Поняття казкотерапії та ігротерапії

Казкотерапія як метод арт тетапії – розкриття внутрішнього та зовнішнього світу, осмислення пережитого, моделювання майбутнього, процес підбору кожному клієнту своєї особливої казки. – це терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості, може матеріалізуватись мрія; а головне, в ній з’являється відчуття захищеності та аромат таємниці
Метою казкотерапії є підведення людини до усвідомлення своєї внутрішньої сутності, своєї єдності і неповторності, до відчуття гармонії із собою і світом. У процесі людина навчається сприймати себе такою, якою вона є, усвідомлювати себе й інших людей, самовиражається.

- Першорядну важливість представляє початок казки, він повинен бути правдивим. “Головним героєм казка намагається зробити самого слухача”. А для цього треба коротко і ясно описати йому сутність його ж життя. Гарний слухач - це той, хто намагається себе впізнати. Слухач, особливо дитина, стає героєм, і далі розділяє його долю. Таким чином, ідентифікація дозволяє говорити про казку не тільки як про опис поведінкових можливостей, але і як про досить активне, хоча і недирективне, навіювання.
- Важливою рисою казки є і те, що в ході її розповіді відбувається трансформація. Хтось маленький і слабкий на початку в кінці перетворюється на сильного, значущого і багато в чому самодостатнього. - В основі є обряди ініціації - сконцентровані процеси перетворення дитини в дорослого.
- Однією з особливостей психотерапії є уміння переміщати увагу. Нерідке поліпшення настає просто тому, що фокус уваги зміщується з однієї проблеми на іншу. І тільки коли людина доходить до глибинної суті нинішнього утруднення, консультант указує на особисту відповідальність: “Тепер ти сам”.

Ігротерапі́я — метод лікувального впливу на дітей і дорослих, що страждають емоційними порушеннями, страхами, неврозами.

Недирективна модель Індивідуальна ігрова терапія має на меті дати дитині можливість виявити, вилити назовні свої переживання і почуття, навіть приховані (агресію, страх, образу і т.п.

Дати дитині можливість самостійно вирішити свої внутрішні конфлікти, проблеми, через розрядку, яку дає гра. Створити для дитини таку атмосферу, яка відображає всі почуття дитини, в якій вона зможе прийняти відповідальність за свої вчинки. Засоби, що використовуються в ігротерапіїї систематизують так:

· Структуровані — ті, через які дитина виявляє власні потреби (ляльки, м'які іграшки)

· Неструктуровані — використовуються для емоційної розрядки (гра з піском, водою, глиною тощо)

· Іграшки, котрі дозволяють встановити контакт або виявити проблеми в спілкуванні (телефон, пістолет та більшість рухомих предметів.

Директивна модель сформувати у дитини форми поведінки, які є соціально схвалюваними, навчити дитину бажаних навичок існування у соціумі шляхом ідентифікації з різними персонажами гри.