Магістерська практика

Магістерська практика й захистмагістерської роботи становлять основний зміст завершальної стадії підготовки магістрів. Виходячи із принципу безперервності й наступності навчання найбільш бажаним є проходження студентом магістерської практики в тій організації, в якій він проходив виробничу практику. Такий підхід має низку переваг:

· база практики добре знайома студенту і йому не потрібно витрачати час на ознайомлення із загальною постановкою й організацією обліку на підприємстві;

· студент отримує можливість одержати конкретні, прикладні завдання щодо розробки того чи іншого аспекту вдосконалення бухгалтерського обліку, аудиту, аналізу, що формує органічну потребу й реальну можливість виконання магістерської роботи за замовленням підприємства; це має особливу значущість, оскільки за таких умов поєднуються і інтереси підприємства, і інтереси студента щодо професійної досконалості;

· виконуючи магістерську роботу за замовленням підприємства, студент відчуває зацікавленість підприємства, отримує всебічну допомогу й підтримку з боку його фахівців; це сприяє створенню потрібної емпіричної бази дослідження, надає йому прикладного характеру, що є ключовим чинником успішності й результативності.

Подібний підхід погоджується із сучасною ідеологією підготовки магістрів, яка передбачає професійну діяльність магістрів і як науковців, і як практичної професійної еліти. У зв'язку із цим за своєю сутністю магістерська практика набуває науково-дослідницького характеру, що синтезує теоретичні дослідження й практичні пошуки. За цих умов конкретний зміст практики визначається тематикою магістерського дослідження студента, окреслюється студенту керівником практики від кафедри, який, зазвичай, є й керівником магістерської роботи.

При всій індивідуальності програми практики, обумовленої тематикою магістерського дослідження, вона формується відповідно до загальної концепції магістерської практики. Це обумовлює єдині підходи й вимоги до програми магістерської практики.

Зокрема, складовими частинами програми магістерської практики (табл. 3) є:

· теоретичні дослідження;

· критичний аналіз чинної практики;

· пов'язування теоретичних викладень із чинною практикою з метою перевірки емпіричним шляхом справедливості й дієвості сформованих концептуальних підходів;

· розробка рекомендацій з удосконалення діючої практики обліку, контролю, аудиту й аналізу;

· викладення результатів проведених досліджень шляхом: підготовки звіту; детального представлення у магістерській роботі, яка має бути виконана під час магістерської практики; апробації на науково-практичних конференціях та/або публікацією наукових статей.

Теоретичне дослідження як первинна складова частина програми магістерської практики містить у собі продовження проведеного студентом всебічного вивчення спеціальної літератури за темою дослідження. У цій частині магістерської практики стосовно об’єкта дослідження необхідно:

· дослідити зміст нормативно-правових актів (законів, П(С)БО, відомчих та галузевих інструкцій і т.п.), які є чинними регуляторами об'єкту, - з точки зору відбиття в них дії економічних законів, втілення основних бухгалтерських догм, філософії й методології обліку;

· провести діагностику якості правового поля, в рамках якого здійснюється регулювання обліку й контролю об'єкту, оцінити ступінь ув'язки чинних нормативно-правових актів, встановити існуючі нестиковки;

· виконати критичний огляд та систематизацію наукових статей й інших публікацій за проблемою, яка досліджується, при цьому з'ясувати й порівняти різні концептуальні підходи й варіативні рішення, аргументовано представити власне бачення наукової проблеми та її розв’язання.

Поглиблене вивчення й осмислення досліджуваної проблеми шляхом роботи над літературними джерелами дозволяє виявити ступінь її наукової розробленості, визначити невирішені питання. На цьому етапі магістерської практики важливе не механічне нагромадження знань, а критичний аналіз прочитаного, формування власних поглядів та суджень, висновків й оцінок з дискусійних питань.

Наступним етапом магістерської практики мають стати емпіричні дослідження, основний зміст яких полягає у критичному аналізі чинної практики. На даному етапі студент поглиблено вивчає організаційно-технологічну специфіку бізнесу, яка визначає позиції підприємства при розробці облікової політики щодо об'єктів, пов'язаних з тематикою магістерської роботи; оцінює об'єктивність обраних методик, ступінь і правильність наслідування їм, формує судження щодо можливих альтернативних варіантів вирішення тієї чи іншої облікової проблеми.

На цьому етапі магістерської практики з метою ілюстрації чинних облікових, контрольних й аналітичних технологій дослідження об'єктів магістерської практики студенти здійснюють збір і нагромадження практичних матеріалів. З огляду на це даний етап магістерської практики є винятково важливим для забезпечення її ефективності й результативності. За цих умов принципово важливо обгрунтовано визначитися із: джерелами одержання необхідної інформації (первинні документи, облікові регістри, фінансова та інша звітність базового підприємства, статистичні збірники, матеріали різного роду обстежень й ін.); формами, видами й способами одержання інформації (використання звітів, проведення хронометражів, опитувань та інших спостережень, виконання розрахунків і т.і.); способами використання та представлення зібраних матеріалів (схеми документообігу, таблиці, графіки та ін., які підлягають розміщенню за текстом, в додатках, ін.).

При формуванні емпіричної бази студент повинний чітко усвідомити мету отримання того чи іншого практичного матеріалу, мати впевненість у потенціальній корисності та доречності його збору. Наприклад, студент усвідомив, що певний практичний матеріал має бути використаний для розкриття облікових технологій, або для перевірки й апробації якихось теоретичних викладень, або ж він необхідний для аргументації, практичного обґрунтування чи ілюстрації висновків. Подібний підхід дозволить студенту раціонально використати час, відведений календарно-тематичним планом (додаток В), і в цілому істотно підвищить якість магістерської практики, її результативність й ефективність.

На третьому етапі магістерської практики студенту-практиканту потрібно пов’язати теоретичні викладення з діючою на підприємстві практикою (проаналізованою на попередньому етапі) з тим, щоб емпіричним шляхом перевірити й довести справедливість вироблених концептуальних підходів, змоделювати механізм їх дії в конкретній бізнесовій практиці досліджуваного підприємства, оцінити дієвість, або, навпроти, обґрунтувати неприйнятність або обмеження при використанні в конкретній сфері бізнесу.

З огляду на це на даному цьому етапі магістерської практики студенту потрібно встановити, які із проблем, що обговорюються у науково-практичному істеблішменті за тематикою магістерської практики, є актуальними для досліджуваної сфери бізнесу й конкретно для досліджуваного підприємства. Така актуальність повинна підтверджуватися наявністю облікових проблем, виявлених студентом на етапі діагностики й критичної оцінки практики, діючої на підприємстві.

У ході пов'язування теоретичних викладень із діючою практикою емпірична база, яка сформована на попередньому етапі магістерської практики, має бути належним чином оброблена, для чого необхідно залучати різні методи дослідження, у т.ч. економіко-математичні (моделювання, кореляційно-регресійний аналіз й ін.) з обов'язковим використанням комп'ютерних технологій.

Після апробування теоретичних викладень у конкретному бізнесовому середовищі студент підходить до завершального (під час магістерської практики) етапу досліджень, а саме до розробки конкретних, відповідних бізнесовому середовищу рекомендацій з удосконалення системи обліку, контролю, аудиту й аналізу.

Результати проведених досліджень мають бути відбиті у звіті з магістерської практики, детально представлені в магістерській роботі, яка виконується під час магістерської практики, апробовані шляхом виступів з доповідями на науково-практичних конференціях, висвітлені в наукових публікаціях. При цьому останнє (а саме апробація) становить основну сутність і зміст індивідуального завдання магістерської практики.

Таким чином, ефективне й результативне проходження практики передбачає, як невід’ємне, своєчасну підготовку й представлення магістерської роботи високого якісного рівня. Лише за умов вчасно захищеного звіту з магістерської практики та представленої в визначений термін якісної магістерської роботи має бути виданий наказ про допуск студентів до захисту магістерських робіт.

Таблиця 3