Охарактеризуйте основні елементи процесу психоаналізу( вільні асоціації, аналіз сновидінь, перенос , контрперенос, супротив)

Вільні асоціації. Індивід повинен говорити все, що йому спадає на думку, незалежно від того, наскільки це може здаватися особистим, хворобливим або не стосується до справи. Мета вільних асоціацій полягає в тому, щоб ретельно вивчити зміст підсвідомості. Аналітична інтерпретація полягає в тому, що аналітик пов'язує воєдино часто уривчасті ідеї, установки, дії клієнта і дає осмислене їх пояснення. Інтерпретація представляє собою основний інструмент психоаналітичної техніки. Це повідомлення пацієнту припущень психоаналітика щодо зв'язку доступних свідомості психічних і поведінкових проявів пацієнта з їх можливиминесвідомими детермінантами. Особливе значення надається при цьому аналізу сновидінь пацієнта (Фрейд, 1913).

Аналіз сновидінь. Вважається, що під час сну захисне придушення слабшає, і заборонені почуття і бажання можуть знайти вихід в сновидіннях. Тим не менш, деякі мотиви настільки неприйнятні для індивіда, що навіть уві сні вони виявляються не у відкритій, а в завуальованій, чи символічної, формі. Таким чином, сновидіння володіє змістом двох видів:
1. проявленим змістом, що представляє собою сновидіння в тому вигляді, в якому його бачить сплячий;
2. латентним змістом, що складається з дійсних мотивів, які шукають виходу, але настільки болючі і неприйнятні для індивіда, що проявляються в замаскованій формі.
Завдання терапевта як раз і полягає в тому, щоб розкрити ці замасковані значення, досліджуючи образи, що виникають в виявлений змісті сновидіння клієнта і його підсвідомих асоціаціях, пов'язаних з цими образами.
Аналіз опору. У випадку, коли клієнту пропонують повідомити про все, що «приходить йому в голову», а також у процесі підбору асоціацій до сновидінь, він може продемонструвати опір - небажання або нездатність говорити про певні думках, мотиви і переживання. Оскільки опір перешкоджає усвідомленню хворобливого і лякає матеріалу, необхідно знайти його джерела, якщо індивід дійсно хоче побачити проблему і впоратися з нею.
Аналіз переносу (трансфер). Часто люди несвідомо переносять на терапевта ті установки і почуття, які вони раніше відчували у відносинах з батьками чи іншими близькими людьми. Таким чином, клієнт може реагувати на аналітика так, як на якусь фігуру зі свого минулого, і відчувати ті ж самі любов, ворожість або відторгнення, які він відчував багато років тому. Допомагаючи зрозуміти і визнати відносини перенесення, терапевт може домогтися того, що клієнт зрозуміє суть власних реакцій на оточуючих.
Контрперенос – консультант переносиь на клієнта.
Супротив — психічний механізм, що перешкоджає психоаналитическому проникнення в несвідоме і заважає повернення витісненого. Як говорить Фрейд, «сила, яка підтримує хворобливий стан», і не дозволяє йому дотримуватися основного правила психоаналізу: говорити все, що приходить в голову

14.Роль первинного інтерв’ю, контракту, сетінгу у психотерапевтичному консультуванні.

1 інтерв’ю, виріш. Такі питання: Причина і потреба звернення. Бечення проблеми клієнтом. Хто переконав прийти до психотерапевта. Чого клієнт хоче від психотерапії. Можемо діагностувати чи потрібна взагалі терапія. Хто платить за послуги психотерапевта(це важливо бо впливає на його мотивацію).

контракт – на яких умовах працюємо.
сетінг – рамкові умови.(коли, де, скілько разів на тиждень і тд)

інтерв’ю + контракт = 50% успіху (її словаJ)

15.Задача. До консультанта прийшов емоційно уразливий клієнт з легкою возбудимістю. З якими психологічними прийомами, методами слід бути обережними?(конфронтація, ігри що заглиблюють в себе)

Конфронтація - Кожен час від часу змушений у терапевтичних цілях вступати в конфронтацію з клієнтами. Egan (1986) визначає конфронтацію як всяку реакцію консультанта, яка суперечить поведінці клієнта. Найчастіше протистояння буває спрямоване на двоїсте поведінку клієнта: виверти, "ігри", хитрості, вибачення, "пускання пилу в очі", тобто на все те, що заважає клієнту побачити і вирішувати свої насущні проблеми. Конфронтацією домагаються показу клієнтові способів психологічного захисту, що використовуються в прагненні пристосуватися до життєвих ситуацій, але які пригнічують, обмежують становлення особистості.
Різко цей метод застосовувати не можна, бо клієнт може не витримати.

Ігри що заглиблюють в себе, потрібно використовувати обережно тому що це може погано вплинути на клієнта, оскільки він дуже емоційно уразливий - Це може погіршити його стан.