Правові заходи щодо відтворення, охорони та захисту лісів. Важливе значення для забезпечення підвищення продуктив­ності лісів, поліпшення їх корисних властивостей

Важливе значення для забезпечення підвищення продуктив­ності лісів, поліпшення їх корисних властивостей, задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах мають відтворення, охорона та захист лісів.

Відтворення лісів, що проводиться у формі їх відновлення та лісорозведення, являє собою здійснення лісових та агротехнічних заходів відповідно до природоохоронних вимог з метою створення нових лісонасаджень.

Слід відрізняти відновлення лісів, яке здійснюється на землях, що були вкриті лісовою рослинністю (зруби, згарища тощо), від лісорозведення, яке здійснюється на землях, не вкритих лісовою рослинністю (яри, крутосхили, піски, пустища тощо). Відтворен­ня лісів здійснюється постійними лісокористувачами.

Відповідно до Правил відновлення лісів і лісорозведення, за­тверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 1996 року, відтворення лісів має забезпечувати:

— раціональне використання лісового фонду;

— поліпшення якісного складу лісів, підвищення їх продуктив­ності й біологічної стійкості;

— підвищення водоохоронних, ґрунтозахисних, санітарно-гігієнічних, інших корисних властивостей лісів і захисних лісових насаджень;

— досягнення оптимальної лісистості шляхом створення в мак­симально короткі терміни нових насаджень найбільш економічно доцільними способами і технологіями.

Відновлення лісів здійснюється за спеціальними програмами і проектами, що розроблюються державними органами лісового гос­подарства. Підприємства, установи, організації, що здійснюють відновлення лісів і лісорозведення в зелених зонах міст, у смугах відводу залізниць, автомобільних доріг, каналів тощо, розробляють проектно-нормативні документи за погодженням з органами лісо­вого господарства.

Лісорозведення повинно передбачати цільове вирощування:

— насаджень загального призначення для забезпечення народ­ного господарства деревиною та іншими продуктами лісу;

— плантаційних лісових культур для одержання окремих асор­тиментів деревини в максимально короткі терміни;

— водоохоронних насаджень на берегах річок, навколо озер, во­доймищ, у зонах відводу каналів;

— ґрунтозахисних насаджень на ярах, балках, крутосхилах, пісках, інших непридатних для сільськогосподарського викорис­тання землях, а також полезахисних лісових смуг;

— захисних лісових насаджень у смугах відводу залізниць, авто­мобільних доріг тощо;

— санітарно-гігієнічних та оздоровчих лісів у зелених зонах міст, селищ, промислових об'єктів та в місцях масового відпочинку і оз­доровлення людей.

Лісове законодавство передбачає охорону лісів від незаконних дій громадян, підприємств, установ та організацій, а також біоло­гічний захист лісів від шкідників та хвороб, інших факторів, які впливають на санітарний стан лісових ресурсів.

Згідно зі ст. 85 ЛК України ліси підлягають охороні і захисту, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на їх збе­реження від знищення, пошкодження, ослаблення та іншого шкід­ливого впливу, захист від шкідників і хвороб, а також раціональне використання.

Забезпечення охорони та захисту лісів покладається на цент­ральні та місцеві органи виконавчої влади, Верховну Раду Автоном­ної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування та постій­них лісокористувачів відповідно до законодавства.