Біографія. Добрянський Анатолій Миколайович народився 26 серпня 1935 року в селі Крикливець Крижопільоького району Вінницької області в учительській родині

Добрянський Анатолій Миколайович народився 26 серпня 1935 року в селі Крикливець Крижопільоького району Вінницької області в учительській родині. Батько, Добрянський Микола Єфремович, учитель історії та української мови і літератури, репресований у 1937 році, реабілітований посмертно в 1956-му. Мати, Добрянська Феодосія Василівна, сорок років учителювала в селах Вінницької та Чернівецької областей, померла в 1988 році. Анатолій Добрянський з батьками і старшим братом (1937). В 1952 році Анатолій закінчив Сокирянську СШ № 1 і вступив на філологічний факультет Чернівецького університету. У студентські роки разом з Й. Курлатом, М. Ткачем, С. Будним, Б. Мельничуком, Н. Кащук та ін. брав участь у роботі обласного літературного об'єднання, у підготовці радіоальманахів та літсторінок, виступав з читанням своїх віршів перед трудящими міста й області, писав пісні. Пісня Григорія Шевчука на слова Добрянського «Гей, піду я на Черемош», створена в 1954 році і досі живе в репертуарі Заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю. На слова А. Добрянського писали музику Степан Сабадаш, Леонід Затуловський, Михайло Мафтуляк, Андрій Кушніренко. Окрім пісень, А. Кушніренко створив на лібретто Добрянського народну оперу «Буковинська весна». АЗакінчивши університет (1957), А. Добрянський став літпрацівником, а згодом — літредактором газети «Радянська Буковина», був головою обласного літературного об'єднання, директором клубу письменників у Чернівцях, керував літературною студією при гарнізонному Будинку офіцерів. За дорученням Бюро пропаганди художньої літератури СПУ виїздив з письменницькими бригадами в інші області України, виступав у військових частинах та на прикордонних заставах разом з Ю. Збанацьким, Ю. Мушкетиком, А. Косматенком, В. Кочевським, Д. Павличком та ін. Брав участь у проведенні на Буковині Днів літератури Таджикистану, Латвії, Молдови, Російської Федерації. Після навчання в аспірантурі, з 1962 року, А. Добрянський працював у Чернівецькому національному університеті імені Ю. Федьковича спочатку старшим викладачем, а згодом — доцентом кафедри української літератури. Читав курси «Новітня українська література», «Історія української і зарубіжної культури», «Література народів СРСР», спецкурси «Література і музика», «Історія українського мистецтва». Захистив кандидатську дисертацію «Шляхи світової сонетистики і розвиток сонета в українській літературі» (1975). В 1984–1986 роках був виконуючим обов'язки завідуючого кафедрою української літератури. У 1965 році А.Добрянський пройшов атестацію Міністерства культури СРСР і отримав Атестаційне посвідчення артиста за № 01914. Вищою атестаційною комісією Міністерства культури СРСР йому в 1966 році присвоєно виконавчу спеціальність «Лектор-мистецтвознавець», що надавало право виступати на концертній естраді. Як артист А.Добрянський співпрацював з Чернівецькою філармонією, кінотеатром «Чернівці». Добрянський брав участь у діяльності Товариства ім. Т. Шевченка «Просвіта», у громадсько-культурних акціях Народного Руху, у пропагандистсько-освітній роботі громадської організації захисту навколишнього середовища «Зелений світ Буковини» та культурно-мистецьких заходах Народного дому. Громадянська пристрастність, відданість ідеалам добра й справедливості, глибокі знання і безмежна ерудиція, блискучий хист оратора (його називали ЗЛАТОУСТОМ Буковини) принесли Анатолію Миколайовичу Добрянському заслужену популярність і шану в Україні і далеко за її межами. Він зібрав унікальну фонотеку (понад 1500 грамплатівок і касет) та книгозбірню (32296 книг та періодичних видань), на основі якої 2005 року у Чернівцях відкрито Муніципальну бібліотеку його імені. Помер Анатолій Добрянський в 2003 році. Похований на центральному цвинтарі Чернівців. В Чернівцях його іменем названо вулицю.

Творчість:

Куди б життя не кинуло вас, друзі., Липнева спека, снігова пороша., Матері., Прийшла весна і на поділля., Гей, піду я на Черемош., Шумить Брусниця., Над брусницею., Моє Поділля., Дума., Легенда гір., Федькович у дитинстві., Мій край., Ранок., На посту., Сонет., Сулафім.