Розвиток капіталізму та утворення класів буржуазного суспільства в Росії в 60-90-х pp. XIX ст

Територія і населення Росії в другій половині XIX ст. Соціальна структура. Розвиток капіталізму в сільському господарстві. Буржуазна еволюція поміщицького і селянського господарства. Соціальне розшарування селянства. Два шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.

Утворення внутрішнього ринку для великої промисловості. Основні етапи розвитку капіталізму в промисловості. Завершення промислового перевороту в Росії. Розвиток фабрично-заводської промисловості. Залізничне будівництво. Створення нових промислових центрів. Формування промислового пролетаріату. Буржуазія. Економічна політика самодержавства. Темпи, характер та особливості розвитку капіталізму в Росії.

Суспільний рух 60-90-х pp. XIX ст. Народницький рух. Пожвавлення демократичного руху в кінці 60-х pp. Утворення російської секції І Інтернаціоналу. Революційний народницький рух 70-х р. та його теоретичні засади. Основні напрямки революційного народництва. П.Л. Лавров, М.О. Бакунін, П.М. Ткачов, М.К. Михайловський. Революційні гуртки та групи на початку 70-х pp. "Ходіння в народ". "Земля і воля" 70-х pp. "Народна воля", "Чорний переділ".

Селянський і робітничий рух у 70-х pp. ''Південноросійський союз робітників". "Північний союз російських робітників". П. Алексєєв, В. Обнорський, С. Халтурін. Земський і ліберальний рух.

Загострення соціальних і політичних суперечностей на кінець 70-х pp. Діяльність "Народної волі". Суспільний рух кінця 70-х – початку 80-х pp.

Криза урядової політики. М.Т. Лорис-Меліков і його програма. Вбивство Олександра II. Крах "Народної волі".

Олександр III і маніфест про "непорушність" самодержавства. "Священна дружина". Проекти скликання Земського собору. Міністерство М.П. Ігнатьєва. Перемога реакції. Діяльність К.П. Победоносцева і М.П. Каткова. Реформи М.Х. Бунге. Економічний курс І.О. Вишнеградського Політика уряду в селянському питанні. Реакційна політика в галузі освіти і преси. Положення про земських начальників. Земська контрреформа. Нове міське положення.

Робітничий рух 80-х — початку 90-х pp. XIX ст. Зародження марксизму в Росії. Морозовський страйк 1885 р. Робітниче законодавство.

Поширення ідей марксизму в Росії. Г.В. Плеханов. Група "Визволення праці" та її історичне значення. Критика Г.В. Плехановим народництва. Марксистські гуртки 80-х початку 90-х pp.

Зовнішня політика Росії (1856 – 1894 pp.). Міжнародне становище Росії після Східної війни. Боротьба російської дипломатії за перегляд Паризького миру. Відміна обмежувальних статей Паризького миру. Військова тривога в Європі в 1875 p., позиція Росії. Союз трьох імператорів. Далекосхідна політика Росії. Відносини з Китаєм та Японією.

Боротьба слов'янських народів проти турецького іга. Слов'янське питання та ставлення до нього різних верств населення Росії.

Російсько-турецька війна 1877 – 1878 pp. Участь болгарського ополчення і румунських військ у війні. Сан-Стефанський мир. Протидія західноєвропейських держав на чолі з Англією умовам Сан-Стефанського миру. Берлінський конгрес. Роль Росії у визволенні балканських народів.

Міжнародне становище і зовнішня політика 80-х-початку 90-х років. Англо-російські суперечності на Середньому Сході. Нова розстановка сил на міжнародній арені. Створення Троїстого союзу. Оформлення франко-російського союзу.

Приєднання Середньої Азії та Казахстану до Росії. Соціально-економічний та політичний лад середньоазіатських ханств. Економічні і політичні інтереси Росії на Середньому Сході. Просування російських військ у Середню Азію. Організація управління Середньою Азією. Колоніальний гніт царизму.

Наслідки приєднання Середньої Азії і Казахстану до Росії.

Соціально-економічний розвиток Росії в кінці XIX — на початку ХХ ст. Становлення монополістичного капіталізму. Промислове піднесення 90-х pp. XIX ст. Економічна криза і депресія 1900 — 1908 pp. Промислове піднесення 1909 — 1913 pp. Економіка Росії з роки Першої світової війни. Російський монополістичний капіталізм і його особливості.

Сільське господарство. Загальні умови його розвитку в період імперіалізму. Поміщицьке господарство. Селянське господарство.

Населення Росії в період імперіалізму. Зростання і переміщення населення. Соціальна структура. Робітничий клас. Селянство. Буржуазія. Дворянство. Народи національних окраїн Росії.

Назрівання революційної кризи в Росії наприкінці XIX— на початку XX ст. Загострення економічних, соціальних і політичних суперечностей у країні.

Страйковий рух у 1895 — 1900 pp. Поширення соціал-демократичного руху. Союзи боротьби за визволення робітничого класу. Утворення РСДРП. “Економізм”. Боротьба російського пролетаріату. Зміни в характері і формах боротьби. Першотравнева демонстрація в Харкові в 1900 р. Обухівська оборона. Страйк у Ростові-на-Дону в 1902 р. Загальний страйк на Півдні Росії у 1903 р. Грудневий загальний страйк у Баку в 1904 р. II з'їзд РСДРП. Виникнення більшовизму.

Селянські заворушення. Рух демократичної інтелігенції і студентства. Утворення партії соціалістів-революціонерів. Земсько-ліберальний рух. "Союз визволення" та "Союз земців-конституціоналістів".

Внутрішня політика царизму на початку XX ст. Самодержавство Миколи П. Система С.Ю. Вітте та її альтернативи. Урядова політика та проблема місцевого самоврядування. Аграрна політика В.К. Плеве. В.П Мещерський та маніфест 26 лютого 1903 р. Проект децентралізації державного управління. "Особлива нарада про потреби сільськогосподарської промисловості" під головуванням С.Ю. Вітте. Криза внутрішньої політики напередодні революції. Від спроб реформ без введення представництва до ідеї дорадчої Думи. Осінь 1904 р. — "урядова весна". Програма П.Д. Святополк-Мирського та указ 12 грудня 1904 р.

Зовнішня політика Росії в кінці XIX - на початку XX ст. Загострення суперечностей між імперіалістичними державами. Зовнішня політика царизму в Європі, на Близькому Сході. Суперечності імперіалістичних країн на Далекому Сході. Будівництво Китайсько-Східної залізниці, оренда Порт-Артура. Народне повстання в Китаї та інтервенція імперіалістів. Дипломатична ізоляція Росії.

Початок російсько-японської війни. Ставлення до війни різних верств російського суспільства. Хід воєнних дій на морі і на суші. Адмірал С.Й.Макаров. Битва під Ляояном і на р. Шахе. Оборона Порт-Артура. Падіння Порт-Артура. Мукденська битва. Цусіма. Портсмутський мир. Причини поразки царизму.

Буржуазно-демократична революція (1905 – 1907 pp.). Характер, рушійні сили і особливості першої російської революції. Початок революції. Кривава неділя 9 січня 1905 р. Січнево-лютневі страйки. Рада міністрів і цар в лютому 1905 р. Акти 18 лютого. Булигінський проект: походження та доля. Буржуазно-опозиційний рух. Дві лінії в революції.

Розвиток революції навесні і влітку 1905 р. Першотравневі страйки. Івано-Вознесенський страйк. Барикадні бої в Лодзі. Боротьба селянських мас. Політичне розшарування селянства. Всеросійський селянський союз. Професійно-політичні союзи і "Союз союзів". Булигінська Дума.

Всеросійський жовтневий політичний страйк. Початок і хід страйку. Ради робітничих депутатів.

Маніфест 17 жовтня. Кабінет С.Ю. Вітте. Перегляд положень про Думу та Державну Раду. Редакція Основних законів Російської імперії. Відставка першого кабінету С.Ю. Вітте.

Утворення буржуазних партій. Чорносотенні погроми. "Союз руського народу".

Піднесення селянського руху. Революційні виступи в армії і на флоті. Національно-визвольна боротьба народів Росії. Грудневе збройне повстання в Москві. Повстання інших містах Росії. Відступ революції. Революційний рух армії і на флоті. Селянський рух. Допомога царизму з боку міжнародної буржуазії.

Перегляд положення про вибори до Державної думи. Реформа Державної ради. Зміна кабінетів.

І Державна дума. Кадети і трудовики. Аграрне питання в Думі. Розгін Думи. Міністерство П.А.Столипіна. Указ 9 листопада 1906 p. II Державна дума. Державний переворот червня 1907 p. Причини поразки революції.

Історичне значення російської революції 1905 – 1907 pp.

Росія в період (1907 – 1914 pp.). Третьочервнева система. Виборчий закон 3 червня 1907 p. Уряд П.А.Столипіна, йог національна політика. Держава і церква. Влада і громадськість у третьочервневої системі. III Державна дума. Реформи П.А.Столипіна. Аграрна реформа та її значення. Проекти реформ місцевого самоврядування. Реформа місцевого суду та віросповідання. Підсумки реформаторського курсу П.А.Столипіна. "Новий курс" в економічній політиці.

Зростання чисельності і зміни в складі робітничого класу. Пожвавлення робітничого руху. Ленські події. Ріст страйкової боротьби в 1910-1914 pp. Легальні робітничі організації. Селянський рух. Революційні виступи в армії і на флоті.

IV Державна дума. Класи і партії в Думі.

Національно-визвольний рух. Загальнополітична криза в Росії напередодні війни. Робітничий рух влітку 1914 p. Загальний страйк у Баку. Барикади в Петрограді. Криза верхів.

Зовнішня політика Росії в 1907 – 1914 pp. Загострення суперечностей імперіалізму. Англо-російська угода 1907 p. і утворення Троїстої згоди. Боснійська криза. Потсдамська зустріч. Російсько-японська угода. Росія і балканські війни.

Підготовка Росії до війни. Реорганізація армії. Військові переговори з Францією та Англією. Велика військова програма 1913 р.

Росія у Першій світовій війні. Походження і характер війни. Вступ Росії в війну. Хід воєнних дій у 1914 p. Військові поразки царизму в 1915 р.

Державне управління Росії в умовах війни. Посилення залежності царизму від Антанти. Мілітаризація економіки. Формування державно-монополістичного капіталізму. Військові дії в 1916 p. Брусилівський наступ. Роль Східного фронту у зриві німецьких планів війни. Невдачі на фронті та консолідація опозиції. Розвал господарства і зубожіння народних мас. Криза верхів.

Робітничий рух у 1915 p. Прогресивний блок. Селянський рух. Революційний рух в армії і на флоті.

Розвиток культури (60-ті pp. XIX ст. — 1917 р.). Соціально-політичні умови і основні етапи розвитку російської культури у другій половині XIX ст. — на початку XX ст. Політика царизму в галузі культури.

Освіта. Школа. Преса. Книговидавнича справа. Періодична преса. Найбільші книжкові видавництва.

Література і мистецтво. М.Г.Чернишевський, М.О.Некрасов, М.Є.Салтиков-Щедрін, І.С.Тургенєв, І.О.Гончаров, Л.М.Толстой, Ф.М.Достоєвський, Л.Українка, І.Я.Франко, М.М.Коцюбинський.

Театр. Драматургія. Музична культура. "Могутня кучка". М.П.Мусоргський, П.І.Чайковський, М.В.Лисенко

Образотворче мистецтво. “Передвижники”. Художники-реалісти: І.Ю.Репін, В.І.Суріков, І.М.Крамськой, І.І.Левітан. Архітектура, скульптура в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. Філософія. Соціологія. Розвиток науки і техніки.

Болгарія (1918 — 2007 рр.)

Суспільно-політичний розвиток у міжвоєнні роки. Територія і населення. Кордони. Міжнародне становище і зовнішня політика. Неіський договір. Суспільна криза 1918 — 1919 рр. Розстановка політичних сил і виникнення нових партій. Боротьба за владу. Уряд О. Стамболійського. Державний переворот у червні 1923 р. Вересневе повстання 1923 р. та його наслідки. Масова політична еміграція. Правління уряду А. Ляпчева і спроби стабілізації країни. Прихід до влади Народного блоку. Уряд О. Малінова. Посилення авторитарних тенденцій у політичному житті. Травневий переворот 1934 р. Створення уряду К. Георгієва. Державний переворот 1935 р. Встановлення авторитарного режиму царя Бориса. Формування політичної опозиції. Підпорядкування країни впливам фашистської Німеччини.

Економічне становище і соціальні відносини. Післявоєнна розруха. Стабілізація болгарської економіки у 20-ті роки, приплив іноземного капіталу. Кризові явища 1929 — 1934 рр. Орієнтація на німецький капітал. Мілітаризація економіки. Соціальні конфлікти та їх політичні аспекти. Роль релігії у духовному і суспільному житті. Громадські організації і товариства. Боротьба за вплив на читальні. Засоби формування громадської думки і масово інформації. Фізична культура і спорт.

Культура. Система початкової і середньої освіти. Вища школа. Розвиток науки. Д. Костов, І. Странський, Л. Чакалов, Д. Михалчев. П. Мутафчієв. М. Арнаудов. Роль наукових товариств. Основні напрямки розвитку літератури і мистецтва. Ідейна боротьба.

Болгарія у Другій світовій війні. Зовнішня політика на початку війни. Приєднання до Троїстого пакту. Болгарія — сателіт фашистської Німеччини. Участь болгарської армії у бойових діях на Балканах у 1941 р., розширення території країни. Організація антифашистського руху Опору в Болгарії та його особливості. Партизанська боротьба. Програма Вітчизняного фронту. Ставлення болгарських комуністів до проекту створення Балканської федерації. Політична криза в Болгарії в кінці літа 1944 р. Створення уряду І. Багрянова. Вересневий переворот 1944 р., роль зовнішнього фактора в ньому. Прихід до влади уряду Вітчизняного фронту. Участь Болгарії у військових діях на завершальному етапі війни.

Суспільно-політичний розвиток у 1945 – 1980-х роках. Територія і населення. Міжнародне становище. Питання кордонів і підписання мирного договору 1947 р. Придушення політичної опозиції. Г. Димитров. Посилення влади комуністів. Ліквідація монархії і проголошення Народної Республіки Болгарії. Конституція 1947 р. Реорганізація Вітчизняного фронту і розпуск політичних партій. Формування тоталітарної системи. Роль компартії у суспільно-політичному житті країни. Репресії 1949 — 1953 рр. Спроби лібералізації режиму. Т. Живков. Концепція соціалістичного будівництва в програмних установках компартії. Адміністративно-територіальні реформи. Конституція 1971 р. Кризові явища у розвитку суспільства 70-80-х років. Виникнення дисидентського руху. Міжнаціональні відносини. Спроби проведення реформ у другій половині 80-х років. Початок краху тоталітарно-репресивної системи. Особливості демократичних перемін.

Економічне становище та соціальні відносини. Структурні зміни в економіці в 50-60-х роках. Реформи 60-70-х років. Застійні явища у 60-х роках і реформаційні заходи. Соціальна структура населення. Громадські організації. Релігійна ситуація. Система засобів масової інформації в умовах тоталітарного режиму. Фізична культура і спорт.

Культура. Політика держави в галузі освіти і науки. Реорганізація БАН. Здобутки природничих і гуманітарних наук. Основні тенденції розвитку літератури (Д. Дімов, Г. Караславов, Б. Райнов, П. Вєжинов, Г. Стоєв). Театральне життя. Кіномистецтво. Музична культура. Л. Піпков, П. Владігеров, Н. Гяуров. К. Попова. Живопис і монументальна скульптура. С. Вєнєв. А. Жендов, З. Бояджієв. Міжнародні виставки та фестивалі у Болгарії.

Болгарія на сучасному етапі. Зміни у політичній системі країни. Утворення нових політичних партій. Суспільно-політичні реформи. Конституція 1991 р. Розстановка політичних сил у посттоталітарний період. Парламентські вибори 1997 р. Економіка країни на сучасному етапі. Внутрішньополітичний розвиток 2000 – 2006 рр. Міжнародне становище.

Польща (1918-2007 РР.)

Суспільно-політичний розвиток у міжвоєнний період. Вплив Першої світової війни і міжнародної ситуації на відбудову польської державності. Зовнішня політика Польщі і формування кордонів країни. Територія і населення. Адміністративний устрій. Політична боротьба в 1918 — 1919 рр. Початок соціальних та економічних реформ. Конституція 1921 р. Спроби подолання політичного протистояння. Національне питання.. Наростання політичної кризи. Державний переворот у травні 1926 р. і встановлення санаційної диктатури. Особливості режиму Ю. Пілсудського. Посилення наступу на демократичні інститути. "Умиротворення" східних теренів пацифікації. Формування антисанаційної опозиції та її діяльність у 20-30-х роках. Конституція 1935 р. Посилення політичної боротьби в 1936 — 1937 рр. Особливості зовнішньої політики польських урядів у другій половині 30-х років. Її вплив на внутрішньополітичну обстановку в країні.

Економічне становище та соціальні відносини. Реформи початку 20-х років та їх вплив на економічний розвиток країни. Спроби стабілізації господарства. Реформи уряду В Грабського 1923 — 1925 рр. Програма уряду В. Квятковського. Залучення іноземного капіталу. Плани створення Центрального промислового округу та їх реалізація. Зміни у соціальній структурі населення. Роль костелу у суспільному житті. Громадські організації. Профспілки. Культурно-освітні товариства. Засоби масової інформації. Розвиток фізичної культури і спорту.

Культура. Розвиток початкової та середньої освіти. Вища школа. Університети. Національні проблеми у системі освіти. Наукові центри. Математична школа (С. Банах, Г. Штейнгаус, Г. Банахевич, С. Заремба). Львівсько-варшавська філософська школа (К. Твардовський, Т. Котарбіньський, В. Татаркевич, Т. Айдукевич). Філологічні науки (К. Моравський, Л. Цвиліньський, Т. Лер-Сплавиньський, К. Нітш). Історичні науки (Ю. Костшевський, Б. Дембіньський, С. Кутшеба, М. Хандєльсман). Літературні напрямки і школи. Творчість С. Жер омського, Л. Стаффа, В. Реймонта, М. Домбровської, З. Налковської, Ю. Тувіма. Драматургія і театр (Л. Шиллер, А. Зельфєрович, С. Ярач). Музична культура. Творчість К. Шимановського, І. Падеревського. Живопис і скульптура (К. Дуніковський, З. Пронашко, Т. Маковський). Перші кроки кіномистецтва.

Польща у Другій світовій війні. Агресія проти Польщі з боку Німеччини та СРСР. Поділ польських земель. Окупаційний режим. Фашистський геноцид проти польського народу. Становище поляків у СРСР. Катинська справа. Характер та основні центри руху Опору. Утворення уряду на еміграції, його політика на міжнародній арені та в окупованій німецькими фашистами Польщі. Створення Армії Крайової. Поляки на фронтах Другої світової війни. Польська еміграція в СРСР. Створення Польської робітничої партії. Формування комуністичного Національного фронту. Польське питання на міжнародній арені в кінці війни. Варшавське повстання. Визволення Польщі і встановлення нової влади.

Суспільно-політичний розвиток у 1945 — 1989 рр. Територія і населення. Проблема кордонів і післявоєнна міграція населення. Операція “Вісла”. Характер нового режиму. Концентрація влади в руках комуністів. Політична боротьба 1945 — 1947 рр. Утворення і діяльність легальної та нелегальної опозиції комуністичному блокові. С. Миколайчик. Референдум 1946 р. Вибори до Законодавчого сейму 1947 р.. Монополізація влади в руках Польської об’єднаної робітничої партії (ПОРП), формування тоталітарного режиму.

Б. Берут і політичні репресії кінця 40-х — початку 50-х років. Економічні та політичні проблеми. Конституція ПНР 1952 р. Суспільно-політична криза 1956 р. Познанські події. Безуспішність спроб лібералізації режиму. Соціальні суперечності 50-60-х років. Відносини між державою і католицькою церквою. Правління В. Гомілки. Нові опозиційні сили. Діяльність польської еміграції. Студентські заворушення 1968 р. Суспільно-політична криза 1970 р. Спроби реформ у 70-х роках. Утворення і діяльність легальної та нелегально опозиції.

Події 1980 р. і початок затяжної суспільно-політичної кризи. Виникнення незалежної профспілки '”Солідарність”, її програма і діяльність. Криза в ПОРП. Запровадження військового стану в 1981 р. Внутрішня і зовнішня політика В. Ярузельського. Протидія політичної опозиції військовому режиму. Референдум 1987 р. Переговори за “круглим столом”. Вибори 1989 р Початок краху тоталітарного режиму. Саморозпуск ПОРП.

Економічне становище і соціальні відносини. Зміни структури економіки країни в 50-70-х роках. Наслідки індустріалізації 50-х років. Диспропорція у розвитку економіки. Формування і функціонування адміністративно-розподільчої системи. Провал планів колективізації сільського господарства. Спроби економічних реформ 60-х років. Проекти О. Лонге. Політика іноземних кредитів 70-х років та її наслідки. Стан економіки у 80-х роках. Зміни у соціальній структурі населення. Демографічні процеси. Роль і місце релігії у суспільно-громадському житті. Розвиток засобів масової інформації: преса, радіомовлення, телебачення, їх вплив на формування громадської думки. Польська еміграція, її контакти з батьківщиною. Фізична культура і спорт. Розвиток туризму, його зв'язок з ситуацією в економіці країни.

Культура. Реформи в системі освіти 40-70-х років. Ліквідація неписьменності. Підготовка педагогічних кадрів. Розширення вузівської мережі. І-ІІІ Конгреси польської науки. Створення і розвиток Польської академії наук. Здобутки польських вчених післявоєнного часу (Т. Котарбіньський, Я. Дембовський, Л. Інфельд, А.Гейштор, В. Тшебятовський, Я. Грошковський, К. Міхаловський та ін.) Вплив суспільних умов на розвиток літератури і мистецтва. Є. Анджеєвський, Р. Братни, Є. Путрамент, 3. Зулуський, Я. Івашкевич, Т. Конвіцький. Музичні фестивалі та конкурси. Творчість Б. Лютославського, Г. Гурецкого, К. Пендерецького. Театральне мистецтво (А. Ханушкевич, Г. Холоубек, Т. Ломніцький, К. Опаліньський). Школа польського кіно (А. Вайда, А. Мунк, А. Форд, Є. Кавалерович, Є. Хоффман) Архітектура і містобудівництво. Скульптура. Живопис.

Початок Третьої Речипосполитої польської. Діяльність уряду Т. Мазовецького. Зміни в Конституції Польщі. Формування нових структур влади. Початок і труднощі господарських реформ. Президентські вибори 1990 р. Президентство Л. Валенси. Здійснення економічного плану Л. Бальцеровича. Політична боротьба, утворення політичних таборів. Конфлікти між урядом і президентом. Вибори 1994 р., ліві при владі. Президентські вибори 1995 р. А. Квасьнєвський — президент. Стабілізація економіки країни. Приватизація. Конституція 1997 р., перемога правих сил. Уряд Є. Бузека. Президентські вибори 2000 р., перемога А. Кваснєвського. Внутрішньополітичний розвиток 2000 – 2006 рр.. Міжнародне становище. Вступ до європейських структур. Прийом Польщі до НАТО, ЄС.

Чехія і Словаччина (1918-2007 РР.)

Суспільно-політичний розвиток міжвоєнного періоду. Утворення Чехословацької республіки та її міжнародне становище. Проблема кордонів. Територія і населення. Державно-політичний устрій. Урядові реформи 1919 — 1920 рр. Конституція 1920 р. Президент Т. Масарик і концепція чехословакізму. Позапарламентські органи влади та їх роль у політичному житті країни. Основні політичні партії, їх діяльність у 20-х роках. Розстановка політичних сил у першій половині 30-х років. Національне питання. Мюнхенська конференція та її рішення. Поділ країни. Друга республіка. Посилення національно-визвольного руху. Закон ”Про автономію Словаччини і Підкарпатської Русі”. Остаточна ліквідація Чехо-Словаччини.

Економіка та соціальні відносини. Економічні реформи 20-х років. Розвиток промисловості. Протекціоністська політика держави. Утворення національних промислових та фінансових об’єднань. Економічна криза 1929 — 1933 рр. та її наслідки. Структура населення. Соціальна політика. Релігійна ситуація. Виникнення Чехо-словацької церкви. Діяльність громадських організацій і товариств. Мережа засобів масової інформації. Фізкультурний рух.

Культура. Система національної освіти. Вища школа. Загальнодержавні і регіональні наукові установи. Досягнення чеських і словацьких учених у сфері природничих і гуманітарних наук. Основні напрями в історіографії. Т. Масарик. Я. Ополченський. Головні тенденції у розвитку національних літератур. К. Чапек. Я. Гашек. І. Махар. В. Дика. Музична і театральна культура Чехії і Словаччини. Л. Яначек. Й. Сук. Е. Сухонь. Й. Гонза. Я. Бородач. Чеське і словацьке образотворче мистецтво. В. Фіала. М. Бенка. Я. Штурса. К. Дворак. Архітектура. Я. Котера. К. Гонзік.

Чехія і Словаччина в роки Другої світової війни. Окупація чеських земель Німеччиною. Проголошення “Протекторату Богемії і Моравії”. Територія, населення і державно-політичний устрій. Окупаційна політика Німеччини. Два центри чеської політичної еміграції. Рух Опору в окупованій Чехії. Діяльність чехословацького уряду на еміграції. Роль компартії в русі Опору. Чехословацько-радянський договір 1943 р. Утворення Національного фронту чехів і словаків та його програма. Визволення Чехії. Празьке повстання.

Утворення Словацької республіки. Територія населення і кордони. Державно-політичний устрій. Міжнародне визнання Словацької держави. Внутрішня політика правлячого режиму. Словацька політична еміграція. Об’єднання опозиційних режиму політичних сил. Утворення Словацької національної ради. Словацько-чеські переговори. Національне повстання. Звільнення Словаччини від фашизму.

Суспільно-політичний розвиток у 1940-х — 1989-х роках. Відновлення спільної Чехословацької держави. Територія і населення. Формування нових кордонів. Чесько-словацькі міждержавні відносини. Питання національних меншин. Розстановка політичних сил. Політична боротьба в 1945 — 1947 рр. Криза 1948 р. Політичні репресії кінця 40-х — 50-х років. Діяльність чеської та словацької антикомуністичної еміграції. Конституція 1960 р. Ідеологічне визначення у назві держави. Виникнення політичної опозиції в першій половині 60-х років. Криза у компартії. Суспільно-політична криза середини 60-х років. Спроби реформування соціалізму. “Празька весна” 1968 р. А. Дубчек. Військова інтервенція країн Варшавського блоку. Проголошення федерації Чехії і Словаччини. Репресії щодо політичної опозиції. Утворення і діяльність правозахисної організації “Хартія-77”. Суспільно-політична криза наприкінці 80-х років.

Економічне становище і соціальні відносини. Реформи другої половини 40-х років. Формування моделі централізованої планової економіки. Регіональні особливості економічного розвитку. Стан сільського господарства. Застійні явища в 70-80-х роках і невдалі реформаційні спроби. Соціальна структура населення. Громадські організації, їх роль у суспільно-політичному житті. Творчі спілки. Засоби масової інформації і громадська думка. Становище церкви у Чехії і Словаччині. Масовий фізкультурний рух.

Культура. Основні напрямки розвитку освіти. Середні і вищі навчальні заклади. Чехословацька і Словацька академії наук. Розвиток науково-дослідних установ. Природничі і гуманітарні науки в Чехії і Словаччині. Репресії проти науковців. Національні літератури в умовах тоталітарної держави. Ф. Грубін. Я. Сейферт. І. Тауфер. Чеське і словацьке мистецтво. Архітектура.

Процес демократизації Чехословаччини. “Оксамитова” революція 1989 р. Перші демократичні перетворення. Становлення нової суспільно-політичної системи. Реформи початку 90-х років. Прийняття загальнодержавних законів. “Декларація основних прав і свобод”. Проблема чесько-моравсько-словацької федерації. Чесько-словацькі відносини. Політична криза у Словаччині. Референдум у Словацькій республіці. Проголошення суверенітету Словаччини і прийняття конституції. Рішення Федеральних зборів про припинення існування федерації.

Чеська республіка. Утворення самостійної держави. Територія, населення і кордони. Політичний розвиток. Президентські вибори 1993 р. Економічні реформи. Зовнішня політика

Словацька республіка. Утворення самостійної держави. Територія, населення і кордони. Державно-політичний устрій. Президентські вибори 1993 р. Стан економіки. Внутрішньополітичний розвиток 2000 – 2006 рр. Міжнародне становище і зовнішня політика.

Народи Югославії (1918-2007 РР.)

Суспільно-політичне життя Югославії у 1918 — 1941 рр. Утворення королівства сербів, хорватів і словенців та його міжнародне становище. Територія і населення. Проблема кордонів. Державно-політичний устрій. Соціальні виступи 1919 — 1920 рр. Видовданська конституція. Основні політичні партії. Розстановка політичних сил у 1920-х роках. Державний переворот 1929 р. і проголошення Королівства Югославії. Адміністративні реформи. Конституція 1931 р. Режим королівської влади. Участь у Малій Антанті. Проблема Балканської федерації. Югославія і Балканська Антанта. Зміна зовнішньої орієнтації у другій половині 30-х років. Уряд М. Стоядіновича. Сербо-хорватська угода 1939 р. Утворення уряду Цвєтковича-Мачека. Політична криза на початку Другої світової війни. Державний переворот 1941 р. Національне питання. Крила югославізму. Хорватський сепаратизм. Усташська організація.

Економічне становище та соціальні відносини. Особливості економічного розвитку національних територій. Земельна реформа 1919 р. Ситуація в аграрній сфері. Еміграція. Економічна криза 1929 — 1933 рр. і подолання її наслідків. Кооперативний рух.

Громадські організації і товариства. Релігійні конфесії та їх роль у суспільному житті. Засоби масової інформації. Фізкультура і спорт.

Культура. Спільне та особливе у культурному розвитку народів Югославії. Ситуація в галузі освіти. Вища школа. Університети. Діяльність сербської, словенської і хорватської академій наук. Наукові досягнення. Й. Жуйович, Н. Тесла. Головні напрями історичної науки. С. Йованович. Й. Хорват. С. Новакович. Ф. Філіпович. Розвиток національних літератур. І. Андрич. М. Крита. П. Воранц. Театр і музика. Образотворче мистецтво. Архітектура.

Югославія у Другій світовій війні. Окупація країни та розчленування її територій. Окупаційний режим. Утворення Хорватської і Сербської держав та їх конституювання. Два центри руху Опору та їх цілі. Початок збройного повстання к 1941 р. Четницький рух. Діяльність компартії в справі організації руху опору. Народно-визвольна партизанська боротьба у 1942 — 1943 рр. Й. Броз-Тіто. Утворення і діяльність Антифашистського віча народного визволення Югославії. Формування нових органів влади в національних територіях. Діяльність королівського емігрантського уряду. Відносини уряду в еміграції з новими органами влади Югославії. Югославське питання у зовнішній політиці великих держав. Звільнення Югославії.

Суспільно-політичний розвиток Югославії в 1945 — 1980-х роках. Проголошення нової федерації. Територія і населення. Міжнародне становище і проблема кордонів. Державно-політичний устрій. Перші кроки нової влади. Розстановка політичних сил у 1945 — 1946 рр. Ліквідація монархії і проголошення Федеративної Народної Республіки Югославії. Конституція 1946 р. Формування тоталітарного режиму. Радянсько-югославський міжпартійний і міждержавний конфлікт 1948 р., його наслідки. Пошуки власного шляху до соціалізму. Запровадження системи самоуправління. Конституційний закон 1953 р. Реорганізація органів влади. Створення югославської моделі “соціалістичного” устрою. Посилення тоталітаризму в країні. Конституції 1963 і 1974 рр. Зміна назви держави та її ідеологічне забарвлення. Суспільно-політичні реформи 60-70-х років, їх наслідки. Політика неприєднання — основа зовнішньополітичного курсу Югославії.

Економічне становище. Особливості післявоєнного розвитку економіки. Перехід до самоуправління. Реформи другої половини 60-х років та їх наслідки. Програма економічної стабілізації початку 80-х років. Стан сільського господарства. Зміни соціальної структури населення. Проблема зайнятості населення і безробіття. Питання зовнішнього боргу Югославії. Міжрегіональні економічні суперечності. Спроба нової економічної реформи наприкінці 80-х років. Закон про вільні зони 1990 р.

Культура. Основні напрямки розвитку освіти. Вища школа. Координація наукових досліджень у федерації. Діяльність республіканських академій наук і їх установ. Розширення фундаментальних досліджень. Математика. В. Враніч. А. Вадналь. Фізика. П. Савіч. Природознавство. С. Ілешіч. С. Станковіч. Гуманітарні науки. Д. Радойчіч. Література і мистецтво народів Югославії.

Назрівання суспільно-політичної кризи і розпад Соціалістичної федеративної республіки Югославії. Міжнародні суперечності 60-80-х років. Відцентрові тенденції в Хорватії та Словенії. Релігійна ситуація та її вплив на суспільно-політичне життя. Криза політичної системи. Розпад Союзу комуністів Югославії. Утворення нових політичних партій. Республіканські вибори 1990 р. та їх результати. Вихід Словенії, Хорватії, Македонії та Боснії і Герцеговини зі складу федерації. Виникнення нових незалежних держав.

Словенія. Проголошення незалежності. Військова інтервенція федерації та її крах. Територія, населення і кордони словенської держави. Державно-політичний устрій. Внутрішньополітичне життя. Основні політичні партії. Економічне становище. Зовнішня політика.

Хорватія. Проголошення незалежності. Територія і населення. Питання кордонів. Хорвато-сербські суперечності. Утворення сербських автономних областей. Проблема Сербської Крайни. Формування органів влади. Утворення уряду демократичної єдності. Президентські вибори 1992 р. Хорвато-сербський антагонізм.

Македонія. Проголошення незалежності. Територія і населення. Державно-політичний устрій. Конституція 1991 р. Політичне життя і економічне становище. Питання кордонів і проблема міжнародного визнання Македонії.

Боснія і Герцеговина. Особливості краю. Референдум 1992 р. і проголошення державної незалежності. Поділ Боснії і Герцеговини за національно-релігійною ознакою. Проголошення незалежності сербської і хорватської територій. Міжнаціональна війна. Утворення мусульмано-хорватської федерації. Дейтонські угоди і припинення військових дій.

Союзна Республіка Югославії. Утворення нової федерації у складі Сербії і Чорногорії. Територія, населення і кордони. Формування керівних органів федерації. Конституція 1992 р. Державно-політичний устрій. Президентські вибори 1992 р. Політичне і економічне становище федерації. Зовнішня політика. Особливості політичного устрою Сербії. Розстановка політичних сил у Сербії і позачергові парламентські вибори 1993 р. Національне питання. Особливості політичного та економічного розвитку Чорногорії.

Народи Югославії на сучасному етапі. Внутрішньополітичні процеси та зовнішня політика.