Організаційні основи взаємодії туристичного підприємства з постачальниками туристських послуг

В обслуговуванні туристів під час подорожі беруть участь багато різноманітних підприємств та організацій. До них відносяться підприємства, які надають засоби розміщення, підприємства харчування, екскурсійні фірми, транспортні компанії, спортивні підприємства, торгові організації тощо.

Укладання договорів з постачальниками послуг

Після того, як установлені місця призначення, кількість людей у групах і дати їх заїздів, у процесі переговорів з готелями, авіалініями та іншими постачальниками послуг настає стадія підписання договорів і контрактів.

Контракт (договір) необхідний для урегулювання обов’язків та відповідальності сторін, зокрема в ситуаціях, коли залишаються непроданими місця в готелях, посадочні місця у само льоті, або у випадках, коли відміняються чартерні авіарейси, щоб передбачити систему санкцій для кожного конкретного випадку.

Договір з готельним підприємством

Взаємовідносини з готельним підприємством визначаються в основному слідуючими згодами:

Ø договір про квоту місць з гарантією заповнення 30-80%;

Ø договір про квоту місць без гарантії заповнення;

Ø договір про тверду закупку місць з повною оплатою;

Ø договір про поточне бронювання.

Важливо звернути увагу на гарантії, які вам партнер – постачальник послуг.

Договір с підприємством харчування

Такий договір заклечається з окремим підприємством харчування, якщо харчування організується поза засобом розміщення туристів і не входить до контракту з готельним підприємством. Це може мати місце у маршрутних, тематичних турах (харчування в дорозі) тощо.

В такому договорі повинні бути відображені:

Ø кількість одночасно обслуговуючих туристів;

Ø регулярність та величина замовлень;

Ø тип харчування;

Ø зразкові варіанти меню;

Ø зразкові ціни на різні раціони харчування;

Ø знижки на велику кількість клієнтів або постійне забезпечення клієнтури;

Ø матеріальну відповідальність за зрив харчування з тієї чи іншої сторони з указанням строків наступу матеріальної відповідальності тощо;

Договір з автотранспортним підприємством

Договірні взаємовідносини з автотранспортними підприємствами будуються на основі договору оренди транспортного засобу з водіями.

В договорі з автотранспортним підприємством необхідно обговорити слідуюче:

Ø марки автотранспортних засобів, виділяємих для обслуговування туристів;

Ø ціни та тарифи;

Ø строки подачі заявок на виділення автотранспорту;

Ø матеріальну відповідальність АТП за зрив подачі автотранспорту на обслуговування туристів;

Ø матеріальну відповідальність турфірми за зрив використання автотранспорту;

Ø максимальні строки очікування туристів при запізненні (не подачі) автотранспорту;

Ø основні правил та обов’язки туристів, гідів, екскурсоводів при користуванні автотранспортними засобами на обслуговування;

Ø знижки та пільги.

Договір з екскурсійною фірмою

Якщо немає власного екскурсійного відділу, догові з екскурсійною фірмою включає в собі:

Ø найменування та тривалість екскурсій, засіб пересування на них (автобусні, пішохідні та ін.);

Ø строки подачі заявок на проведення екскурсій;

Ø строки відміни заявок;

Ø ціни на екскурсії;

Ø кількість екскурсантів у групі на кожній екскурсії;

Ø матеріальна відповідальність за зрив екскурсії (за провиною фірми або туроператора).

Договір з музеєм

Договір з музеєм включає:

Ø варіанти екскурсій та їх тематику;

Ø кількість екскурсантів у групі;

Ø ціни на екскурсії;

Ø знижки на групові відвідування музею;

Ø строки подачі заявок на проведення екскурсій;

Ø строки відміни заявок;

Ø матеріальну відповідальність за зрив музейної екскурсії за провиною одного з партнерів тощо.

Агентський договір – договір, за яким одна сторона (агент) зобов’язується за винагороду здійснити за дорученням другої сторони (принципала) юридичні та інші дії від свого імені, але за рахунок принципала або від імені й за рахунок останнього.

Агентський договір може бути укладений на певний термін або без вказаного терміну його дії. Принципал зобов’язаний виплатити агенту винагороду в розмірі і порядку, встановлених в агентському договорі, а агент, в свою чергу, звітує перед принципалом.

Придбання турагентом в туроператора вихідного продукту здійснюється у відповідності з правилами бронювання тур послуг і продажу турпутівок, які встановлюються туроператором. Заброньовані турпоїздки турагент реалізує в подальшому туристам, продаючи їх від свого імені. Відповідальність за безпеку і якість наданої послуги перед туристом при цьому покладається на турагента. Відповідальність туроператора обмежується достовірністю інформації про турпродукт. При цьому агентська згода повинна нести характер договору комісії.

Договір доручення – цивільно-правовий договір, в силу якого одна сторона (повірений) зобов’язується здійснити від імені й за рахунок іншого (довіреного) певні юридичні дії.

Договір комісії – договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітету) за винагороду укласти одну або декілька угод від свого імені, але за рахунок останнього.

Страхування в сфері туризму.

Страхування туристів (медичне та від нещасного) є обов’язковим і забезпечується суб’єктами туристичної діяльності на основі угод із страховиками. Туристи в праві самостійно укладати договори на таке страхування. У цьому випадку вони зобов’язані завчасно підтвердити туроператору чи турагенту наявність належним чином укладеного договору страхування.

говором страхування повинні передбачатися надання медичної допомоги туристам і відшкодування їх витрат при настанні страхового випадку безпосередньо в країні (місці) тимчасового перебування.

Інформації про умови обов’язкового страхування має бути доведена до відома туриста до укладення договору на туристичне обслуговування.

Обов’язкове (медичне та від нещасного випадку) страхування здійснюється один раз на весь період туристичної подорожі.

За вимогою туриста туроператор чи турагент забезпечують страхування інших ризиків, пов’язаних із здійсненням подорожі.

За бажанням туриста з ним може бути укладено угоду про страхування для покриття витрат, пов’язаних з анулюванням договору на туристичне обслуговування з ініціативи туриста, або угод про страхування для покриття витрат, пов’язаних з передчасним поверненням до місця постійного проживання при настанні нещасного випадку або хвороби.

Компенсація шкоди, заподіяної життю чи здоров`ю туриста або його майну, проводиться у встановленому порядку.

Для оформлення страхового полісу агенту необхідно мати загран. паспорт клієнта, та знати чіткі дати поїздки.

Відповідно до Закону України „Про страхування” страхові агенти повинні мати такі документи із страхування споживачів:

- правила здійснення певних видів страхування;

- страхові тарифи, завірені страховиками;

- договори страхування (страхові поліси) та роз’яснення щодо їх укладання та заповнення;

- форми звітності перед страховиком;

- копію ліцензій страховика на право здійснення певних видів страхової діяльності;

- реєстр виданих страхових полюсів.

Суб’єкти туристичної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства повинні здійснювати страхування фахівців супроводу (фахівців активного туризму, керівників груп, екскурсоводів, гідів-перекладачів тощо) та інших працівників, діяльність яких пов’язана з ризиком.

Закон України “Про туризм”.

Цей Закон визначає загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму та спрямований на забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей. Він встановлює засади раціонального використання туристичних ресурсів та регулює відносини, пов'язані з організацією і здійсненням туризму на території України.