-323.

Семінар 4.

Тема: Проза та драматургія Ігоря Костецького.

План заняття

1. І. Костецький про сенс творчості та завдання літератури. Поняття «нового реалізму».

2. Мовні ігри в прозі І. Костецького.

3. Поетика абсурду в драматургії Ігоря Костецького.

4. Чому раціональний образ світу втрачає сенс у творчості І. Костецького?

Рекомендована література

1. Костецький І. Ціна людської назви // Костецький І. Тобі належить цілий світ: Вибрані твори. К.: Критика, 2005. – С.36-46.
2. Костецький І. Дійство про велику людину // Костецький І. Тобі належить цілий світ: Вибрані твори. К.: Критика, 2005. – С.312-381.
3. Павличко С. Нігілістичний модернізм Костецького. // Павличко С. Теорія літератури. К.,2002. С.336-367
4. Стех М. Р. Містерія стилю // Критика. – 2001. – Ч. 1-2.

Семінар 5.

Тема: Семіотика простору в романі Юрія Косача «Еней та життя інших»

План заняття

1. Образ Енея в прозі Юрія Косача. Поясніть інтертекстуальний характер образу. Які аналогії він передбачає?

2. Екстериторіальний побут в романі Юрія Косача «Еней та життя інших».

3. Іронічна характеристика українства у творі Ю. Косача.

Рекомендована література

1. Косач Ю. Еней та життя інших // http://www.utoronto.ca/elul/Kosach/Enei.html

2. Проза про життя інших. Юрій Косач: тексти, інтерпретації, коментарі / Віра Агеєва (упоряд.). — К.: Факт, 2003.

3. Павличко С. Криза з погляду Юрія Косача // Павличко С. Теорія літератури. – К., 2002. – С.292-293.

4. Фокин С. Экзистенциализм — это коллаборационизм? // НЛО. – 2002. – № 55.

5. Гумбрехт Х.-У. «Современная история» в настоящем меняющегося хронотопа // НЛО. – 2007. – № 83.

Семінар 6.

Тема: Повість Тодося Осьмачки «Старший боярин»

План заняття

1. Синтез символізму, романтизму та екзистенціалізму в повісті Тодося Осьмачки «Старший боярин».

2. Окресліть художній час та простір повісті.

3. Українське село в повісті Тодося Осьмачки «Старший боярин»: традиція супроти нових порядків.

4. Апокаліптичні мотиви твору.

Рекомендована література

1. Тодось Осьмачка „Старший боярин” // http://www.ukrcenter.com/library/display

2. Осьмачка Т. Автобіографія // Березіль. – 1995. – № 5-6. – С. 19-21.

3. Колесниченко-Братунь Н. "Старший боярин" Т.Осьмачки і традиції європейської прози [// Дзвін. - 1995. – № 4. - С. 59-63.

4. Кейван М. У самотній мандрівці до вічності. Спогади про Тодося Осьмачку // Березіль. – 1996. – № 3-4. – С. 58-95.

5. Зборовська Н. На згарищі спаленої душі. За прозою Т.Осьмачки // Сучасність. - 1997. – № 6. – C. 137-144.

6. Шевчук В. "Людина між свідомостю і природою". Про прозаїчний триптих Тодося Осьмачки. // Кур'єр Кривбасу. – 1998. – № 4. – С. 91-116.

7. Каганский Г. Вопросы о пространстве маргинальности // НЛО. – 1999. – № 37.

8. Костюк Г. Сталінізм в Україні: (Генеза і наслідки) / Г.Костюк; [пер. з англ.]. - К.: Смолоскип, 1995. – 508 с.

Змістовий модуль ІІ

Соцреалізм, „нацреалізм” та модернізм:

стильова парадигма української літератури 1940-1950-х років

Семінар 7.

План заняття

Тема: Елементи символізму та експресіонізму в романі І. Багряного «Сад Гетсиманський».

1. Автобіографічна основа роману Івана Багряного «Сад Гетсиманський».

2. Ідеологічний наратив роману.

3. Як можна визначити провідну ідею твору?

4. Біблійні символи та біблійна метафорика в романі Івана Багряного «Сад Гетсиманський». Наведіть приклади та прокоментуйте їх.

Рекомендована література

1. Багряний І. Сад Гетсиманський // http://www.utoronto.ca/elul/Bahrianyi/Sadhetsymanskyi/

2. Багряний І. Автобіографія. // Слово і час. - 1994. - № 2. – С. 6-8.

3. Дзюба І. Громадянська снага і політична прозірливість. До 90-річчя від дня народження Івана Багряного / // Дивослово. - 1996. – № 10. – С. 3-9.

4. Савченко З. Біблійно-християнські мотиви та образи в романі "Сад Гетсиманський" // Слово і час. - 1996. – № 10. – С. 57-61.

5. Камінчук А. Через терни гетсиманського саду // Київ. - 1997. – № 1-2. – C. 150-152.

6. Кольхауэр М. Роман и идеология. Точки зрения. // НЛО. – 1996. – № 14.

Семінар 8.

Тема: Автобіографізм

роману Уласа Самчука «Юність Василя Шеремети». (2 год.)

План заняття

1. Роман Уласа Самчука «Юність Василя Шеремети» в контексті поняття autofiction.

2. Шлях становлення особистості в романі.

3. Реалії часу: деталі побуту, деталі характерів.

4. «Юність Василя Шеремети»: роман, в якому автор відверто відтворює факти біографії чи роман, в якому відверто демонструє власний спосіб відчування і думання?

Рекомендована література

1. Самчук У. Юність Василя Шеремети: Роман. Рівне: Волинські обереги, 2005.

2. Бернадська Н. Літописець українського життя ХХ ст.: Самчук У. // Укр.мова та література. - 2000. – № 5. – С. 4-5.

3. Шерех Ю. Спроби дружніх портретів [Текст]: (Улас Самчук. Євген Маланюк) // Сучасність. - 2000. – № 5. – С. 126-137.

4. Кузьменко С. Таким був Улас Самчук // Березіль. – 2001. – № 1-2. – С. 183-186.

5. Лежён Ф. В защиту автобиографии // Иностранная література. – 2000. – №4.

Семінар 9.

Тема: Жіноче питання та роман Ірини Вільде «Повнолітні діти».