Стаття 17. Правове становище працівників міліції

Працівник міліції є представником державного органу
виконавчої влади.

Законні вимоги працівників міліції є обов'язковими для
виконання громадянами і службовими особами.

Працівник міліції при виконанні покладених на нього
обов'язків керується тільки законом, діє в його межах і
підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам.
Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у
передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну
діяльність працівника міліції.

Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання
обов'язків, не передбачених чинним законодавством.

Втручання в діяльність міліції тягне за собою
відповідальність за законом.

Стаття 18. Правовий захист працівників міліції та громадян,
які сприяють міліції в охороні громадського
порядку та боротьбі із злочинністю

Працівники міліції перебувають під захистом держави, що
здійснюється в порядку і випадках, передбачених законом.

Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності,
житла, майна працівника міліції, членів його сім'ї та близьких
родичів від злочинних посягань та інших протиправних дій.
Образа працівника міліції, опір, погроза, насильство та інші
дії, які перешкоджають виконанню покладених на працівника міліції
завдань, тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.

Правопорушення щодо пенсіонера міліції, членів його сім'ї,
вчинені у зв'язку з його попередньою службовою діяльністю, а так
само щодо особи, яка сприяє міліції в охороні громадського порядку
і боротьбі із злочинністю, та членів її сім'ї, тягнуть за собою
відповідальність за законом.

Працівник міліції має право оскаржити до суду прийняті щодо
нього рішення службових осіб органів внутрішніх справ, якщо
вважає, що вони ущемлюють його гідність і особисті права, які не
пов'язані із службовою діяльністю.

Кримінальна справа відносно працівника міліції може порушуватися лише Генеральним прокурором України, прокурором Автономної Республіки Крим, прокурорами областей, міст Києва і Севастополя або їх заступниками (чи за їх письмовою вказівкою) у встановленому законом порядку.

Звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку з
обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після
набуття звинувачувальним вироком законної сили.

У разі затримання працівника міліції за підозрою у вчиненні
злочину або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді
тримання під вартою його тримають у призначених для цього
установах органів внутрішніх справ окремо від інших осіб або на
гарнізонній гауптвахті.