Стандарти з якості ґрунтів

Якість ґрунтів – це сукупність фізико–хімічних і біологічних властивостей Грунтів, визначаючих їх безпечність в епідеміологічних і гігіснічних відносинах. Визначається якість ґрунтів за показниками їх санітарного стану, та комплексу критеріїв (санітарно–хімічних і санітарно –мікробіологічних). За словами академіка В.І.Вернадського, грунт є основою організації біосфери. Географи називають грунт дзеркалом, фокусом ландшафту. У грунті взаємодіють всі компоненти біосфери, поєднуючись, формуючи там складну полі генетичну біокосну систему. Ґрунти є важливим та незамінним природним ресурсом і головним завданням діяльності людини є підтримка здатності фунтів до самовідновлення у процесі ґрунтоутворення.

Забруднення грунтів відбувається як природним шляхом, так і в результаті антропогенної діяльності. Антропогенне забруднення грунтів відбувається внаслідок діяльності різних галузей промисловості та сільського господарства, транспорту, військової діяльності, енергетики та комунально–побутових господарств. За величиною зон та рівнем забруднення грунтів забруднення поділяються на фонове, локальне, регіональне, глобальне.

Найбільш небезпечними для грунтів є хімічне забруднення, ерозія, засолення. Внаслідок внесення високих доз мінеральних добрив грунт забруднюється баластними речовинами – хлоридами, сульфатами. Пестициди пригнічують біологічну активність грунтів, знищують потрібні мікроорганізми, черв'яків, зменшують природну родючість. Площа земель, забруднена залишками отрутохімікатів, сягає 13 млн. га. Грунти також забруднюються відпрацьованими газами тракторів, комбайнів, автомобілів, мастилами та паливом, які з них виливаються під час роботи на полях. У грунт потрапляють і техногенні забруднювачі від промислових підприємств – сульфати, окиси азоту, важкі метали (нікель, свинець, хром, кобальт, ванадій та ін.) та інші сполуки. Негативний бік мають і такі важливі для сільського господарства роботи, як зрошення та осушення земель. Зрошувані землі дають близько 30 % продукції рослинництва, але створення водойм і зрошення великої території призводять до підняття ґрунтових вод і зміни їхнього хімічного складу. Виникає засолення грунтів, заболочування, підвищується сейсмічність території.

За ступенем забруднення грунти поділяються на сильно забруднені, середньо забруднені і слабо забруднені. У сильно забруднених грунтах кількість забруднюючих речовин у декілька разів перевищує ГДК. Вони мають низьку біологічну продуктивність та істотні зміни фізико–хімічних, хімічних та біологічних властивостей, внаслідок чого вміст хімічних речовин у вирощуваних культурах перевищує встановлені норми. У середньо забруднених грунтах перевищення ГДК незначне, що не призводить до помітних змін його властивостей. У слабо забруднених грунтах вміст хімічних речовин не перевищує ГДК, але перевищує фонову концентрацію.

Якість ґрунтів регламентується за стандартами в яких розглядаються номенклатура показників санітарного стану ґрунту, методи відбирання і підготовки проб для хімічного, бактеріологічного і гельмінтологічного аналізу та ін.