Модуль 2. Медіаосвіта (медіаграмотність) як психолого-педагогічна складова підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників

Тема № 4. Значення медіаосвіти у процесі підготовки педагогічних та науково-педагогічних працівників

Зміст і основні завдання медіаосвіти, її зв’язок із соціальною педагогікою, психологією, філософією, культурологією, іншими гуманітарними навчальними дисциплінами. Методологічні та світоглядні установки інформатизації освіти. Роль медіаосвіти у реалізації виховних завдань у навчальних закладах.

Місце медіаосвіти в процесі професійної підготовки педагогічних працівників. Класифікація та функції сучасних медіа за соціально-педагогічними критеріями: місце використання (індивідуальні, групові, масові, робочі та ін.), змісту інформації (ідеологічні, політичні, морально-виховні, пізнавально-навчаючі, естетичні, економічні, екологічні), функціям та цілям використання (отримання інформації, освіти, спілкування, соціальне управління тощо), розвитку впливу на особистість (розвиток кругозору, самопізнання, самонавчання, соціалізація та ін.).

Особливості застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів: педагогічної освіти (вчителів початкових класів, трудового навчання), природничих наук (учителів біології, географії, хімії), гуманітарних наук (учителів української мови та літератури; іноземної мови та літератури, історії та права), мистецтва (вчителів музичного та образотворчого мистецтва), фізичного виховання, спорту і здоров’я (вчителів фізичної культури).

Тема № 5. Педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів

Педагогічні умови як основа ефективної організації навчально-виховного процесу. Вітчизняні та зарубіжні дослідження педагогічних умов реалізації певних процесів в умовах функціонування інформаційного та медіаосвітнього середовища.

Характеристика компонентів професійної підготовки та якостей майбутнього вчителя. Сутнісна характеристика системи педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів. Аналіз педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів: формування позитивної мотивації у студентів щодо застосування навчально-пізнавальних медіатекстів; впровадження спецкурсу “Медіаосвітні технології у навчально-виховному процесі”, використання методики застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів; проведення тренінгів з безпечного користування інтернет-ресурсами. Основні шляхи реалізації педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів.

Тема № 6. Використання навчально-пізнавальних медіатекстів у позааудиторній та самостійній діяльностістудентів

Сутність та значення позааудиторної роботи студентів (самоосвіта, індивідуальна робота, педагогічна практика, науково-дослідна робота (курсові роботи, реферати, медіапроекти).

Особливості функціонування освітніх сайтів, сайтів для викладачів, вчителів, батьків, вихователів, сайтів ЗНЗ та ВНЗ. Освітні блоги вищих навчальних закладів. Характеристика блогів вчителів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів медіаосвітнього спрямування.

Педагогічна практика як одна з основних форм позааудиторної роботи студентів. Застосування отриманих знань з медіаосвітніх технологій під час проходження педагогічної практики у загальноосвітніх навчальних закладах.

Методичні рекомендації щодо створення учнями власного портфоліо (систематизованої добірки підготовлених школярем (або колективно учнями класу) навчально-пізнавальних медіатекстів, об’єднаних за тематичним або хронологічним принципом).

Науково-дослідна робота студентів та її роль у формуванні медіаграмотності майбутніх учителів.

Підготовка викладачами спільно зі студентами медіаосвітнього навчального середовища, розроблення навчальних програм і навчально-методичних комплексів з медіаосвіти та медіаосвітніх технологій.

Самостійне вивчення студентами можливостей ефективного використання медіаосвітніх технологій за допомогою самоосвіти; індивідуальної роботи студентів зі створення студентських періодичних видань, програм студентського радіомовлення, сайтів та блогів в мережі Інтернет.

Тема № 7. Формування основ медіаграмотності у сучасної молоді, критичного відношення до інформації отриманої з різних медіа

Медіаграмотність і розвиток критичного мислення. Технологія критичного мислення в українській педагогіці. Захист від маніпулятивного впливу медіа. Основні риси критичного мислення.Ін’єкційний характер медіаосвіти як запобіжна ланка від шкідливих впливів медіа.

Теорія медіаосвіти як засіб формування “критичного мислення” і його теоретична база (синтез “захисної”, “семіотичної і “ідеологічної теорій).

Критичне мислення як здатність аналізувати медіаінформацію з врахуванням стандартів логіки, психолого-етичного та естетичного підходів.

Розвиток умінь розуміти сутність повідомлень. Маніпулювання свідомістю. Інформація на замовлення. Відеопроекти і аудіопрограми. Спецмедіапроекти. Елементи навіювання та їх наслідки і прояви усуспільстві.

Використання сучасних досягнень для маніпулятивних технологій в мас-медіа. Профілактика сучасних маніпулятивних технологій мас-медіа.

Умови розвитку критичності мислення: створення середовища спілкування,проведення дискусій, диспутів, “мозкових” атак та ін.

Аналіз впливу медіатекстів на учнів та студентів, розвиток “критичного мислення” аудиторії по відношенню до медіаформації.

Л. Мастерман – прихильник теорії медіаосвіти як розвитку критичного мислення.

Технологія розвитку критичного мислення в процесі медіаосвіти. Реалізація технологій підсвідомого впливу, порушення стандартів щодо захисту суспільної моралі.

Дезорієнтація особистості як підгрунтя формування фобій. Патологічна залежність від медіажанрів. Рекламні та PR-акції у засобах масової інформації. Гіперболізовані ознаки медіаповідомлень. Створення кумирів, негативних ідеалів та інше. Методи контексної комунікації “Рейтинг технології”, відволікання об’єктивного підходу, історичних аналогій, “навішування ярликів і епітетів”, семантичного маніпулювання.

Суспільний обов’язок мас-медіа. Незалежність мас-медіа від держави, великих монополій. Незалежність діяльності журналіста. Відповідальність журналіста перед суспільством.