Заощадження як необхідний елемент в структурі сімейних доходів

Тема 11

Питання 2

Основним макроекономічним показником, за допомогою якого вимірюється обсяг національного виробництва, є валовий внутрішній продукт — це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, які вироблені у країні протягом певного часу.

ВВП — це загальний показник соціально-економічного розвитку, динаміки економічного зростання, прийнятий у більшості країн світу.

Особливого значення в макроекономіці набуває показник національного доходу, що характеризує чистий доход суспільства і дорівнює сумі всіх факторів виробництва.

Національний доход — грошова форма частини чистого продукту або нова вартість матеріальних благ і засобів їх виробництва. Національний доход розподіляється на фонд нагромадження (додатковий продукт) і фонд споживання (необхідний продукт).

Економічний розвиток –– основа життя населення країни. Рівень життя народу є одним з основних критеріїв, що характеризує забезпеченість населення матеріальними і духовними благами, показує ступінь задоволення всебічних потреб людей (фізіологічних, духовних і соціальних). Існує чимало показників рівня життя, одним з яких є доходи населення.

Дохід –– це обсяг грошових надходжень за певний період часу. У кількісному виразі доходи можна визначати як різницю між витратами праці й капіталу на виробництво певного товару і виручкою від його продажу.

Існує кілька джерел формування доходів населення, які можна класифікувати за різними ознаками:

• за пропозицією економічних ресурсів — заробітна плата, рента, орендна плата, прибуток;

• за пропозицією грошей — позичкові проценти;

• за наявністю особливого статусу — пенсії, грошові допомоги, стипендії, різні виплати;

• випадкові (епізодичні) — виграші, знахідки, спадщина і т. ін.

Первинні доходи одержують працівники матеріальної сфери, це і є первинний розподіл національного доходу виробництва. Ці доходи можуть існувати в таких формах: прибуток на капітал підприємства або фірми, підприємницький дохід, рента, заробітна плата найманих працівників.

Прибуток — дохід суб’єкта ринку, що утворюється як різниця між загальним доходом та загальними витратами фірми на виробництво продукції. Нині цей вид доходу отримують не тільки підприємці, а й наймані працівники завдяки розвинутій системі участі в розподілі прибутку (акції, які випускає фірма).

Сімейні доходи –– це сукупні доходи всіх членів сім’ї, їх джерела й обсяги можуть бути різними залежно від того, до якої соціальної верстви належать члени певної сім’ї.

Загалом можна виокремити три основні джерела сімейних доходів: заробітна плата, доходи від власності й соціальні виплати з державного бюджету.

Слід розрізняти номінальні й реальні доходи.

Номінальні доходи характеризуються сумою грошових доходів, які одержує працівник або сім’я загалом.

Реальні доходи –– це кількість різних товарів і послуг, які можуть купити працівник або сім’я за свої грошові доходи.

На формування доходів населення впливають такі чинники:

• нівелюючі –– складання заробітків членів сім’ї, пенсії пенсіонерів, які живуть разом з дітьми, матеріальної допомоги, яку отримують непрацюючі члени сім’ї;

• диференціюючі –– наявність непрацездатних членів сім’ї, співвідношення працюючих і непрацюючих членів сім’ї.

Крім того, залежно від джерел формування доходи можуть бути трудовими і нетрудовими, при цьому нетрудові можуть бути законними — виграші, аліменти, спадщина, пенсії.

Одержані доходи населення витрачає на купівлю продовольчих і непродовольчих товарів, сплату податків, соціальне страхування, комунальні платежі, платне медичне обслуговування, заощадження, транспорт, дозвілля та ін.

Частина доходів населення поступово перетворюється на предмети споживання і різноманітні послуги. Саме на стадії споживання виявляється диференціація доходів. Люди з різних причин не можуть отримувати абсолютно однакові доходи.

Диференціація доходів населення –– важливий елемент внутрішньої політики держави, і тому вона має контролювати цей процес, щоб забезпечити соціально безпечний рівень у суспільстві.