Нервова тканина

Клітини, що утворюють центральну та периферичну нервову систему, класифікуються як нервова тканина. З нервової тканини складається головний і спинний мозок, що утворюють центральну нервову систему, й черепно-мозкові та спинномозкові нерви, що утворюють периферичну нервову систему, а також мотонейрони. Нервова тканина забезпечує обмін сигналами між різними структурами організму, а також зв'язок організму з навколишнім середовищем.

7 Епітеліальна тканина

Епітеліальні тканини утворені шарами клітин, що вистилають поверхні органів (наприклад, поверхню шкіри, дихальних шляхів, репродуктивної системи, внутрішню поверхню травної системи). Клітини епітелію щільно прилягають одна до одної, забезпечуючи таким чином наявність бар'єру між зовнішнім середовищем та органом. Крім захисної функції, епітеліальна тканина може виконувати також видільну та всмоктувальну. Епітеліальна тканина служить для захисту організму від мікроорганізмів, механічних пошкоджень, втрати рідини тощо

8. М'язи (грец. μιοδ — м'яз; лат. musculus — мишка, маленька миша) виконують рухову (моторну) функцію.

Поперечносмугасті м'язові волокна об'єднані з допомогою сполучнотканинних оболонок в окремі м'язи. Ці оболонки безпосередньо беруть участь у формуванні сухожилля. М'язи мають різноманітну форму і величину. У них розрізняють тіло, складається з м'язових волокон (пучків), і сухожилок з волокнистої сполучної тканини, прирощююче до кістки. За формою м'язи поділяються на довгі, короткі і широкі. Довгі і короткі м'язи найчастіше веретеноподібної форми мають 1, 2, 3 або 4 головки. Широкі м'язи мають вигляд пластинок з широкими сухожиллями, названими апоневрозами.

У людини є м'язи квадратної, ромбовидної, трикутної, пірамідальної, зубчастої та інших форм. По відношенню до суглобів вони поділяються на односуглобові, двосуглобові і багатосуглобові. Всі м'язи поділяються на функції на згиначі, розгиначі, відвідні, що призводять, пронаторы, супінатори, зжимачі. За формою м’язи розрізняють довгі, короткі, широкі і колові. Довгі м’язи розміщені переважно на кінцівках, короткі — між окремими хребцями і ребрами, широкі — на тулубі, а колові — навколо отворів (ока, рота та ін.). У людини також є м’язи веретеноподібної, квадратної, ромбоподібної, трикутної, пірамідальної, зубчастої та інших форм. Отже, форма м’язів є дуже різноманітною і вона тісно зв’язана із їх функціями.

За функціями м’язи розрізняють згиначі, розгиначі, відвідні, привідні, піднімачі, пронатори (обертають кінцівку до середини), супінатори (обертають кінцівку назовні)

9. Орган, сис. органів, Орган - частина цілісного організма, що має розташув. будову функції. Системи органів – сукупність органів одного походження, які маєть спільні риси в будові і виконують однакові ф-ції.

10 Скелет та його відділи.. Скелет, являє собою сукупність кісток, що утворюють в тілі людини твердий остов, забезпечує виконання ряду найважливіших функцій.

200 кісток.

Осьовий хребет: череп, грудна клітка, хребетний стовп.

Додаткові відділи: пояс верхніх та нижніх кінцівок, вільні кінцівки.

. Кістка,як орган – це живий орган,який виконує в організмі певні функції і має свою будову. Клітини кісткової тканини(остеоцити)мають тонкі відростки за допомогою яких вони з’єднуються між собою,міжкліт.речовина кісткової ткан. утвор. пластинками із щільної дуже твердої речовини.

. Хім. склад кістки. До складу кісткової тканини входять:

- 30% органічних речовин

- 60% неорганічних речовин

- 10% вода

Основою органічних речовин кістки є волокнистий білок – колаген. Із мінеральних речовин у кістках найбільше солей кальцію і фосфору. Крім них до складу кістки входять магній, алюміній, фтор, свинець, стронцій, уран, кобальт, залізо та інші елементи.

Класифікація кісток.

Розрізняють:компактну і губчату к-ки. У компактній кістки розташов. у певному порядку і утвор. складні системи – Остени(склад. з циліндричних пластинок вставлені одна в одну, в центрі остеому проходить гаверсів канал. Губчата: тонкі кісткові пластинки і перекладени,які перехрещуються між собою. За формою: трубчата довгі(плеча,передпліч.,стегна,гомілки) і короткі(п’ястка,) - тіло кістки(діафіз) і 2 кінця(епіфізи). Плоскі(лопатка, грудина, ребра),змішані(хребці,к-ки основи черепа),повітроносні(лобна, клиноподібна, рещитова,верх.щелепа)

11. Суглоб (лат. articulatio) — рухоме з'єднання кісток скелета, розділених щілиною.

У суглобі відрізняють основні і обов'язкові для цього частини: суглобову сумку або капсулу (capsula articularis),поверхні кісток (facie articularis), які зчленовуються і порожнину (carum articulare).

Суглобова сумка прикріпляється по краю суглобових поверхонь, які оточуються нею з усіх боків. У неї 2 шари:

зовнішній – щільний, фіброзний

внутрішній – м’який, синовіальний, багатий на кровоносні судини.

Допоміжні зв’язки суглобів можуть мати різні призначення:

укріпні зв’язки

пікріпні зв’язки

внутрішньосуглобові зв’язки

гальмуючі зв’язки

захисні зв’язки

передавальні зв’язки

Суглобові диски і меніски являють собою утвори з сполучнотканинного волокнистого хряща і містяться всередині суглобової порожнини.

Симфіз (лат. symphysis) — це різновид суглобового з'єднання, при якому кінці кісток сполучені між собою за допомогою волокнистого хряща. Є різновидом синхондрозу. В товщі хряща міститься вузька щілиноподібна порожнини. Симфіз займає проміжне положення між безперервними з'єднаннями і з'єнаннями, що перериваються (суглобами), є напівсуглобом.
З’єднання кісток (juncturae ossium)

Вони поділяються на:

- неперервні (synarthroses);

- перервні (diarthroses);

- напівперервні (symphyses).

Синартроз(synarthroses) або неперервні з’єднаня, Волокнисті з’єднання (juncturae fibrosae), Хрящові з'єдняння (juncturae cartilagineae), симфізи (symphyses) або напівсуглоби (hemiarthroses), синовіальні з'еднання (juncturae synoviales) або суглоб (articulatio) чи діартроз (diarthrosis)