Динаміка популяцій. Динамічний популяційний процес включає в себе декілька відносно самостійних явищ:

Динамічний популяційний процес включає в себе декілька відносно самостійних явищ:

– зміна розмірів території, яку займає популяція;

– зміна щільності особин в межах популяційного поля, межі при цьому можуть залишатися попередніми;

– зміна розмірів запасу фітомаси в розрахунку на одиницю площі за рахунок трансформації стану особин, що входять до популяції.

Якщо все ж таки динаміку популяцій розуміти тільки як зміну чисельності особин, то трансформація властивостей особин, зміщення співвідношення між різними їхніми групами і особливо функціонування популяції будуть тоді виступати як механізми, що забезпечують динаміку чисельності. Коливання чисельності особин в популяціях, що є типовими для багатьох рослин та тварин, назива­ються флуктуаціями.

Загальний хід зміни чисельності особин в популяції визначається рівнянням:

Народжуваність – це число нових особин, які з’являються в популяції за певний період часу у розрахунку на одну особину. Рівень народжуваності помітно змінюється протягом років. Добре відомі цикли плодоношення яблунь. У дрібних гризунів (лемінги, миші) вибухи високої народжуваності відбуваються один раз у 3-4 роки. Їм відповідають і сполохи народжуваності в популяціях хижаків: лисиці, песці, сови. У сарни сполохи народжуваності спостерігаються в середньому один раз у 40 років.

Смертністьособин. У кожного організму є свої межі біологічного життя. Вимирання особин у популяціях може спостерігатися на різних фазах розвитку особини. Закономірним є вимирання найбільш старих, але пік смертності припадає на молоді особини. Майже у всіх рослин найбільша кількість смертей припадає на фазу проростання насіння, у тварин — на фазу молодняку.

Є два основних варіантиросту популяції: незалежний та залежнийвід щільності. У першому варіанті число особин в популяції зростає незалежно від їхнього числа в популяції, в другому – відтворення має зворотний зв’язок з щільністю популяції. Чим більша щільність популяції, тим нижча народжуваність. За певної пирогової величини показника щільності народжуваність дорівнює смертності, і число особин в такій популяції стабілізується.

Задля стійкого існування популяції оптимальна певна специфічна для даного біологічного виду і типу середовища щільність. При розрідженому заселенні популяційного поля ускладнюються зустрічі партнерів по розмноженню, територію важко оберігати від вторгнення конкуруючих особин. Перенаселення, навпаки, створює дефіцит поживних речовин, а у тварин викликає стреси та досить часті сутички між особинами. Перенасе­лення настільки несприятливе, що в процесі еволюції виробилося багато різних механізмів його запобігання.