Фазові та структурні перетворення при аустентзації сталі 30ХГСА

Нагрів сталі використовують для проведення відпалу, нормалізації і гартування. В т.1 - вихідна структура, яка складається з фериту і перліту. Вихідна та фаза, що утворюється, різко відрізняються між собою по змісту вуглецю, це і є причиною дифузійного механізму перлитно-аустенітного перетворення. На рисунку 1.7 показана частина діаграми системи Fe - С.

Рисунок 1.7 - Фрагмент діаграми системи Fe - С

При деякому перегріві щодо точки Ас₁ (т.2) з фериту і цементиту, концентрація вуглецю в який складає менше 0,02% і 6,67% відповідно, утворюється аустеніт, кількість якого змінюється по лінії GS.

Ф_<0,02% +Ц_6,67%→ А_0,8%+ Ф_надл

При підвищенні температури в межкристалитному інтервалі (765 - 820 С) кількість надлишкового фериту зменшується по лінії GP, а кількість аустеніту зростає і при цьому зміст вуглецю в ньому зменшується (т.3):

Ф_надл+ А_0,8%→ Ф_надл+ А_<0,8%

При деякому перегріві щодо крапки Ас₃ (т.4) ферит розчиняється і виходить повністю аустенітна структура із змістом вуглецю 0,30%, зерно при цьому №7-8 (рис.1.8). При нагріві до максимальних температур (т.5) зерно аустеніту збільшується(7-8→~4), фазово-структурних перетворень не відбувається.

Рисунок 1.8 - Структура після аустенітізації