Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Генетика





121.Гіпотеза «чистоти гамет"за Уільям Бетсоном

•Для пояснення результатів схрещування, проведеного Г. Менделем, Уільям Бетсон (1902 р.) запропонував гіпотезу «чистоти гамет»:

•пара алельних генів, що визначає ту або іншу ознаку:

а) ніколи не змішується;

б) у процесі гаметогенезу розходиться до різних гамет, тобто до кожної з них потрапляє один ген із алельної пари

•Цитологічно це забезпечується мейозом: алельні гени лежать у гомологічних хромосомах, які в анафазі мейозу розходяться до різних полюсів і потрапляють до різних гамет

122.явище кодомінування.приклад.

Кодомінування — це така взаємодіяалельних генів, за якої в гетерозиготному стані опиняються і працюють разом два домінантних гени одночасно, тобтокожний алель детермінує свою ознаку.Яскравим прикладом кодомінування служить спадкування груп крові АВО у людини. Це явище добре вивчено.

123.полігібридне схрещування - схрещування, у якому батьківські форми відрізняються за трьома і більше парами алельних генів.

125. Загальні формули гаметоутворення і розщеплення

2n- кількість типів гамет;

4n - кількість комбінацій гамет при утворенні другого покоління F2;

(3:1)n - розщеплення за фенотипом у другому поколінні F2;

(1:2:1)n - розщеплення за генотипом у другому поколінні F2;

2n - кількість класів за фенотипом у другому поколінні F2;

3n - кількість класів генотипів у другому поколінні F2;

n - число генів у гетерозиготному стані.

126.Явище наддомінування генів

Наддомінування – взаємодія алельних генів, при якій домінантний алель у гетерозиготному стані проявляється в фенотипі сильніше, ніж у гомозитному (Аа >АА).

127.Гібридологічний метод – вивчення успадкування знак шляхом гібридизації (схрещування), тобто поєднання двох генетично різних організмів (гамет). Гетерозиготний організм, який утворюється при цьому, називається гібридом, а потомство – гібридним. Основні положення гібридологічного методу: 1) для схрещування використовуються чистосортні (гомозиготні) батьківські організми, які відрізняються між собою за однією чи небагатьма парами альтернативних ознак; 2) проводиться точний кількісний облік потомства окремо за кожною досліджуваною ознакою в ряді поколінь.

128. У схрещуванні шляхом самозапилення гібридів першого покоління F1 між собою в другому поколінні F2 з’являються особини як з домінантною, так і з рецесивною ознаками в співвідношенні 3:1 (три жовтих і один зелений), тобто спостерігається розщеплення. Розщеплення підкоряється певним статистичним закономірностям і становить основу другого закону Г.Менделя – закону розщеплення ознак: при схрещуванні двох гетерозиготних особин (гібридів), які відрізняються за однією парою альтернативних ознак, у потомстві спостерігається розщеплення за фенотипом 3:1 і за генотипом 1:2:1. За фенотипом 3/4 особин (75 %) мають домінантну ознаку, а 1/4 (25 %) - рецесивну. За генотипом 1/4 особин (25 %) - домінантні гомозиготи АА, 2/4 (50 %) - гетерозиготи Аа і 1/4 (25 %) - рецесивні гомозиготи аа.Цитологічні основи другого закону: гібриди першого покоління F1 (Аа) при мейозі утворюють яйцеклітини і спермії двох типів – А і а, поєднання яких при схрещуванні дає три типи зигот: АА, АА, Аа. Тому одноманітності в F2 не може бути, бо в основі закону розщеплення лежить феномен незмішування алелей у гібридних організмів (закон чистоти гамет).

129.взаємодія алельних генів(класифікаці)

У разі, коли наявність однієї ознаки визначають декілька генів (алелей), має місце взаємодія алельних генів. Явище, коли взаємодіють аллели одного і того ж гена, є алельною взаємодією, якщо різних генів - неалельною.

Існують такі типи взаємодії алельних генів:

1. Повне домінування.

2. Неповне домінування.

3. Кодомінування.

При повному домінуванні відбувається взаємодія двох алелів одного гена таким чином, що один з генів повністю виключає прояв другого. У результаті гетерозиготні форми за фенотипом точно повторюють фенотип батька, що є гомозиготним за домінантним алелем. Прикладів повного домінування можна навести безліч. Це домінування у гороху пурпурового забарвлення віночків квітів над білим, гладкою поверхні насіння над складчастою. Також і у людини темний колір волосся домінує на світлим, а карий колір очей - над блакитним.

Неповне домінування - тип взаємодії, при якому гетерозиготний гібірід має фенотип, який відрізняється від фенотипу обох гомозиготних батьківських форм. Прояв ознаки буде проміжними з появою ознак одного і іншого батька в більшій чи меншій мірі. Механізм даного явища обумовлений тим, що рецесивний алельний ген неактивний, а активність домінантного алеля недостатня, щоб повністю проявилася ознака домінантного гомозиготного батька. Приклад неповного домінування - успадкування кольору віночка квіток нічної красуні. Так, у гомозиготних батьків квітки або червоного, або білого кольору. При їх схрещуванні гібриди мають рожеві квітки. Якщо схрещувати гібриди, то спостерігають розщеплення ознак нічної красуні за забарвленням квітів: одна червона, дві рожеві і одна біла.

Кодомінування - явище за участю двох алелів у визначенні ознаки у гетерозиготного організму. Яскравим прикладом кодомінування служить спадкування груп крові АВО у людини. Це явище добре вивчено.

130.множинний алелізм.

•Успадкування за типом кодомінування пов’язано із проблемою множинного алелізму

•Фенотиповий прояв кожної менделюючої ознаки базується на взаємодії в генотипі двох алельних генів. Однак кількість алелів у людських популяціях далеко не завжди дорівнює двом.

•Скільки б алелів не існувало в популяції, ознака в конкретному організмі визначається сполученням лише двох із них

•Явище множинного алелізму визначає фенотипову гетерогенність людських популяцій, це одна з основ різноманіття генофонду людини

•В основі цієї множинності полягають генні мутації (корисні, нейтральні, шкідливі), які змінюють послідовність азотистих основ молекули ДНК у ділянці, що відповідає даному гену.

131.Механізм взаємодії генів

•Взаємодія генів має біохімічну основу

•Гени безпосередньо не взаємодіють один із одним (за винятком випадків кон’югації і кросинговеру)

•Взаємодія генів – це взаємодія продуктів генів у цитоплазмі. Саме це визначає формування ознаки.

•Із часів Менделя було виявлено багато нових генетичних закономірностей успадкування ознак

•Ці закономерності належать до неменделевської генетики, оскільки багато фактів не може бути пояснено лише на підставі законів Менделя

•Однак багато особливостей успадкування може бути пояснено взаємодією генів, тобто одночасною дією на різні ознаки декількох генів.

Date: 2015-09-02; view: 791; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию