Завдання. 1. Виписати з літературознавчого словника визначення терміна „белетристика”

1. Виписати з літературознавчого словника визначення терміна „белетристика”.

2. Наведіть приклади описів пам’яток християнської культури.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ

1. Проблема періодизації історії української літератури (концепції С. Єфремова, І.Франка, Д. Чижевського, М.Возняка, М.Грушевського та інших).

2. Перший південнослов’янський вплив. Ранні осередки християнства на теренах Київської Русі. Шляхи поширення християнства на Русі.

3. Засвоєння давньоруськими книжниками традицій давньої болгарської (старослов’янської) літератури.

4. Розвиток перекладної літературної діяльності. Жанри перекладної літератури.

5. Окремі тези опису та аналізу книг у „Ізборниках” Святослава 1073 та 1076 років.

6. Змістові особливості „Повісті про Варлаама і Йоасафа”. І.Франко як дослідник цієї пам’ятки.

7. Головні етапи формування християнства як релігії. Взаємозв’язок ідей та культури античності з християнством. Ідеї Сходу та Заходу в християнстві.

8. Християнство – культура, що спирається на писану традицію.

9. Біблія – ідейна, жанрова та сюжетна основа богослужбових та віронавчальних книг християнської книжності.

10. Біблія як пам’ятка світової літератури. Канонічні й апокрифічні тексти. Біблія на Русі. Особливості знайомства, перекладу, і засвоєння старозавітних та новозавітних частин Св. Письма.

11. Особливості змісту Старого й Нового Заповітів. Роль біблійної символічної образності у розвитку літературної традиції.

12. Остромирове Євангеліє (1056 –1057) – перший східнослов’янський переклад Євангелія.

13. Язичницька культура Київської Русі.

14. Зорієнтованість давньоруської культури на усну традицію.

15. Дискусії навколо проблеми докириличної, дохристиянської писемності.

16. Пам’ятки дохристиянського періоду, автентичність яких не доведена („Велесова книга”, Літопис Аскольда за версією М.Брайчевського).

17. Язичницькі вірування предків українців та їхні сліди у „Велесовій книзі”. Проблема автентичності „Велесової книги” (погляди Б. Яценка, Г. Грабовича, О. Мишанича, Г.Клочека, В. Шаяна та інших).

18. Особливості образної системи „Велесової книги”, багатство тематики, проблематики та ідейного спрямування цієї пам’ятки.

19. Традиція літописання у слов’янських народів (Літопис попа Дуклянина). Формування та розвиток оригінальної літератури Київської Русі. Ідейно–тематична та жанрова зорієнтованість на християнсько-візантійську літературу.

20. „Повість минулих літ” – одна з найдавніших оригінальних пам’яток давньої української літератури. Проблема авторства, редакції, джерела.

21. Часові й просторові масштаби ”Повісті минулих літ”. Синкретичний характер змісту твору. Тексти угод Русі з Візантією (912, 945), зафіксовані у „Повісті минулих літ” як зразки ділового мовлення дохристиянської доби.

22. Образи князів (княгині Ольги, Володимира-хрестителя, Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха). Проблема ідеалу керівника князівства на сторінках літопису.

23. Функції міфів, легенд, переказів у художній тканині твору.

24. Київський літопис як продовження „Повісті минулих літ”: особливості змісту й форми.

25. Образи князів Святослава й Ігоря. Літописна основа походу князя Ігоря Святославича проти половців (1185 р.).

26. Історичні умови виникнення „Галицько-Волинського літопису”. Редакції й джерела.

27. Образ Данила Галицького та його нащадків на сторінках Галицько-Волинського літопису.

28. Мова й художні особливості пам’ятки. Тематика, проблематика, ідейний зміст твору.

29. Ораторсько-проповідницька проза ХІ – ХІІ ст. Провідні жанри.

30. Форми вираження психологічного стану автора, місце автобіографічних елементів у структурі твору.

31. Дуалізм особи Мономаха – християнина і язичника.

32. Дидактична спрямованість „Повчання”.

33.Короткі біографічні відомості про Кирила Турівського.

34.Проложна основа „Притчі про людську душу, і про тіло...” Кирила Турівського. Політичний підтекст твору.

35.Алегорично-символічні інтерпретації біблійних сюжетів у творі. Багатство художніх засобів.

36.„Мозаїчний” стиль організації тексту. Відверта християнська моралізація.

37.Вплив творів Кирила Турівського на подальший розвиток літератури східних слов’ян

38. Літописна основа „Слова о полку Ігоревім”. Проблема автентичності твору (погляди О.Мишанича, Д.Лихачова, Е.Кінана, Б. Яценка та інших).

39.Проблема авторства „Слова” (версія Б.Яценка).Світський характер твору.

40.Синкретизм язичницьких і християнських елементів у „Слові”, роль описів природи у художній тканині тексту.

41.Композиційні особливості „Слова”. Розгалуженість системи образів (образи Русі, людей, ”поля”).

42.Провідні конфлікти, тематика, проблематика, ідейне багатство пам’ятки. Проблема жанрової приналежності.

43. Україна-Русь в ХІ ст. Формування осередків книжності на Русі. Перший руський митрополит Іларіон: життя і творчий спадок.

44.Композиційна своєрідність „Слова про Закон і Благодать”, розгалуженість системи образів.

45.Біблійні ремінісценції та їхня функція в художній тканині твору.

46.Тематика, проблематика й ідейне багатство „Слова про Закон і Благодать”.

47. Патріотичні імпульси розвитку оригінальної агіографії доби Середньовіччя. Основні типи героїв.

48. Княжі житія. „Сказання про Бориса та Гліба”, використання в ньому традицій мученицьких житій.

49.Агіографічне письменство XIV - XVI ст.

50. Листування Симона й Полікарпа (к. 20-х рр. ХІІІ ст.) як сюжетно-композиційна основа твору.

51.Патерикові новели, їхні персонажі, місце творів у структурі послань.

52.Образ святості в естетичній свідомості давньоруського книжника. Засоби вираження дидактичного змісту новел.

53.Творча обробка сюжетів Києво-Печерського патерика В. Шевчуком (роман „На полі смиренному”).

54. Паломництво як феномен середньовічної культури.

55.”Ходіння” Ігумена Даниїла (поч. 12 ст.).Історичні умови подорожі героя та їхнє відображення у творі. Відомості про Русь, Візантію, Палестину доби хрестових походів. Образ оповідача у творі.

56.Міжконфесійна полеміка в Києворуській культурі. Братські та міщанські громадські рухи. Острозьке братство як осередок православного люду.

57.Берестейська унія 1596 року як чинник розвитку полемічних писань. Творчість православних письменників після Берестейської унії як вагомий чинник історико-літературного процесу.

58.Характеристика творчого доробку Христофора Філалета, Мелетія Смотрицького, Захарії Копистенського та анонімних авторів.

59. Короткі біографічні відомості про Івана Вишенського.Афон у його житті, Істрія подорожі в Україну. Утопічна ідея чистоти первісного християнства.

60. Послання – головний жанр творчості полеміста. Специфіка автобіографізму у творах письменника.

61.Символічне узагальнення та історична конкретика в образах єпископів та мирян у „Посланні до єпископів”, „Писанні до всіх, спільно в Лядській землі живущих”, „Посланні до Домнікії” та інших трактатах.

62.Трансформація Біблійних притч та образів у трактаті „Викриття диявола-світодержця”.

63. Роль сатири та іронії у творах. Поєднання традицій та новаторства у полемічних трактатах.

64. Другий південнослов’янський вплив. Оновлення стилю письма („плєтєніє словес”). Поширення нових пам’яток релігійної літератури.

65. Ренесанс в українській культурі.Особистісне, індивідуальне начало як основа світогляду та творчості. Увага до етнічного самовираження, інтерес до історії, етнографічних особливостей.

66. Латиномовна українська література. Перша друкована книга українського автора „Прогностична оцінка поточного 1483 року” Юрія Дрогобича (1483).

67. Латиномовна поезія. Творчість Павла Русина з Кросна. Перекладачі та дослідники латиномовної української поезії.

68. Провідні тенденції розвитку української поезії ХV-ХVІІ ст. (курйозної та зорової, історичної, ліричної, бурлескно-травестійної).

69. Обрядове дійство, народна драма як першоджерело книжної драматургії.

70.Драматургія братських шкіл та освітніх товариств, її жанрові різновиди.

71.Етапи становлення драматургії: декламації, діалоги, драма-містерія, шкільна драма, інтермедії. Витоки шкільної драми.

72.Вертеп як специфічний синтез народної та книжної культури.

73.Змістові особливості драми „Слово про збурення пекла” (др. пол. ХVІІ ст.) Типізація персонажів (Ад, Люципер, Христос, Соломон).

74. Історія появи терміна „бароко”. Бароко як культурна доба, літературний напрям і художній стиль.

75. Теоретико-літературні студії в Україні. Спадкоємність бароко з Античністю, Середньовіччям та Ренесансом.

76. Життєвий і творчий шлях Ф.Прокоповича, його поетика (1705 р.) та риторика (1706р.) та їхній вплив на художню практику.

77. Структура сюжету драми „Володимир” Ф.Прокоповича, його літописна основа, оригінальність інтерпретації історії хрещення Русі.Роль символів та алегорій, визначальне місце поетики бароко в п’єсі.

78. Життєвий і творчий шлях Георгія Кониського. Особливості змісту драми-мораліте „Воскресіння мертвих”.

79.Алегоризм та символіка драми. Параболічний зв’язок змісту п’єси з Біблією. Визначальна роль контрасту при створенні образів Гіпомена (Гнобителя) й Діоктита (Гнобленого).В.Шевчук про „Воскресіння мертвих”.

80. Історія дослідження п’єси „Милість Божа”, її перші публікації.

81.Особливості сюжету драми „Милість Божа”, своєрідність системи образів.

82 .„ Козацькі літописи” – самобутнє явище української культури

83.Політичні ідеали Самовидця. Суб’єктивність оцінки подій, своєрідність трактування діяльності Богдана Хмельницького та його наступників.

84.„Действія презрільної брані Богдана Хмельницького, гетьмана запорозького, з поляки” (1710) Григорія Грабянки – своєрідний маніфест козацького автономізму.

85.Функція етногенетичного міфу в ретроспективній частині літопису. Архаїзація стилю як художній прийом Грабянки. Місце батальних сцен, деталей військового побуту, гумористично-сатиричних моментів. Засоби поетизації образу Богдана Хмельницького. Образ автора.

86.”Літопис” С. Величка. Джерела твору. Використання літературних містифікацій. Принципи творення образів історичних осіб – Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Петра Дорошенка, Івана Сірка та ін.

87. Український менталітет в осмисленні Величка. Літопис як безпрецедентна спроба осмислення політичної ситуації ХVII – XVIII ст.

88. „Історія Русів” – одна з останніх пам’яток козацького літописання. Підсумок розвитку барокової історіографії, формування міфу про козаччину на сторінках пам’ятки. Проблема авторства.

89. Структура сюжету. Політичний ідеал автора, нове у концепції історії.

90. „Історія Русів” як етнологічний твір. Патріотична тенденційність твору. Т. Шевченко про пам’ятку.

91.Життєвий і творчий шлях Г.С. Сковороди. Феномен гуманізму і просвітництва.

92. „Байки харківські”. Обставини творення збірки. Характеристика поглядів автора на жанр байки і притчі. Новаторство в жанрі байки.

93.Світська поезія Г.Сковороди. Провідні мотиви. Поєднання „книжної” мудрості й фольклору, латиномовні й україномовні поезії Г.Сковороди.

94. Образ Бога у трактатах Г. Сковороди. Образи – символи на означення його суті. Вчення про видиму невидиму натуру („Книжечка, що називається Silenus Alciviadis, тобто Ікона Алківіадська”).

95.Вчення про три світи. Особлива значимість світу символів. Традиція кількарівневого прочитання Біблії („Книжечка про читання Святого письма, названа Жінка Лотова”, „Діалог. Назва його – потоп зміїний”).

96. Суть практичної філософії Г. Сковороди. Пошук людського щастя через пізнання самого себе і віднайдення „сродної праці”(„Розмова, названа Алфавіт, або Буквар миру”, ”Наркіс. Розмова про те: пізнай самого себе ”). Трансформація єгипетського й античного міфів про Нарциса.

97. Роль притч у текстах філософських трактатів. Д. Чижевський та Л. Ушкалов про Сковороду.

98.Передмови – посвяти як складова парабол „Вдячний Еродій”, „Убогий Жайворонок”. Барокова антитеза як засіб вираження ”паралельної дійсності” в координатах параболи.

99. Типізовані персонажі, їхня характеристика. Позиція автора у текстах.

100. Прагнення до естетично - філософського синтезу, поєднання книжної й народної мудрості як ознаки бароко. Ускладнення структури парабол конструкціями „ притча у параболі”.

101. Г. Сковорода як художній образ української літератури ХІХ – ХХ ст.ст.

(Т. Шевченко, М. Костомаров, П. Тичина, В. Стус, Б.Олійник та інші).

102.Сатиричні діалоги „Плач київських монахів”, С. Дівович „Разговор Великоросії з Малоросією”, „Доказательство Хама Даніеля Кукси потомственного”,” Сатири на слобожан”. Гострота й актуальність порушених проблем.

103. Національний колорит оповідання „Про Марка Пекельного”, антиклерикальна спрямованість оповідання „Отець Негребецький”.

104.Жанрова різноманітність анонімних і авторських ліричних віршованих творів. Високе, середнє та низове бароко у ліриці. Особливості використання

античної та фольклорної образності.

105. Поезії про недолю людини та про любовні переживання, любовну тугу. Початки українського романтизму. Етикетна, гумористична, сороміцька любовна поезія.

С. Климовський та його пісня „Їхав козак за Дунай”.

106.Образ „сироти” та „злих (чужих) людей у поезії як прояв драматичних почуттів ліричних героїв. Художні засоби передачі драматичних почуттів ліричних героїв.

107. Специфіка образу жінки у поезії. Соціальні та релігійні мотиви у змалюванні образів жінок.

108. Суспільно - політичні, військові події, що зумовили тематику віршів. Історичні факти та їх художнє узагальнення у поезії. Особливості змалювання історичних подій.

109. Синтез фольклорної та книжної традицій. Поетична інтерпретація історії козацтва у творах Семена Дівовича „Разговор Великороссии с Малороссией”(1762), Іоанна „Героїчні стихи о славних воєнних дійствіях військ запорозьких”(1764).

110. О. Бачинський - Яскольд”Чигирин” зразок козацького панегірика гетьману Івану Самойловичу. Ремінісценції з античної міфології, історії Русі та України. Образно - символічна система.

111.Жанрово – тематична система шкільної драматургії ХУІІІ ст. Питання взаємовпливу народної та книжної культури у розвитку драматургії цього періоду.

112. Містерія як типовий драматичний жанр. Різдвяна і пасхальна містерія. Анонімна п’єса „Торжество єстества чоловічеського”.

113. Митрофан Довгалевський. „Коміческоє действіє”(1736). Алегоричність персонажів.

114. Інтермедії М. Довгалевського та Г. Кониського. Роль української драматургії ХVІІІ ст. у становленні українського театру ХІХ ст.

115.Продовження традицій „перигрінаційної” літератури у ХVІІІ ст. ”Мандри” Василя Григоровича – Барського – нова версія жанру „хожденій”.

116.Пізнання нового, самоосвіта як мета автора. Елементи раціоналізму, белетризація стилю, прагнення відтворити психологічний стан людини.

117.Автобіограічна основа сюжету. Моралізаторські тенденції у творі. Художня майстерність автора у змалюванні свого шляху. Композиційна автономність описів, увага до деталей.

118.Давня література як складова цілісного та безперервного процесу розвитку української літератури.

119. Вироблення системи літературних жанрів. Специфіка взаємодії з фольклором. Бароко в українській літературі.

120. Роль книжної української літератури у суспільно - політичному та культурно –релігійному житті народу. Поступова секуляризація літератури.

121.Ідеї, теми, жанрові форми, стилі та течії, що знайшли своє продовження у літературі нового часу.

122.І. Турчиновський. Автобіографія.

123.М. Козачинський. Трагедія про короля Уроша V.

124. Л. Горка. Йосиф патріарха.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Пантеон язичницьких богів українців.

2.Перший південнослов’янський вплив.

3. Співавтори „Повісті минулих літ”.

4.Другий південнослов’янський вплив.

5. Бібліотека Ярослава Мудрого.

6.Геннадієва Біблія.

7.Українські латиномовні поети ХІV- ХVІ ст.

8. Автори козацьких літописів.

9. Українські драматурги ХVІІІ ст.

10.Громадська діяльність Костянтина Острозького.

11.Українське”низове бароко”.

12. Ф. Прокопович як автор риторик і поетик.

13. Основні етапи діяльності Києво – Могилянської академії.

14.Українське літератутне бароко XVIII ст.

15.Життя і діяльність Мелетія Смотрицького.

16.Видатні випускники Києво – Могилянської академії.

17. Освіта України XVII ст.

18.Секуляризація української літератури XVIII ст.

19.Провідні теми української драматургії XVIII ст.

20.Теорія кордоцентризму Г. Сковороди.

21.Українська історична драматургія XVIII ст.

22.Українські сатирично – гумористичні твори XVII - XVIII ст.

23. Образ Г. Сковороди в українській літературі ХХ ст.

24. Поетичний латиномовний спадок Г. Сковороди.

25. Творчий спадок Л. Горки й М. Козачинського.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА