Зміст заняття

Характеристика санітарно-показових мікроорганізмів.

До цієї групи відносять мікроорганізми, які постійно знаходяться в організмі людини і тварин. Вони є коменсалами, але при зміні умов проявляють умовно-патогенні властивості.

Санітарно-показові мікроорганізми повинні задовольняти наступним умовам:

- постійно знаходитись в природних порожнинах організму людини або тварин і у великих кількостях виділятися у зовнішнє середовище;

- санітарно-показові мікроорганізми повинні довше виживати у зовнішньому середовищі ніж відповідні патогенні;

- бути більш стійкими до впливу фізичних і хімічних факторів зовнішнього середовища, ніж патогенні;

- не повинні розмножуватися у зовнішньому середовищі;

- повинні легко виділятися із об'єктів зовнішнього середовища (за допомогою елективних середовищ);

- при потряплянні у зовнішнє середовище не повинні швидко змінювати свої біологічні властивості.

Із постійних мешканців товстого відділу кишечника в якості санітарно-показових мікроорганізмів прийняті наступні групи:

- бактерії групи кишкових паличок;

- ентерококи;

- сульфітредукуючі анаероби;

Постійні мікроорганізми слизових оболонок верхнього відділу дихальних шляхів:

- стрептококи (Streptococus viridas,Str. haemolyticus)

- стафілококи (Staphylococcus pyogenes)

Бактерії групи кишкових паличок.

В 1885р Єшерих відкрив мікроорганізми, які отримали назву Esherichia coli. Цей мікроорганізм постійно знаходиться у товстому відділі кишечника людини і тварин.

До бактерій групи кишкових паличок відносять роди Esherichia (E.coli), Citrobacter (Citr. coli citrovorum), Enterobacter (Ent. aerogenes).

Морфологія. Бактерії групи кишкових паличок — це короткі (довжина 1-3мкм, ширина 0,5-0,8мкм), поліморфні, рухливі, грам-негативні палички, які не утворюють спор.

Культуральні властивості. Бактерії добре ростуть на простих поживних середовищах (МПБ, МПА). На МПБ дають сильний ріст і значну каламутність середовища; осад невеликий, сіруватого кольору, який легко розбиваяється при струшуванні.

Утворють пристіночне кільце, плівка на поверхні бульйону відсутня.

На МПА колонії прозорі, з сірувато-блакитиним відтінком.

На середовищі Ендо утворюють червоні колонії прозорі, з темним металевим блиском (У Е. соІі, або без нього Ent. aerogenus).

Ферментативні властивості. Більшість бактерій групи кишкових паличок не розріджують желатину, розщепляють пептони з утворенням амінов, аміака, сірководню, активно ферментують лактозу, глюкозу, спирти. Сприяють зсіданню молока (згортають).

Стійкість. Бактерії групи кишкових паличок знезаражують пастеризацію (65-75° С). При 60°С кишкова паличка гине через 15 хвилин. 1% розчин фенола викликає загибель через 5-15 хвилин.

Бактерії роду Escherichia є постійними мешканцями кишечка людини і тварин. Їх знаходження у воді, грунті, на харчових продуктах свідчить про фекальне забруднення цих об'єктів, що має велике санітарне і епідеміологічне значення.

Визначення бактерій групи кишкової палички

Метод ґрунтується на здатності бактерій групи кишкової палички., зброджувати в середовищі Кеслера лактозу, внаслідок чого утворюється кислота і газ. Бактерії групи кишкової палички — грам негативні факультативні анаеробні паличкоподібні бактерії ферментують лактозу при температурі 37±1°С протягом 24 годин (бродильна проба).

Проведення аналізу. Посів досліджуваного продукту (молока) слід проводити на середовищі Кеслера. Для цього треба приготувати 6 пробірок із цим середовищем (5 мл в пробірці). В перші три пробірки внести по І мл досліджуваного молока. В останні три пробірки внести по 1 мл розбавленого молока 1:10 (по 0,1 мл вихідного молока в кожну пробірку). Вміст пробірок перемішати і поставити у термостат при температурі 43°С на 24 години.

Після завершення цього часу пробірки можна проглянути з посівами молока на середовищі Кеслера, відмітити наявність або відсутність бродіння в пробірках (помутніння середовища, поява пухирців газу в поплавках). При відсутності ознак бродіння продукт можна вважати не забрудненим кишковою паличкою. За наявності пухирців бродіння слід перейти до ідентифікації вирощеної культури, оскільки деякі види бактерій можуть зумовлювати аналогічне бродіння.

Для ідентифікації кишкової палички необхідно провести посів вмісту забродженої пробірки на середовище Ендо в чашці Петрі (посів «штрихом» за допомогою бактеріологічної петлі). Чашки з посівами треба поставити в термостат при температурі 37°С на 24 години. За цей час на середовищі Ендо виростають колонії, які слід ідентифікувати. Для цього треба відмітити наявність або відсутність колоній типових для кишкової палички: темно-червоних з металевим відтінком або без нього. Утворення червоних колоній обумовлено тим, що кишкова паличка ферментує лактозу середовища з накопиченням кінцевого продукту реакції - оцтового альдегіду, при взаємодії якого з компонентом середовища — фуксин-сірчистою кислотою — виділяється вільний фуксин, який забарвлює колонію у червоний колір.

Мал.. кишкова паличка

Для підтвердження того, що вирослі колонії на середовищі Ендо, є саме колоніями кишкової палички, слід приготувати мазок із темно-червоних колоній з металевим відтінком по центру колонії та пофарбувати за Грамом. При виявленні грам негативних коротких паличок необхідно дати позитивну відповідь про наявність бактерій групи кишкових паличок, а при відсутності таких продукт вважають не забрудненим кишковою паличкою.

Бактерії рода Proteus.

Род Proteus включає види Proteus Vulgaris, Pr. mirabilis, Pr. morgani, Pr. rettgeri.

Морфологія. Бактерії рода Proteus — поліморфні палички розміром 0,5-0,6х1,2-1,3мкм, рухливі (перетрихи), грам-негативні, не утворюють спор і капсул. Факультативні анаероби.

Культуральні властивості. На МПА спостерігається ріст у вигляді тонкої плівки. При посіві за методом Шушкевича (диф-диагн тест) на свіжоскошений агар відмічається повзучій ріст. На вуглеводистих середовищах (Ендо, Плоскірьова) Pr. morgani утворюють прозорі, округлі колонії.

Ферментативні властивості. Бактерії рода Proteus збражують глюкозу з виділенням кислоти і газу, не ферментують лактозу і маніт і розщеплюють сечовину. Мають протеолітичну активність, розріджують желатину, виділяють Н2S.

Стійкість. Бактерії із роду Proteus гинуть при 60°С протягом 1 години, при 80°С— за 5 хвилин. Proteus стійкі до низьких температур, витримують заморожування. 1% розчин фенолу викликає загибель протея через 30 хвилин.

Знаходження протея у харчових продуктах свідчить про гнильний процес. Доброякісні продукти не повинні містити бактерій групи Proteus.

Казеїн-коагулюючі стафілококи.

Стафілококи широко розповсюдженні у природі. Розрізняють сапрофітні і патогенні види. Сапрофіти містяться у воді, грунті, повітрі на поверхні рослин. Патогенні стафілококи в організмі людини розташовані на шкіряному покрові, слизовій оболонці очей, носу, ротовій поржнині, кишечнику.

У людини і тварин патогенні стафілококи викликають абсцеси, гнійно-запальні процеси, тому їх часто називають піогенними аюо гноєрідними.

Морфологія. Стафілокок має кулясту форму діаметром 0,8-1мкм. Вони Г+,нерухливі, спор, капсул не утворюють. Розташовані у вигляді грона винограду, інколи парно або поодиноко.

Культуральні властивості. Стафілококи-аероби, або факультативні аероби. Добре ростуть на звичайних поживних середовищах. На МПБ утворюються каламутність, згодом випадає осад. Через 2-3 доби на поверхні утворюється плівка і пристінне кільце.

На МПА ростуть у вигляді випуклих колоній діаметром до 4мм з рівними краями.

При 20-25°С, доступі кисню і світла стафілококи виробляють золотистий, білий, лімонно-жовтий пігмент.

В залежності від кольору пігменту, який утворюють стафілококи на щільних (агарових) середовищах розрізняють їх види: Staph. pyogenes— гноєрідний (золотистий), Staph. albus— білий, Staph. citreus— лимонно-жовтий.

Ферментативні властивості. Патогенні стафілококи розріджують желатину, згортають, а потім пептонізують молоко. Зброджують лактозу, мальтозу маніт, сахарозу. Продукують каталазу, уреазу, аміак і водень.

Сапрофітні стафілококи, згадані властивості не мають.

Стійкість. У висушених субстратах стафілококи зберігаються до 6 місяців. При 80°С гинуть через 10-40 хвилин, при кип'ятінні— миттєво. 5% розчин фенолу діє згубно після 15-30 хвилинного впливу.

Гноєрідні стафілококи знаходять на предметах, які розташовані близько до людини і тварини. Це дозволяє віднести патогенні стафілококи до мікроорганізмів-індикаторів повітряно-крапельного забруднення деяких об'єктів зовнішнього середовища (оцінка повітря в лікувальних і дитячих установах).

Контрольні питання.

1. Культурально - морфологічні і біохімічні властивості бактерій групи кишкової палички.

2. Культурально - морфологічні і біохімічні властивості бактерій групи протея.

3. Патогенні і непатогенні види стафілококів. Коагулязо-позитивні стафілококи.

4. Морфологічна характеристика коагулязо-позитивних стафілококів. Їх культуральні - біохімічні властивості.