Просте і складне речення

У текстах ділових паперів функціонують як прості, так і складні речення.

Переважна більшість речень ділових паперів - самостійна,тому найхарактернішими є ланцюгові зв‘язки речень із вказівними й особовими займенниками, які точно передають їх зміст. Так, складні речення є найзручнішим способом вираження думки одним реченням. Звідси і наявність в ділових паперах складнопідрядних речень з кількома підрядними, вставними словами, реченнями. Серед наявних в мові типів підрядних речень у діловому стилі переважають підрядні з‘ясувальні, означальні, а також із значенням мети і умови. Розташування простих речень у межах складного в ділових текстах таке: означальні підрядні речення звичайно ставляться поряд із тим іменником, до якого вони належать, додаткові підрядні речення найчастіше стоять поряд із присудком (Наприклад: Черненко В. М. зазначила, що Пушкарьова Л. творча, талановита, обдарована дівчина, яка заслуговує за свої творчі досягнення та активнужиттєву позицію такої високої нагороди.); обставинні мети й причини розміщуються перед голов Складні речення, у яких підрядна частина виконує функцію обставини носять назву обставинних. Це складно підрядні речення з підрядними часу, місця, причини, способу і ступеня дії, порівняння, умови, допусту, мети. Крім того, серед цих конструкцій розглядаються звичайно складнопідрядні речення з підрядними наслідку і супровідної частини. У діловому стилі переважають підрядні мети і умови. У складнопідрядних реченнях з підрядною частиною мети ця підрядна частина містить вказівку на мету чи призначення того, про що говориться в головній частині. Підрядні частини речення приєднуються до головної за допомогою сполучників щоб, щоби, аби. Дія і мета головної і підрядної частини може стосуватися як однієї особи, так і різних осіб.(Наприклад: Щоб уникнути неприємної ситуації не варто переоцінювати свої можливості.) У складнопідрядному реченні з підрядним умови підрядна частина вказує на умову, від якої залежить здійснення дії, про яку йдеться в головній частині. При чому ця умова може бути як реальною, так і бажаною, можливою. Поєднується підрядне умови з головним реченням сполучниками якщо, як же, коли, як раз, коли б, якби, аби.(Наприклад (з листа–підтвердження): Якщо Ви згодні взяти учать у фестивалі, будьте ласкаві заздалегідь повідомити мені – я подбаю про житло для Вас.) Досить тривалий час в історії української синтаксичної науки відокремлені члени речення розглядались як скорочені підрядні речення. Цю теорію, теорію скорочення підрядних речень, критикував О.О. Потебня, який доводив її антиісторизм. Він пише у своїй праці ”Из записок по русской грамматике” про речення (у його широкому значенні) і відмінності від атрибуту присудка, вказуючи на головну відмінність виділеного члена речення від звичайного, його семантичну ускладненість і, вважаючи при тому, що передається ця відмінність не стільки порядком слів, скільки інтонацією. Отже, “відокремлення – це смислове і ритмічно інтонаційне виділення другорядних членів для посилення їхнього значення у семантико-граматичній структурі речення.” Умови, за яких другорядні члени речення можуть відокремлюватися були покладені в основу найважливіших пунктуаційних правил відокремлення:

- порядок слів;

- обтяженість другорядного члена речення залежними словами –

уточнююча функція членів речення;

- смислове навантаження (виділення) членів речення.

У діловому мовленні досить часто вживаються ускладнені речення з уточню вальними відокремленими членами, що конкретизують або пояснюють той член речення, з яким вони пов‘язані однією синтаксичною функцією.(Наприклад: Йдучи на співбесіду, треба заздалегідь подбати про наявність ряду документів, а саме...), з уточнювальними словами пов‘язуються лише інтонацією або інтонацією і пояснювальними словами (тобто, або, цебто, а саме) Напівпредикативні відокремлені члени (відокремлені обставини) майже всі легко трансформуються у підрядні речення, так як їх підрядні зв‘язки слабкі(переважає прилягання). Менш предикативні дієприслівники із значенням обставин способу дії, тому тут не завжди допускається заміна підрядним реченням. Відокремлюватися можуть лише другорядні члени, що не мають тісних синтаксичних зв‘язків з словоформами до яких належать.