Соціологічна діагностика – такого не існує

129. Технологія – (от др.-греч. τέχνη — искусство, мастерство, умение; λόγος — мысль, причина; методика, способ производства) — в широком смысле — совокупность методов, процессов и материалов, используемых в какой-либо отрасли деятельности, а также научное описание способов технического производства; в узком — комплекс организационных мер, операций и приемов, направленных на изготовление, обслуживание, ремонт и/или эксплуатацию изделия с номинальным качеством и оптимальными затратами, и обусловленных текущим уровнем развития науки, техники и общества в целом.

130. Метод – (від грец. μέθοδος — «шлях через») (рос. метод, англ. method, нім. Methode f) – систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити для виконання певної задачі, досягнення мети. Поняття тотожне алгоритму діяльності чи технологічногопроцесу.

Термін «метод» походить від грецького metodos, що означає «шлях дослідження, теорія, вчення». Метод – це засіб досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання; сукупність прийомів або операцій практичного чи теоретичного засвоєння (пізнання) дійсності.

131. Засіб – прийом, якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чогось; те, що служить знаряддям у якій-небудь дії, справі; гроші, матеріальні цінності.

132.Форма – (лат. forma) — під формою мається на увазі зовнішній тривимірний контурний вигляд чи конфігурація певної речі — на противагу матерії, змісту чи матеріалу з якого вона складається (порівняйте з виглядом).

(лат. forma, греч. μορφή) — понятие философии, определяемое соотносительно к понятиям содержания и материи. В соотношении с содержанием, форма понимается как упорядоченность содержания — его внутренняя связь и порядок. В соотношении с материей, форма понимается как сущность, содержание знания о сущем, которое есть единство формы и материи. При этом, пространственная форма вещи — есть частный случай формы как сущности вещи.

133. Форма методу –

134. Трансформується – (от позднелат. transformatio — «превращение»):

· Трансформация (генетика) — процесс поглощения клеткой организма свободной молекулы ДНК из среды и встраивания её в геном, что приводит к появлению у неё новых наследуемых признаков, характерных для организма-донора ДНК.

· Трансформация (лингвистика) — правило, по которому из так называемых ядерных предложений языка получаются производные.

· Трансформационная игра — инструмент для наблюдения и трансформации способов и путей, с помощью которых участники игры «играют» свою жизнь.

· ТРАНСФОРМАЦІЯ, ї, жін.

· 1. книжн. Зміна, перетворення виду, форми, істотних властивостей і т. ін. чого-небудь.

· ▲ Трансформація повітряних мас — поступова зміна властивостей повітряних мас (кількості тепла, вологи тощо).

· 2. фіз. Перетворення електричного струму низької напруги на струм високої напруги (або навпаки) за допомогою трансформатора.

· 3. У театральному, цирковому та естрадному мистецтві — сценічний прийом, який полягає у швидкому перевтіленні артиста (зміна зовнішності, голосу, манер, поведінки тощо).

135. Роторный двигатель — родовое наименование конструкции теплового двигателя, за которым стоит целое семейство близких по конструкции двигателей, объединенное ведущим признаком — типом движения главного рабочего элемента.

136. Генеза – Гене́зис тж. Гене́за (грец. γένεσις від грец. γέννόω — породжую, створюю, лат. genesis) — походження, виникнення; процесутворення.

137. Прейскурант – (лат. preis – ціна і фр. courana - поточний)– систематичний збірник, довідник цін і тарифів на різні види і групи товарів і послуг.

138. Банкротство – признанная уполномоченным государственным органом неспособность должника (гражданина, организации, или государства) удовлетворить в полном объёме требования кредиторов по денежным обязательствам и (или) исполнить обязанность по уплате обязательных государственных платежей.

Банкрот – 1)несостоятельный должник; юридическое или физическое лицо, потерпевшее финансовый крах и неспособное расплатиться со своими долгами. 2) тот, кто потерпел полную неудачу, крах в осуществлении чего-либо. Происходит от итал. banca rotta (bancarotta) «банкротство» (букв. «сломанная скамья»).

139. Утилітарний – (фр., від лат., користь, вигода)
1. Розрахований виключно на практичне використання або вигоду, практичний.
2. Ужитковий.
3. Пройнятий утилітаризмом.