З ДИСЦИПЛІНИ 7 page

Управління всією фірмою може здійснюватися або на підприємницькій, або на менеджеріальній основі, і визначення "адміністративне" приховує ці розбіжності. Якщо рішення на вищому рівні приймає власник фірми або група компаньйонів, то функції володіння капіталом і управління його використанням поєднуються (підприємницький тип).

Корпоративним менеджментом прийнято називати форму вищого управління, яка здійснюється професійними службов­цями в крупних холдингових об'єднаннях, компаніях, акціо-нер-них товариствах відкритого типу в інтересах власників капіталу. Вона потребує створення ієрархії менеджерів знизу вверх, чіткої організаційної схеми, ведення справ за певними правилами. За такої організації управління здійснюється найбільш повний кон­троль за ефективним використанням ресурсів, дається його оцінка, рішення приймаються не інтуїтивно-вольовим шляхом, а на засадах всебічного аналізу даних.

При цьому слід зауважити, що виникнення менеджменту до цього часу ще не досліджено в працях вітчизняних на­уковців в контексті еволюції фірми. Життєвий цикл ор­ганізації потребує в міру його зростання більш ефективного використання ресурсів і структурної перебудови, яка рано чи пізно веде до заміни підприємницького, авторитарного керівництва централізованим менеджеріальним, а потім до де­централізації управління. Під таким кутом зору стає зро­зумілою роль особи керівника і його вклад в розвиток теорії і практики управління.

Перехід нашої країни до ринкової економіки, як уже було за­значено, викликав інтерес до менеджменту, однак менеджмент як діяльність буде ефективним за умови перебудови економіки країни, впровадження нової системи відносин. Вибір стратегії інформації для ефективного менеджменту - класичний зразок того, як мета і засоби досягнення цієї мети тісно сплітаються в один клубок проблем, який має бути якнайшвидше розв'язаний на користь гідного майбутнього нашого суспільства.