МКР №2

І варіант

1. Поняття «групової динаміки» у психотерапевтичній роботі. Характеристика групової динаміки.

2. Види арт-терапі.

3. Вплив кольору на особистість.

4. Діагностика у психотерапевтичному процесі.

5. Завдання та напрямки сімейної психотерапії.

ІІ варіант.

1. Групова робота в арт-терапії. Показання та протипоказання.

2. Особливості роботи із родиною в арт-терапії (ізотерапії).

3. Пісочна терапія.

4. Роль символу в арт-терапії.

5. Структура арт-терапевтичної сесії.

ІІІ варіант.

1. Фази групової динаміки.

2. Основні методи генералізації та завершення психотерапевтичної роботи.

3. Сутність та роль здорових особистісних кордонів у психотерапевтичному процесі.

4. Дати визначення поняттям: «супервізор» та «об’єкт супервізії».

5. Процесуальні характеристики психотерапевтичного процесу.

7.4. Критерії оцінювання знань

Методичні вказівки

1. Підготовка до підсумкового заліку полягає у детальному вивченні поставлених у програмі питаннях як у процесі групової аудиторної роботи, так і впродовж виконання самостійної роботи.

2. Залік з курсу проводиться у письмовому та усному вигляді.

3. На залік з курсу (у тому числі і на підсумкове тестування) студент зобов'язаний надати:

- повний конспект лекцій (навіть у випадках дозволу вільного відвідування навчальних занять);

- повний конспект семінарських/практичних занять;

- реферат (реферати) із зазначеної викладачем тематики (у разі пропусків (з неповажної або поважної причини) в якості відпрацювання пропущеного матеріалу);

- конспекти додаткової літератури з курсом (за бажанням студента);

- конспекти першоджерел (за бажанням студента);

- папку з матеріалами, які надано у таблиці із самостійними завданнями.

4. На заліку з курсу «Практична психотерапія» студент дає відповіді на питання після попередньої підготовки. Студенту надається право відповідати на питання без підготовки за його бажанням.

Екзаменатор має право задавати додаткові питання, якщо студент недостатньо повно висвітлив тематику питання, якщо важко однозначно оцінити відповідь (оцінка «між балами»), а також якщо студент не може відповісти на питання білета, або був відсутній на заняттях у семестрі.

5. Якісною підготовкою, що оцінюється на «відмінно», є:

- повне знання всього навчального матеріалу з курсу, що виражається в суворій відповідності викладеного студентом матеріалу підручника, лекцій та семінарських занять;

- вільне оперування матеріалом, що виражається у виході за межі тематики конкретного питання з метою оптимально широкого висвітлення питання (вільним оперуванням матеріалом не вважається міркування на загальні теми, не пов'язані з конкретно поставленого питання);

- демонстрація знань додаткового матеріалу;

- чіткі правильні відповіді на додаткові питання, що задаються екзаменатором з метою з'ясувати обсягу знань студента.

Хорошою підготовкою, що оцінюється на «добре» є:

- у цілому знання всього навчального матеріалу з курсу, що виражається в недостатньо суворій відповідності викладеного студентом матеріалу підручника, лекцій та семінарських занять;

- чіткі правильні відповіді на додаткові питання, що задаються екзаменатором з метою з'ясувати обсягу знань студента;

Задовільною підготовкою, що оцінюється на «задовільно» є:

- недостатньо повне знання всього навчального матеріалу з курсу, що виражається в загальній відповідності викладеного студентом матеріалу підручника, лекцій та семінарських занять;

- нечіткі відповіді або відсутність відповіді на додаткові питання, що задаються екзаменатором з метою з'ясувати обсягу знань студента;

Незадовільною підготовкою, оцінюваної «незадовільно» є:

- недостатнє знання всього навчального матеріалу з курсу, що виражається в занадто загальній відповідності або у відсутності відповідності викладеного студентом матеріалу підручника, лекцій та семінарських занять;

- нечіткі відповіді або відсутність відповіді на додаткові питання, що задаються екзаменатором з метою з'ясувати обсяг знань студента;

- відсутність підготовки до іспиту або відмову студента від іспиту.

Екзаменатор має право враховувати наявність перерахованого до п. 3 матеріали для корекції оцінного екзаменаційного балу.

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

1.1. Оцінювання знань студентів з кожної дисципліни здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролю за 100-бальної шкалою. Якщо дисципліна вивчається протягом двох і більше семестрів, то семестрові оцінки визначаються у встановленому порядку в межах 100-бальної шкали, а підсумкова – визначається як середньозважена оцінка.

1.2. З навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є іспит, оцінювання здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту). Завдання поточного контролю в цьому разі оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів (включно), а завдання, що виносяться на іспит — від 0 до 40 балів (включно).

1.3. З навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є залік (диференційований залік) оцінювання знань студентів
здійснюється, як правило, за результатами поточного контролю. У цьому
випадку завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100
балів.