Пункти бойового наказу командира батальйону (роти). (стор 132). 4 page

Рис. 1. Бойова машина (БМ) протитанкового ракетного комплексу 9П148 "Конкурс"

47. Тактико-технічні характеристики протитанкової гармати МТ-12 (МТ-12Р) калібру 100 мм. (стор 116).

Протитанкова гармата МТ-12 калібру 100-мм, тягач МТЛБ на вогневої позиції показані на рис. 1, прилад 9Ш135 – на рис. 2. ТТХ протитанкової гармати МТ-12 (МТ-12Р) калібру 100-мм приведені в табл. 1.

Рис. 1. Протитанкова гармата МТ-12 калібру 100-мм, тягач МТЛБ на вогневій позиції

Таблиця 1.

ТТХ протитанкової гармати МТ-12 (МТ-12Р) калібру 100-мм

Рис. 2.. Прилад 9Ш135 візуального спостереження, виявлення, супроводу цілі оператором і формування поля управління керованої ракети 9М117. Використовується в складі комплексу "Кастет" протитанкової гармати МТ-12Р

48. Порядок роботи командира із прийняття рішень. (стор 130).

Командир підрозділу організовує бій зазвичай на місцевості, а якщо це неможливо, – за картою (схемою, макетом місцевості). У цьому випадку бойові завдання підрозділам і приданим засобам командир уточнює на місцевості в період зайняття позицій (висування на рубежі).

Порядок роботи командира залежить від конкретної обстановки, отриманого завдання та наявності часу. Командир, отримавши бойове завдання:

▪ усвідомлює його;

▪ оцінює обстановку;

▪ приймає рішення;

▪ проводить рекогносцировку;

▪ віддає бойовий наказ;

▪ організовує взаємодію, бойове забезпечення й управління, підготовку особового складу, озброєння та техніки до бою.

Далі командир перевіряє готовність підрозділу до виконання бойового завдання й у встановлений час доповідає про це за командою.

49. Які питання командир підрозділу має зрозуміти під час усвідомлення отриманого завдання. (стор 131).

Під час усвідомлення отриманого завдання командир підрозділу має зрозуміти:

▪ замисел старшого командира;

▪ завдання підрозділу;

▪ об'єкти (цілі) на напрямку дій підрозділу, що мають бути уражені засобами старших командирів;

▪ завдання сусідів і порядок взаємодії з ними;

▪ час готовності до виконання завдання.

50. Які данні командир підрозділу має оцінити та проаналізувати під час оцінки обстановки. (стор 131).

Оцінювання обстановки включає оцінку противника, своїх військ, сусідів, місцевості, радіаційну, біологічну, бактеріологічну, перешкодову, кліматичні умови й особливості пори року, час доби та їх вплив на підготовку та ведення бою.

При цьому командир підрозділу має оцінити та проаналізувати:

▪ склад, положення, можливий характер дій противника, його бойовий порядок, перш за все місця розташування його вогневих засобів;

▪ стан, забезпеченість і бойові можливості підпорядкованих і приданих підрозділів;

▪ склад, положення, характер дій сусідів, порядок взаємодії з ними;

▪ характер місцевості, її захисні та маскувальні властивості, вигідні підступи, загородження та перешкоди, умови спостереження й ведення вогню.

51. Основні питання та завдання які визначає командир у рішенні. (стор 131).

У рішенні командир підрозділу визначає:

▪ замисел бою, способи виконання завдання (де й якими засобами завдати ураження противнику, яких вжити заходів для введення його в оману);

▪ завдання підпорядкованим, приданим підрозділам і вогневим засобам;

▪ питання забезпечення бою;

▪ організацію управління;

▪ час готовності до бою.

Основу рішення становить замисел бою, в якому визначаються:

▪ напрямок зосередження основних зусиль;

▪ способи розгрому противника (якого, де, в якій послідовності, якими засобами, із застосуванням заходів щодо введення його в обману);

▪ бойовий порядок.

52. Основні питання та завдання які уточнює командир на місцевості під час рекогносцировки. (стор 131, 132).

Під час рекогносцировки командир підрозділу на місцевості:

▪ вказує орієнтири;

▪ остаточно визначає розташування противника, найбільш можливий характер його дій;

▪ уточнює завдання підрозділам та інші питання, пов'язані з використанням місцевості в бою (опорні пункти, вогневі позиції БМП, БТР, танків, протитанкових та інших вогневих засобів, системи загороджень і проходів в них, маршрут висування підрозділу, місця їх спішування).

Пункти бойового наказу командира батальйону (роти). (стор 132).

У бойовому наказі командир батальйону (роти) вказує:

Перший пункт – короткі висновки з оцінювання противника.

Другий пункт – об'єкти та цілі, що уражаються засобами старшого командира, на напрямку дій, що виконуватиметься, а також завдання сусідів і розмежувальні з ними лінії.

Третій пункт – бойове завдання батальйону (роти), замисел бою.

Четвертий пункт – після слова "наказую" ставляться бойові завдання:

▪ механізованим (танковим) ротам (взводам) першого ешелону, у тому числі приданим;

▪ механізованим (танковим) ротам (взводам) другого ешелону або резерву;

▪ бронегрупам і вогневим засадам;

▪ підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам, у тому числі приданим;

▪ гарматам і танкам, що призначені для стрільби прямою наводкою;

▪ зенітному підрозділу;

▪ іншим підрозділам посилення.

П'ятий пункт – витрати ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання.

У шостому пункті – час готовності до виконання завдання.

Сьомий пункт – місце командно-спостережного пункту та його заступників.

Восьмий пункт – об'єкти, позначені знаками Червоного Хреста і Півмісяця, цивільної оборони; культурні цінності, обладнання, споруди, які не мають небезпечних сил; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору, указані старшим начальником.