Екологічні вимоги щодо використання природних ресурсів

Природокористування повинно здійснюватися з додержанням обов' язкових екологічних вимог: раціо­нального й економного використання природних ре­сурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуван­ню, забрудненню виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природ­ного середовища; здійснення заходів щодо відтворен­ня відновлюваних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здо­ров'я населення; збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших терито­рій, що підлягають особливій охороні; здійснення гос­подарської та іншої діяльності, без порушення екологі­чних прав інших осіб (стаття 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Конкретні вимоги щодо охорони природних ресур­сів у процесі природокористування передбачаються актами природноресурсового законодавства - земель­ним, водним, лісовим кодексами, кодексом про надра, законами про тваринний світ, про рослинний світ, про охорону атмосферного повітря й іншими нормативно-правовими актами.

Так, наприклад, користувачі об'єктами тваринно­го світу, які здійснюють ведення мисливського та ри­бного господарства, зобов'язані: раціонально викорис­товувати об'єкти тваринного світу, не допускати погір­шення екологічного стану середовища існування тва­рин унаслідок власної діяльності, застосовувати при­родоохоронні технології під час здійснення виробничих процесів; проводити первинний облік чисельності та використання диких тварин, вивчати їх стан і харак­теристики угідь, де перебувають об'єкти тваринного світу, подавати цю інформацію органам, що здійс­нюють державний облік тварин та облік їх вико­ристання, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу; проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, диких тварин, збереження і поліпшення середовища їх існування; здійснювати заходи щодо виконання за­гальнодержавних, регіональних, республіканських та інших територіальних екологічних програм з питань охорони, використання і відтворення тваринного сві­ту; негайно інформувати природоохоронні органи, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про ви­явлення захворювань тварин, погіршення стану сере­довища їх існування, виникнення загрози знищення та випадки загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики та боротьби із захворюван­нями; у межах закріпленої території здійснювати охо­рону об'єктів тваринного світу, дотримуватися режи­му охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; самостійно припиняти використання об'єктів тваринного світу в разі погіршення їх стану й умов існування, зниження відтворюючої здатності та виникнення загрози зни­щення тварин, негайно вживати заходів до усунення негативного впливу на тварин і середовище їх існу­вання тощо (стаття 34 Закону України "Про тваринний світ").

Підприємства, установи, організації та громадяни, діяльність яких пов'язана з розміщенням, проекту­ванням, реконструкцією, забудовою населених пунк­тів, підприємств, споруд та інших об'єктів, а також введенням їх в експлуатацію, повинні передбачати й здійснювати заходи щодо збереження умов місцезрос­тання об'єктів рослинного світу (стаття 27 Закону України "Про рослинний світ" від 09.04.1999 р.). Також: охорона рослинного світу передбачає захист зе­мель, зайнятих об'єктами рослинного світу, від ерозії, солей, підтоплення, затоплення, заболочення, засолен­ня, висушення, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими й побутовими відходами і стоками, хі­мічними та радіоактивними речовинами і від іншого несприятливого впливу й здійснення інших природо­охоронних заходів.

Підприємства, установи, організації та громадя­ни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійс­нюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фі­зичних і біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, пе­редбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки в галузі охорони атмосферного повітря, дозво­лами на викиди забруднюючих речовин тощо; вжива­ти заходів щодо зменшення обсягів викидів забруд­нюючих речовин і зменшення впливу фізичних фак­торів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рі­внів впливу фізичних і біологічних факторів; здійс­нювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рі­внями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охоро­ни атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, на­слідків забруднення атмосферного повітря; забезпечу­вати здійснення інструментально-лабораторних вимі­рювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності ро­боти газоочисних установок; забезпечувати розроблен­ня методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; ви­користовувати метрологічно-атестовані методики ви­конання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового по­току та концентрацій забруднюючих речовин в атмо­сферному повітрі та викидах стаціонарних і пересув­них джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування й апаратури для очищення газопилового потоку від за­бруднюючих речовин і зниження впливу фізичних і біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірю­вальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних і біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосфе­рного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати збори за забруднення навколишнього природного се­редовища та погіршення якості природних ресурсів відповідно до закону (стаття 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.01.1992 р.).

Відповідно до статті 95 Водного кодексу України всі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруд­нення, засмічення, вичерпання та інших дій, які мо­жуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення риб­них запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслі­док зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зни­ження їх здатності до природного очищення, пору­шення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. Зокрема, згідно статті 98 Водного кодексу України за­бороняється введення в дію: нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями й очисними спо­рудами необхідної.потужності, що запобігають забруд­ненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та необ­хідною вимірювальною апаратурою, що здійснює об­лік об'ємів забору і скидання води; зрошувальних і об­воднювальних систем, водосховищ і каналів - до про­ведення передбачених проектами заходів, що запо­бігають затопленню, підтопленню, заболоченню, засо­ленню земель і ерозії ґрунтів, а також забрудненню поверхневих і підземних вод скиданням із зрошува­льних систем; осушувальних систем - до повної готов­ності водоприймачів та інших споруд відповідно до затверджених проектів; водозабірних споруд - без рибозахисних пристроїв та облаштованих відповідно до затверджених проектів зон санітарної охорони водоза­борів; гідротехнічних споруд - до повної готовності пристроїв для пропускання паводкових вод і риби відповідно до затверджених проектів; 6) експлуатацій­них свердловин на воду - без оснащення їх водоре-гулюючими та контрольно-вимірювальними пристроя­ми. Забороняється також скидання у водні об'єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших видів відходів і сміття (стаття 99 Водного кодексу України).

Основними вимогами в галузі охорони надр (стаття 56 Кодексу України про надра від 27.07.1994 р.) є: забезпечення повного та комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодав­ством порядку надання надр у користування й недо­пущення самовільного користування надрами; раціо­нальне вилучення та використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнен­ня, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; за­побігання забрудненню надр при підземному зберіган­ні нафти, газу й інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, ски­данні стічних вод тощо.

За Лісовим кодексом України від 21.01.1994 р. (стаття 85) ліси України підлягають охороні та захи­сту, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на їх збереження від знищення, пошко­дження, ослаблення й іншого шкідливого впливу, за­хист від шкідників і хвороб, а також раціональне ви­користання. Відповідно до цього підприємства, уста­нови, організації та громадяни, діяльність яких впли­ває на стан і відтворення лісів, зобов'язані погоджу­вати з державними органами лісового господарства, державними органами охорони навколишнього при­родного середовища й іншими органами проведення організаційних, санітарних, технологічних та інших заходів щодо охорони і захисту лісів. Також, лісовим законодавством встановлені спеціальні вимоги щодо забезпечення охорони лісів у процесі здійснення окре­мих видів лісокористування.

Землекористувачі відповідно до статті 96 Земель­ного кодексу України зобов' язані: забезпечувати ви­користання землі за цільовим призначенням; додер­жуватися вимог законодавства про охорону довкілля; підвищувати родючість ґрунтів і зберігати інші кори­сні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади й органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановлено­му законом; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем тощо.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть обов'язкові екологічні вимоги щодо вико­ристання природних ресурсів.

2. Якими актами природноресурсового законодавст­ва вони передбачаються?,