Причини екологічної кризи

Пошук причин деградації довкілля й вирішить екологічні проблеми, що виникли хоча й останнім часом, почалися досить пізно історія людського суспільства. Проте, як свідчить практика, дослідження екологічного рівноваги зменшує можливостей його поновлення і вкладення капіталу приносить більший прибуток. Не з'являлися як економічні проблеми, доки погрожували самому способу організації виробничого процесу, організації, що базується не може здійснюватися без дедалі більшої експлуатації двох джерел багатства: землі і працюючого.

До того ж відповіді, які даються питанням, чому виникають екологічні порушення, часто різняться неповні, і деякі їх носять класовий характер, та його взагалі не вважається науковими. Наприклад, центральна проблема, через котру специфічні труднощі природного довкілля є лише симптомами у тому, що систематично зменшує можливості природного довкілля, губить те що вона володіє. Проте, така відповідь неповний, т.к. не розкриває соціально-економічних відносин, у яких здійснюється виробництво, особливості технологій, що призводять до екологічним порушень, бо деградація природного довкілля виникає як як наслідок «освоєння» природи з недостатнім розвитком продуктивних сил, а й за використанні цих продуктивних сил з виробництва у межах певних соціально-екологічних відносин. Виробництво, від початку керуючись лише прибутком, показувало своє деструктивне ставлення до природної середовищі.

Сьогодні порушення екологічного рівноваги виражається у багатьох формах. Можна сміливо сказати, що є єдиної думки у тому, що формами є: нераціональна експлуатація невідновлюваних природних ресурсів (джерел сировини й енергії), супроводжувана небезпекою швидко вичерпатися; забруднення біосфери шкідливими відходами; велика концентрація господарських об'єктів і урбанізація, збіднення природних пейзажів і зменшення вільних територій на відпочинок і лікування. Основні причини цих форм висловлювання екологічної кризи є швидкий економічне зростання і форсована індустріалізація, яка веде до урбанізації.

Швидкий економічного зростання, заснований розвиток продуктивних сил, забезпечує їх розвиток, поліпшення умов праці, зменшення бідності та збільшення громадського багатства, підйом культурного і матеріального багатства нашого суспільства та збільшення середній тривалості життя.

Але водночас наслідком прискореного економічного зростання є деградація природи, тобто. порушенням екологічного рівноваги. З прискоренням господарського розвитку убыстряется економічне освоєння природи, інтенсифікується використання природних матеріалів та знищення всіх ресурсів. З експонентним зростанням виробництва й зростають все виробничі ресурси, зростає використання капіталу, розтрата сировини й енергії i твердих речовин і відходів, які дедалі більше інтенсивно забруднюють довкілля отже забруднення природи іде за рахунок експоненційною кривою.

Наслідки урбанізованого економічного зростання для природного довкілля бувають багатопланові, передусім інтенсивнішу використання природних ресурсів, насамперед невідновних, ставить нас перед небезпекою їхній повній вироблення. У той самий період із зростанням експлуатації природних ресурсів зростає кількість відходів, внесених в природу. Величезні розтрати сировини й енергії, супроводжують індустріальне розвиток, направляють сучасну технологію зв швидкий пошук природних ресурсів. А виробництво вторинних продуктів збільшує масу чуток і число нових речовин, яких у природі й які мають природних ассимиляторах, в такий спосіб, в экосфере стає дедалі більше матеріалів, їй не властивих і які вона неспроможна переробити чи вжити у життєвих процесах. Можна вільно погодитися, що специфічність сучасної екологічній ситуації випливає що з зростаючого впливу особи на одне природу, що з якісних змін, що викликаються кількісним зростанням продуктивних наснаги в реалізації світі. І перший і другий моменти спираються на сучасний науково-технічний прогрес, пануючу техніку виробництва, які переважно створюються розвиненими капіталістичними країнами. Розвиток техніки і технології передусім орієнтоване на односторонню експлуатацію природних джерел, а чи не з їхньої оновлення й розширене відтворення, це веде до пришвидшеного виробітку рідкісних невідновлюваних ресурсів. Нова техніка вносить своєю чергою такі зміни у довкілля, які пристосовані еволюційно до які панують у ній умовам, йде чи промову про нових процесах і реакціях, або про масовому виробництві за стислі терміни. Ці щодо стрімкі зміни від ритму

природних процесів, де мутації відбуваються у досить високі тимчасові проміжки. Це невідповідність між еволюційним ходом природних макропроцесів і змінами у результаті діяльності людей окремих компонентах природної системи створить серйозні порушення у природної середовищі і одна із чинників справжнього екологічної кризи у світі.

Деградація довкілля й які з неї екологічні порушення є продуктом лише розвитку ознака тимчасових і випадкових порушень. Навпаки, деградація природного довкілля є показник найглибшій індустріальної цивілізації й надінтенсивного способу виробництва. Оскільки індустріальна система капіталізму сильно збільшує можливості виробництва та владу природної, вона містить насіння систематичного розпорошення людських і природних сил. Економічна експансія виробничого потенціалу, де раціонально тільки те, що вона приносить прибуток (влада, гроші й можливості), досягається ціною розпорошення природних джерел постачання та амбиента… Виробництво, заснований на засадах: прибуток, можливість, престиж, - на штучному стимулюванні потреб, штучному изнашивании і прискореної заміні продуктів виробництва, стає одним із основних причин порушення природи. Тому захист природного довкілля від деградації, точніше захист природного довкілля, а поліпшення в суспільстві що неспроможні відбуватися в антигуманних відносинах, заснованих на виключно сліпий гонитві за прибутком.

У економіці, ставить за мету максимальне зростання прибутку, існує комбінація чинників: природних джерел (повітря, вода, мінерали, хто був досі безплатними й у яких немає існувало заміни); коштів виробництва, які мають нерухомий капітал (які зношуються і який потрібно заміняти більш потужними і ефективними), робочої сили (що також повинна відтворюватися). Боротьба за досягнення мети має визначальний вплив як на спосіб, яким відбувається комбінація цих факторів, а й у відносне значення, яке надається кожному з цих факторів. Якщо комбінації цих факторів підприємство єдино зацікавлений у виробництві максимуму товарної вартості при мінімальних витратах, виражених у грошах (монетарно), воно і намагається забезпечити найбільше функціонування рідкісних і дорогих машин, що стосується фізичного і психічного здоров'я робочих, їх можна часто змінювати, і це недорого стоїть. Також підприємство прагне зменшити свої витрати і робить це переважно по рахунок екологічного рівноваги, оскільки знищення екологічного рівноваги не лягає на його них вантажем. Логіка підприємства – зробити те що можна дорого продати, навіть якщо цінні (корисні) речі можна робити з меншими витратах (витратах).