Робота № 3. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів

Резистентність – це здатність еритроцитів протистояти руйнівній дії на кров низького осмотичного тиску зовнішнього середовища, а також механічних, температурних та інших чинників. Унаслідок таких впливів може виникнути гемоліз – тобто руйнування еритроцитів. Для практичної медицини важливо визначити осмотичну резистентність, що характеризує фізико-хімічні властивості еритроцитів, насамперед еластичність та щільність їх оболонки, що неоднакові у старих і молодих клітин. Осмотичний гемоліз еритроцитів у нормі має певні параметри, які дуже розширюються при різноманітних порушеннях функції червоного кісткового мозку.

Досліджують резистентність мембрани еритроцитів відносно гіпотонічних розчинів натрію хлориду. При концентрації 0,5 – 0,45 % у нормі настає гемоліз лише найменш стійких еритроцитів (мінімальна резистентність). У разі подальшого зменшення концентрації натрію хлориду починається гемоліз і стійкіших еритроцитів. У 0,4 – 0,35 % розчині натрію хлориду руйнуються навіть найстійкіші еритроцити (максимальна резистентність). Розчин стає прозорим, схожим на лак (так званий лаковий розчин). Інтервал між верхньою та нижньою межами резистентності називається амплітудою резистентності.

Мета роботи: Одержати уяву про межі коливань осмотичного тиску плазми крові, при яких ще зберігається цілісність оболонки еритроцитів й дати оцінку стійкості оболонки еритроцитів.

Для роботи необхідно: 7 пробірок Відаля (або звичайних лабораторних пробірок), штатив, 0,5% розчин хлориду натрію, дистильована вода, кров, консервована 5% розчином цитрату натрію, 3 піпетки з однаковими діаметрами крапельних отворів.

Хід роботи: з 0,5 % розчину хлориду натрію виготовляють ряд розведень за схемою:

В кожну пробірку додати по одній краплі консервованої крові. Вміст пробірок обережно перемішати до рівномірного забарвлення і залишити на 1 год. у штативі. Через год., не збовтуючи вмісту пробірок, подивитись, де спостерігається руйнування оболонки еритроцитів / гемоліз /. Стан крові оцінюють за ступенем забарвлення розчину NaCl, що міститься над осілими еритроцитами в пробірках.

Рекомендації щодо оформлення результатів:

Записати значення мінімальної та максимальної резистентності еритроцитів, розрахувати її амплітуду.

У висновках відповісти на запитання:

Чи відповідають нормі межі зміни осмотичного тиску, за яких зберігається цілісність оболонки еритроцитів?

Чи нормальна щільність оболонки еритроцитів?

Про що може свідчити підвищення /чи зниження/ меж резистентності?

5. Зміст теми.

Внутрішнє середовище організму являє собою тканинну (інтерстіційну) рідину, лімфу й кров, склад і властивості яких найтісніше пов”язані між собою

· Система крові – це сукупність структур:: 1) крові, що циркулює в судинах, та депонованої, 2) органів кровотворення та кроворуйнування, 3) апарату регуляції, що забезпечують основні функції крові як засобу транспорту речовин та внутрішнього середовища організму