Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Лабораторна робота № 16





Електроліз водних розчинів електролітів

 

МЕТА РОБОТИ - ознайомитися з особливостями перебігу електролізу водних розчинів електролітів, навчитися складати рівняння електродних процесів при електролізі.

Прилади та реактиви: Штатив з пробірками, електролізер з графітовими електродами, клейстер з крохмалю, розчин фенолфталеїну (спиртовий). Розчини: йодиду, броміду, хлориду, нітрату калію, сульфату натрію, сульфату міді.

 

Електроліз йде із застосуванням постійного електричного струму. Електролізер складається з U-подібної трубки висотою 15-20 см (див. малюнок). Електродами є графітові стержні. У всіх дослідах електролізер заповнюється розчином електроліту на 2/3 за об'ємом. Перед початком кожного досліду електролізер і електроди миють дистильованою водою.

ДОСЛІД 1. Електроліз водних розчинів солей, що відбувається з Окисленням на аноді кислотних залишків.

В електролізер налити розчин йодиду калію (або броміду, хлориду калію). Занурити графітові електроди та увімкнути електричний струм. Через деякий час до розчину біля катоду додайте 2-3 краплини фенолфталеїну; до розчину біля аноду - 2-3 краплі крохмального клейстеру.

Завдання. Спостерігати забарвленість розчинів біля електродів. Скласти рівняння електродних процесів. Визначити реакцію середовища біля катоду і аноду.

ДОСЛІД 2. Електроліз водних розчинів солей, який йде з відновленням і окисленням води.

В електролізер налити розчин сульфату натрію (або нітрату калію). Занурити графітові електроди та увімкнути електричний струм. Спостерігати виділення газів біля електродів.

Завдання. Скласти рівняння електродних процесів.

ДОСЛІД 3. Електроліз водних розчинів солей, який йде з виділенням металів на катоді.

Велектролізер налити розчин сульфату міді. Занурити графітові електроди та увімкнути електричний струм. Спостерігати виділення металу на катоді.

Завдання. Скласти рівняння електродних процесів.

ДОСЛІД 4. Електроліз водних розчинів солей з розчинним анодом.

Після проведення досліду 3 поміняйте місцями клейми на електролізері і підключить до електричної мережі. Спостерігати розчинення шару металу на аноді, тобто окислення на аноді і перехід металу на катод.

Завдання. Скласти рівняння електродних процесів.

 

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ.

 

  1. Що таке електроліз?
  2. В чому полягає відмінність електролізу водних, розчинів солей від електролізу їх розплавів?
  3. Вкажіть послідовність розрядження іонів на катоді і аноді під час електролізу?
  4. Наведіть приклади електролізу з розчинним і нерозчинним анодом.
  5. Наведіть приклади електролізу водних розчинів солей, коли на електродах не розряджуються іони солі.
  6. Чи можливо добути металевий натрій під час електролізу водного розчину сульфату натрію?
  7. Що буде виділятися на електродах при електролізі розплаву CaS04, NaN03 і КСІ?
  8. Сформулюйте закони Фарадея.
  9. Де знаходить застосування процес електролізу?

ЗАДАЧІ

 

1. Складіть схеми електролізу водних розчинів H2SO4, CuCl2, Na(NO3)2 з платиновими електродами.

2. У якій послідовності будуть виділятися метали при електролізі розчину, що містить в однаковій концентрації сульфати нікелю, срібла, міді?

3. При електролізі водного розчину сульфату хрому (III) Cr2(S04)3 струмом силою 2А маса катоду зросла на 8 г. На протязі якого часу проводили електроліз?

 

ТЕМА: КОМПЛЕКСНІ СПОЛУКИ

Складні хімічні сполуки, що існують як у кристалічному, так і у розчинному станах та мають хоча б один з хімічних ковалентних зв’язків утворений за донорно-акцепторним механізмом називають комплексними. Молекула комплексної сполуки складається з внутрішньої (координаційної) сфери та зовнішньої сфери.

Наприклад у комплексній сполуці сульфат тетраамінкупруму (ІІ) - [Cu(NH3)4]SO4 внутрішньою сферою або комплексним іоном є іон [Cu(NH3)4]2+, а зовнішньою сферою є сульфат –аніон SO42-. Комплексні сполуки у розчинах дисоціюють на комплексний іон та зовнішню сферу.

[Cu(NH3)4]SO4 ® [Cu(NH3)4]2+ + SO42-

Комплекси бувають катіонні [Cu(NH3)4]2+, аніонні [Fe(CN)6]3-? Та нейтральні [Ni(CO)4]. Комплексний іон має центральний атом – комплексоутворювач, в ролі якого виступають іони d-елементів (купруму, феруму, платини, кобальту). Коло комплексоутворювача координуються молекули або іони ліганди.

Координаційним сполукам властива ізомерія, коли речовини при однаковому якісному та кількісному складі володіють різною будовою а відтоді і різними властивостями. Розрізняють геометричну, оптичну, гідратну, іонізаційну та інші види ізомерій комплексних сполук.

Комплексні сполуки ведуть себе як слабкі електроліти, які дисоціюють неповністю, наприклад:

[Cu(NH3)4]2+ «Cu2+ + 4 NH3

Важливою характеристикою комплексів, яка визначає їх стійкість, є константа нестійкості. Згідно до закону діючих мас можна записати математичний вираз константи нестійкості для вищенаведеного прикладу.

Чим більше значення константи нестійкості комплексного іону, тим менша його стійкість. Руйнування комплексів можливо 1) при додаванні сполук, які будуть зв’язувати іони, що утворюються при дисоціації; 2) при утворенні більш стійкого комплексу з меншим значенням Кн.

Один з класів координаційних сполук – внутрикомплексні сполуки. В цих сполуках комплексоутворювач утворює з лігандами зв’язки двома способами – як за рахунок неспарених електронів, так і за донорно-акцепторним механізмом. Внутрикомплексні сполуки утворюються різними катіонами з органічними реагентами. Вони мають циклічну будову, більшість з них малорозчинні і виразно забарвлені. Гемоглобін і хлорофіл – важливіші природні пігменти - є внутрикомплексними сполуками.

При взаємодії солей до складу яких входить комплексоутворювач можливо отримувати подвійні солі (ацидокомплекси). При додаванні до солі надлишку лугу отримують гідроксокомплекси.

Date: 2015-09-02; view: 642; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию