ІІ. Критерії оцінювання. Приймальною комісією

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Затверджено

Приймальною комісією

Протокол №

«» 2015 р.

Заступник голови Приймальної комісії

__________________ О.Г. Бондар

ПРОГРАМА

ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ З реклами

Освітній ступінь: магістр

Спеціальність: 8.03030201 – «Реклама»

Запоріжжя – 2015 рік

І. Пояснювальна записка

Мета фахового випробування для вступу на здобуття освітнього ступеня «магістр»: з’ясувати рівень теоретичних знань та практичних навичок абітурієнтів, яких вони набули за освітньо-кваліфікаційною програмою «бакалавр» напряму підготовки «Реклама та зв’язки із громадськістю» з метою формування рейтингового списку та конкурсного відбору вступників на навчання за освітнім ступенем «магістр» спеціальності «Реклама» в межах ліцензованого обсягу спеціальності

Форма фахового випробування:

Фахове випробування проходить в один етап – письмовий (абітурієнти дають письмову відповідь на питання екзаменаційного білету у письмовій формі). Тривалість письмового етапу 120 хвилин.

Структура білету: екзаменаційний білет складається з трьох запитань. Перше питання має виявити знання з історії реклами («Історія реклами та зв’язків із громадськістю»), друге питання – із дисциплін «Теорія і практика рекламної діяльності», «Психологія та психотехнології рекламної діяльності», «Правові основи рекламної та ПР-діяльності», «Соціологія реклами та зв’язків із громадськістю», «Політична реклама», «Креатив у рекламі та зв’язках з громадськістю», а третє питання має практичну направленість – воно передбачає виявлення рівня знань, умінь і навичок із дисциплін «Реклама у виді діяльності».

Вимоги до відповіді абітурієнта:

Абітурієнти мають вільно орієнтуватися у структурно-змістових особливостях рекламного повідомлення, видах реклами та їх особливостях, сучасних тенденціях та історичних моментах розвитку рекламної діяльності.

2. Абітурієнт повинен володіти знаннями про рекламу, рекламну діяльність, масову комунікацію.

За підсумками вивчення курсу абітурієнти повинні знати:

- передумови та джерела виникнення, основні етапи розвитку рекламної діяльності як феномену масової комунікації;

- особливості та умови існування реклами в різні часи;

- найвідоміших постатей й теорії в історії досліджень рекламної діяльності;

- основні напрямки сучасної рекламної діяльності – традиційні та новітні;

- роль і місце реклами в системі маркетингової діяльності;

- зв’язок реклами з теорією комунікацій;

- типологію рекламної продукції та рекламних кампаній;

- головні шляхи й прийоми досягнення ефективності рекламної продукції різних типів;

- провідні риси, етапи та різновиди рекламних кампаній як форми рекламної діяльності;

- переваги та обмеження всіх ЗМІ щодо поширення рекламної інформації;

- прийоми створення ефективного рекламного тексту, призначеного для поширення в різних ЗМІ;

- правові та етичні норми рекламної діяльності, чинні в Україні й у світі та історію їх укладання.

- коло професійних обов’язків рекламістів і їх склад;

- основні тенденції розвитку реклами на сучасному етапі.

Абітурієнти повинні уміти:

- застосовувати науковий підхід до аналізу і створення рекламної продукції;

- зіставляти рекламні продукти, які представляють однотипні товари різних виробників, з огляду на ефективність рекламної ідеї;

- виявляти рівень і повноту втілення рекламної ідеї;

- вільно орієнтуватися у традиційних та нових формах і прийомах рекламної діяльності;

- виділяти УТП у готовому рекламному продукті та визначати її для різних видів товарів та послуг;

- виробляти загальну стратегію та конкретний рекламний текст для рекламування послуги;

- розробляти стратегії рекламних кампаній різних типів;

- створювати рекламну продукцію, призначену для поширення різними ЗМІ;

- використовувати норми чинного законодавства України та міжнародного права для організації професійної діяльності.

ІІ. Критерії оцінювання

Відповіді абітурієнтів оцінюються за такими критеріями: розподіл балів здійснюється в рівнозначній кількості з усіх трьох запитань. Перше запитання від 0 до 30 балів, друге – від 0 до 30, третє – від 0 до 40 балів (ураховуючи його практичну направленість). Усі бали сумуються в єдину оцінку.

Конкурсний бал вступників розраховується як арифметична сума оцінок, отриманих за виконання усіх завдань додаткового вступного випробування помножена на 10.

Оцінку «відмінно» (90-100 балів) абітурієнт отримує, виявивши такі знання та вміння: вичерпне за сумою поданих знань розкриття усіх запитань, розгорнуту аргументацію кожного з положень, побудована логічно й послідовно, розкриває питання від його нижчих до вищих рівнів, а також містить приклади із журналістської та рекламної практики, які дозволяють судити про повноту уявлень студента з поставленого питання. Відповідь повинна бути викладена гарною, багатою мовою, точним вживанням термінів, містити посилання на засвоєну навчальну літературу.

Оцінку «добре» (60-89 балів) абітурієнт отримує, виявивши такі знання та вміння: містить повне, але не вичерпне за сумою виявлених знань висвітлення усіх запитань, що містяться в білеті, скорочену аргументацію головних положень, допускає порушення логіки й послідовності викладу матеріалу, а розуміння теоретичних питань не підкріплює матеріалами із журналістської та рекламної практики. У відповіді допускаються стилістичні помилки, неточне вживання термінів, довільне витлумачення фактів.

Оцінку «задовільно» (35-59 балів) абітурієнт отримує, виявивши такі знання та вміння: неповне за сумою виявлених знань висвітлення усіх запитань, поверхово аргументує положення відповіді, у викладі допускає композиційні диспропорції, порушення логіки й послідовності викладу матеріалу, не підкріплює теоретичні положення прикладами із журналістської та рекламної практики. Мова відповіді рясніє помилками, допускає неправильне слово- й терміновживання.

Оцінку «незадовільно» (1-34 балів) абітурієнт отримує, виявивши такі знання та вміння: містить неправильне висвітлення заданих питань, помилкову аргументацію, допускає неправильне посилання на факти та їхнє витлумачення, мова близька до суржику.