Міжнародні валютно-фінансові відносини

Тема 12

Питання 3

Можливість зовнішньоекономічного обміну пов’язана з розвитком продуктивних сил країн, збільшенням масштабів сільськогосподарського та промислового виробництва, поліпшенням транспортних засобів.

Необхідність зовнішньої торгівлі зумовлена такими чинниками:

• зростанням у світі попиту на різні види палива, сировини, матеріалів, комплектуючих тощо;

• неможливістю забезпечити себе власними силами паливом, сировиною, матеріалами тощо;

• наявністю специфічних продовольчих товарів, які споживаються в усьому світі, але можуть вироблятись лише в окремих його регіонах (кава, какао, чай, цитрусові тощо);

• існуванням потреби в одержанні іноземної валюти.

Кожній країні, навіть високорозвиненій державі, зовнішня торгівля вкрай необхідна.

Для невеликих країн значення зовнішньої торгівлі, особливо експорту (вивозу) товарів має істотне, іноді виняткове значення. Адже ці країни не в змозі виробляти всі види товарів, а лише деякі. При цьому потрібен випуск великої кількості цих товарів, інакше виробництво продукції буде нерентабельним. А всю виготовлену на підприємствах продукцію маленька країна спожити не може.

Наприклад, автомобільний завод “Рено” у Бельгії повинен виробляти сотні тисяч легкових автомобілів щороку, інакше (якщо їх випускати мало) вони будуть дуже дорогими; населення ж цієї країни невелике, отже, більшу частину машин потрібно експортувати.

Засоби регулювання зовнішньої торгівлі такі:

Політика протекціонізму означає відвертий захист вітчизняного ринку від іноземної конкуренції, іноземних товарів за допомогою здійснення митної політики, впровадження митних тарифів.

Митний тариф — це систематизоване введення ставок митних зборів на товари, що провозять через кордон країни.

Для кожного товару вказується розмір мита, яким товар обкладається. Мито — це податок, який стягується у зв’язку із ввезенням іноземного товару в країну, його збирають митниці. Економічна мета мита полягає в тому, що воно збільшує ціну іноземного товару, що ввозиться в країну, і в такий спосіб створює перевагу, іноді визначальну, вітчизняному товару.

Експортні премії означають заохочення вітчизняних виробників на продаж своїх товарів за кордоном, адже у цьому разі відбувається приплив іноземної валюти в країну.

Політика вільної торгівлі — “відкритих дверей” для імпорту іноземних товарів, якщо маємо так само відчинені двері для експорту своїх товарів.

Міжнародні валютно-фінансові відносини — це відносини, що виникають між суб’єктами світового ринку, через рух товарів, послуг, капіталів, робочої сили.

Відкрита економічна система передбачає наявність міжнародних економічних зв’язків, розрахунки за якими здійснюються в іноземних валютах першої категорії або вільноконвертованих.

Валюта — грошова одиниця, яка використовується для виміру вартості товару. Поняття “валюта” - це грошова одиниця певної країни;

Резервна валюта — національні кредитно-грошові кошти провідних країн-учасниць світової торгівлі, які використовуються для обслуговування міжнародних розрахунків при зовнішньоекономічних операціях, іноземних інвестиціях, визначенні цін. Найчастіше в ролі резервної валюти використовують долар США.

Валютні відносини втілюються в конкретних валютних системах.

Валютна система — державно-правова форма організації валютних відносин. Її призначення — сприяти розвитку економічного співробітництва між країнами за допомогою ефективного опосередкування платежів з експорту, імпорту товарів, капіталу, послуг та ін.

Виокремлюють національну і міжнародну (регіональну) світову валютні системи.

Під національною валютною системою розуміють певний порядок грошових розрахунків держави з іншими країнами. До основних її елементів належать: національна валюта — грошова одиниця держави; умови обміну національної валюти на золото або інші валюти (конвертованість валюти).

Міжнародна валютна система — це правова форма організації міжнародних валютно-фінансових відносин між державами, що закріплена міждержавними домовленостями і нині являє собою сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюються платежі та розрахунки країн у межах світового господарства.

Валютний ринок — це сфера економічних відносин, де здійснюються операції з купівлі, продажу й обміну іноземної валюти та платіжних документів, виражених в іноземних валютах, формуються валютні курси.

Торгівля валютою постійно здійснюється на багатьох фінансових ринках у всьому світі. Валютний ринок є організованим ринком специфічного товару — валюти. Як кожен товар, товар-валюта має ціну. Ціна валюти — валютний курс.

Валютний курс — це ціна грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях іншої при здійсненні купівлі-продажу.