Біографія. Народився 13 лютого 1939 року в селі Кадубівці Заставнівського району Чернівецької області, помер 30 січня 2014 року від обширного інфаркту

Народився 13 лютого 1939 року в селі Кадубівці Заставнівського району Чернівецької області, помер 30 січня 2014 року від обширного інфаркту. До початку навчання в університеті закінчив середню школу в рідному селі, працював електриком на цукровому комбвнаті, бібліотекарем в школі, кореспондентом заставнівської районної газети, інструктором Заставнівського райкому комсомолу.

У 1961 році поступив на філологічний факультет Чернівецького державного університету.

Після третього курсу служив три роки в армії, а після звільнення в запас закінчував навчання в університеті.

В 1967–1969 р.р. — власкор[1], завідувач відділом газети «Молодий буковинець».

В 1961–1991 — власкор, завідуючий відділом газети «Радянська Буковина».

З жовтня 1991 року по сьогодні — головний редактор громадсько-політичної газети «Буковина» (м.Чернівці). Працюючи в газетах, Володимир Іларіонович Михайловський займався і письменницькою роботою — в його творчому набутку біля десяти книг: поезія, проза, нариси, публіцистика, літературознавчі твори. Друкувався також в журналах «Україна», «Жінка», у десятках колективних збірок видавництв «Карпати» та «Каменяр», у газетах. На зустрічі митців (зліва направо: Донатас Баніоніс, Володимир Михайловський, Тамара Севернюк

Викликали значний громадський резонанс його публікації:

«А ми тую козацькую славу збережемо!», «Хто виміряє, скільки втратила душа», «Під деревом сподівань починає всихати коріння». «Чи відаємо, що творимо», «Україна опівночі», «Велика надія людська (Відкритий лист Президенту України)», «Нація гине, здійснюючи самовбивство», «Національне під полою ночі», «На мальованому коні далеко не в'їдеш», «Правда стршніша, ніж суд», «Нам пора для України жить» та ін.

За свою журналістську і письменницьку діяльність нагороджений літературними преміями, державними та іншими нагородами.

В. І. Михайловський член Національних спілок письменників і журналістів України.

Творчість:

Молитва., Не нарікаю., Якби то міг., Просвіток., Над незворотне., Музика., Поклик., Звичайне все і незвичайне., І явір білий над водою., Дорога., Довічне., Одна., Затячка.