Основні методи та техніки дитячої психотерапії

М. І. Йогіхес (1929) приводить такі форми лікування нервових дітей:

групове виховання, що найкраще підходить для егоцентричних і дітей-одиночок;

спокійне лежання 1-2 рази на день тривалістю 10-40 хвилин;

"уроки мовчання" за Монтесорі з концентрацією уваги на різних шумах, як наприклад - хід годинника.

В. Л. Минутко (1999) виділяє психоаналітично-орієнтовану психотерапію, філософсько-гуманістичну (у т. ч. екзистенціальну), групову (у т. ч. психодраму та сімейну психотерапію), когнітивно-біхевіоральну, гіпносугестивну та еклектико-інтегративну психотерапію.

М. І. Буянов (1990) дає таку класифікацію прийомів психотерапії дітей і підлітків:сугестивна - навіювання в станах: активному; просоночному та передсонному; гіпнотичному (сомноленція, каталепсія або сомнамбулізм); на фоні дії седативних засобів; самонавіювання та ін.;тренувальна - модифікація аутотренінгу; погашення патологічного рефлексу в умовах патогенної ситуації; м’язове розслаблення; психотерапія реципрокного гальмування та ін.; метод штучної репродукції афективних і патогенних ситуацій; імаготерапія та ін;наркопсихотерапія – наркогіпноз, гіпнонаркоз, наркоаналіз та ін.;пояснююча (раціональна) психотерапія - переконання, аретопсихотерапія, лібропсихотерапія та ін.;стресопсихотерапія - психостресопсихотерапія, біостресопсихотерапія, фармакостресопсихотерапія, фізикостресопсихотерапія. Цей метод має лише історичне значення. Використовується при лікуванні алкоголізму та заїкання у дорослих;колективна - прийом психотерапевтичного дзеркала, анонімне обговорення хворими своїх переживань і створення почуття лікувальної перспективи, корекція масштабів хворобливих переживань, виключення ятрогенії, егротогенії, дидактогенії, парентогенії та ін;ігрова - недирективна та директивна.

M. Tramer (1956) відносить до психотерапії дітей і підлітків такі прийоми:

навіювання (в тому числі гіпноз),

логічне пояснення (логотерапія, розроблена V. Frankl, 1948);

психокатарсис (S. Freud, J. Breyer);індивідуальну психологію (A. Adler);

трудотерапію, нормалізацію стос

унків матері і дитини, батька та дитини, дитячий психоаналіз.