Заняття № 2. 1. Головні етапи формування християнства як релігії

БІБЛІЯ – КНИГА МІФО-ІСТОРИЧНА, САКРАЛЬНО-СИМВОЛІЧНА, ХУДОЖНЬО-ЛІТЕРАТУРНА

1. Головні етапи формування християнства як релігії. Взаємозв’язок ідей та культури античності з християнством. Ідеї Сходу та Заходу в християнстві.

2. Християнство – культура, що спирається на писану традицію.

3. Біблія – ідейна, жанрова та сюжетна основа богослужбових та віронавчальних книг християнської книжності.

4.Біблія як пам’ятка світової літератури. Канонічні й апокрифічні тексти. Біблія на Русі. Особливості знайомства, перекладу, і засвоєння старозавітних та новозавітних частин Св. Письма.

4. Особливості змісту Старого й Нового Заповітів. Роль біблійної символічної образності у розвитку літературної традиції.

5. Остромирове Євангеліє (1056 –1057) – перший східнослов’янський переклад Євангелія.

Література:

1. Головащенко. Біблієзнавство. Вступний курс. - К.: Либідь, 2001.

2. Білецький О.І. Перекладна література візантійсько-болгарського походження // Зібр. пр.: У 5 т. – К., 1965. – Т.1.

3. Маланюк Є. Нариси історії нашої культури. – К., 1992.

Завдання:

1. Проаналізувати за вказаною схемою одне з пророцтв та одне з Євангелій канонічної Біблії.

2. Ознайомитися зі змістом „Діянь Апостолів”, дати характеристику цієї складової частини Біблії.

3. Вивчити напам’ять уривок за вибором.

4. Написати реферат на тему „Змістові особливості апокрифів „Ходіння Богородиці по муках” та „Бунт Люципера і ангелів”.

2. РОЗВИТОК ОРИГІНАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

КИЄВОРУСЬКОГО ПЕРІОДУ

(2 ПФ. Е. 75.3Р.0.075.02)

КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

1051 р. з наказу Ярослава Мудрого єпископи настановили митрополитом „Іларіона русина” (автора „Слова про Закон і Благодать”, виголошеного в Десятинній церкві).

За часів Ярослава чернець Антоній приніс ідеал аскези, посприявши утворенню Печерського монастиря поряд із селом Берестовим. Згодом монастирі стали осередками культури. У цей же період було укладено перший літописний звід і почали розвиватися письменство, оригінальна та перекладна література.

З’явилися також цілі роди, династії інтелектуальної еліти (наприклад, нащадки воєводи Свенельда).

За часів Ярослава також було укладено першу збірку законів „Руська правда”.

Серед найвагоміших архітектурних споруд цього часу – церкви Св. Софії, Св. Георгія та Ірини, палаци митрополита, княжі палати.

1185 р. – Новгород-Сіверський князь Ігор з братами пішов на половців і на ріці Каялі зазнав поразки та був полонений.

Х ст. – поява перших коротких записів про різні події.

ХІ ст. – з’явилися перші літописні зведення.

1037 – 1039 рр. – перше літописне зведення.

1060 – 1073 рр. – друге літописне зведення, впорядковане ченцем Києво-Печерського монастиря Никоном Великим (автор вніс до змісту легенди, оповідання, антигрецьку тенденцію).

1093 – 1095 рр. – третє літописне зведення („Начальний (Початковий) літопис”)

1113 р. – четверте зведення літопису („Повість минулих літ”), упорядковане Нестором. 1116 р. Володимир Мономах наказав ігуменові Видубицького монастиря Сильвестрові відредагувати його, а той поставив на ньому своє ім’я.

1201 – 1292 рр. – Галицько-Волинський літопис.