Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення

Абревіатури розподілені за способом творення і за своєю формою у такі групи:

«1. Складноскорочені слова, утворені з початкового складу (або початкових складів) першого компонента й цілого другого компонента словосполучення, наприклад, технагляд – тех нічний нагляд.

2. Складноскорочені слова, утворені з початкових частин двох або кількох компонентів синтаксичного словосполучення, наприклад, райвиконком – рай онний викон авчий ком ітет.

3. Складноскорочені слова, утворені з початкової частини першого компонента (або перших компонентів) словосполучення та початкової або кінцевої частини другого компонента, в якому середню частину пропущено, наприклад, есмінець – ес кадрений мін онос ець, облвійськкомат – обл асний військ овий ком ісарі ат.

4. Літерні абревіатури – такі, які утворено з назв початкових букв компонентів синтаксичного словосполучення, наприклад, НРУ – Народний рух України.

5. Звукові абревіатури – такі, які утворено з початкових звуків слів повної назви, наприклад, рацс – реєстрація актів цивільного стану, РАТАУ – радіотелеграфне агентство України.

6. Звукові абревіатури, складовою частиною яких є звуки і цифри, наприклад, АН – 124, ГАЗ – 2109.

7. Складноскорочені слова, утворені з початкової частини першого компонента і звукової абревіатури інших компонентів синтаксичного словосполучення, наприклад, райво – районний відділ освіти.

8. Складноскорочені слова, утворені з літерної абревіатури кількох перших компонентів і початкової частини останнього компонента синтаксичного словосполучення, наприклад, Есхар – електричне селище Харків.

9. Складноскорочені слова, утворені з літерних абревіатур першого і третього компонентів і початкового складу другого компонента синтаксичного словосполучення, наприклад, ГАПУ – Головне аптечне управління.»(Сучасна українська літературна мова. – Кн. 4. Лексика і фразеологія, 1973, 252).

Варто звернути увагау на те, що найчастіше використовуються скорочення замість іменників, менше виступають у ролі прикметників, прислівників і дієслів. Абревіатури-іменники розподіляються на тематичні групи, наприклад:

- назви країн та їхніх мов (У – Україна, ářčáářукр. українська мова, український; ЧР – Чеська Республіка, чес. – чеська мова, ФР – Франція (Французька Республіка), фр. – французька мова та ін.)

- офіційні назви партій (ЛПУ – Ліберальна партія України, КПЗУ – Комуністична партія Західної України та ін.)

- найменування організацій (ОАЄ – Організація африканської єдності, НАІУ Національна асамблея інвалідів України, ОБСЄ – Організація з безпеки та співробітництва в Європі, ОДВУ – Організація державного відродження України, ГДПІІМ – Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов та ін.)

- назви установ (ЕВРЗ – електровагоноремонтний завод, КБ – комерційний банк, ЛАМ – Львівська академія мистецтв, Га – Галицька армія, НАН – Національна Академія наук, НДІ –науково-дослідний інститут та ін.)

- різного виду найменування професій, приладів і машин (ПРТО – план роздрібного товарообороту, ЕЗПП – електронний запірно-пломбувальний пристрой, ОТ – обчислювальна техніка, АД – авіаційний двигун, КА – космічний апарат, аб. – абонент, газ. – газета, гендиректор – генеральний директор, й. ч. – йодне число, абз. – абзац та ін.)

Аналіз зібраного матеріалу свідчить про те, що серед окремих абревіатур-прикметників виникають передусім скорочення, утворені від відносних та відносно-присвійних прикметників, абревіатури- якісні прикметники менш часті. Як приклади вибрано такі скорочення:

- відносні прикметники (центр. – центральний, церк. – церковний, церковне, екон. – економічний, екол. – екологічний, енерг. – енергетичний, етногр. – етнографічний, ком. – комуністичний, верх. – верхній, вет. – ветеринарний, Кл. – кличний, Дав. – давальний, невід. – невідомий та ін.)

- відносно-присвійні прикметники (Він. – Вінницька [область], вінн. – вінницький, Вол. – Волинська [область], угор. – угорський, укр. – український, серб.-хорв. – сербсько-хорватський, словац. – словацький та ін.)

- якісні (та зрідка якісно-відносні) прикметники (мол. – молодий, молодший, ниж. – нижній, ст. – старший та ін.)

Абревіатури-прикметники дуже часто виникають у різного виду словосполучень, наприклад, П А – Північна Америка, П А – приймальний акт, П Г – пожежний гідрант, П Г – пізній гестоз, мед. та ін., окремо у цієї ж самої формі найчастіше не використовуються.

Прислівники та дієслова у формі абревіатур – рідке явище, а все ж таке з ними можна зустрітися у текстах. Як приклади найчастіше вживаних наведені такі скорочення:

- прислівники (включ. – включаючи, включно, нов. – ново-, с. – середньо-, д. – давньо-, і т.п. – і тому подібне, т. д. – так далі, та ін.)

- дієслова (див. – дивись, дивіться, KIT – залишайся на зв'язку, CU – побачимося та ін.)

Як зі слів утворюються абревіатури, так і абревіатури можуть стати твірною базою для створювання похідних слів, переважно іменників та відносних прикметників. У сучасній українській мові активно використовуються також іншомовні скорочення, запозичені передусім з англійської мови, наприклад, CU – побачимося (see you), UR – ти є (уоu are), PLS – будь ласка (pleace) та ін. Цей феномен пояснюють загальним всесвітнім пріоритетом англійської мови в усіх сферах комунікації. Значна кількість абревіатур – терміни, напр., А – ампер, кВ – кіловольт, К – кельвін, л – літр, Па – паскаль, пА – пікоампер та ін.

Рід абревіатур

У навчальних посібниках абревіатури позначаються позначаються як незмінні лінгвістичні одиниці, однак після детальнішого аналізу видно, що це стосується лише деяких абревіатур ініціального (літерного) та звукового видів. Абревіатури, котрі виникли поєднанням початкових звукосполучень, звуків окремих компонентів або такі, що утворені злиттям початкових частин окремих слів, набувають ознаки чоловічого роду за зовнішньою аналогією до іменників ІІ-ої відміни, що закінчені на приголосний. (Центральний загс [запис актів громадянського стану], районний військомат [військовий комісаріат], найкращий вуз [вищий учбовий заклад], пор. занедбаний колгосп [колективне господарство] та ін.).

Абревіатури, що не відмінюються та утворюються злиттям початкової частини першого слова повної назви та форми непрямого відмінка другого слова, приймають рід іменника, що стоїть у першій складовій частині абревіатури, наприклад, нечесний завскладом (завідуючий складом), суворий комроти (командир роти) та ін. Що стосується роду інших невідмінюваних абревіатур, то вони, як правило, такого роду, як іменник, що входить до абревіатури в називному відмінку однини, наприклад, райвиконком – районний виконавчий комітет (комітет – чоловічий рід, однина), МШВ – максимальна швидкість видиху (видих – чоловічий рід, однина), важлива НТР – науково-технічна революція (революція – жіночий рід, однина).

Зрозуміло, що трапляються серед абревіатур різні винятки, рід яких не відповідає вищезазначеному правилу. Зокрема, йдеться, наприклад, про абревіатуру НАТО (North Atlantic Treaty Organization) – Організація Північноатлантичного договору, яка, внаслідок зовнішньої подібності до іменників типу місто, сприймається як іменник середнього роду, тобто у текстах можна знайти такі конструкції, як: НАТО повідомило..., Нато прийняло... і тому подібне.

Відмінювання абревіатур

Відмінюваними вважаються такі абревіатури, що утворені від загальних назв і вимовляються, внаслідок їхнього частого та широкого вживання, як прості слова, навіть можна сказати, що вони стали простими словами, наприклад, ЗАГС – іти до загсу, записано у загсу і тому подібне; далі також ініціальні абревіатури, до останньої літери котрих протягом відмінювання додаються без будь-якого знака відповідні закінчення, що пишуться з малої літери, наприклад, до МНБа, (Міністерство національної безпеки), у СЕПТі (Європейська конференція адміністрацій зв'язку), у ЛАЗу, (Львівський автомобільний завод) і тому подібне; до відмінюваних абревіатур належать також звукові та складові, що відмінюються як іменники, на котрі вони схожі..

Не відмінюються: 1)абревіатури ініціальні та комбіновані, 2)абревіатури, які означають різного виду предмети, машини та механізми, а також 3)такі, у формі котрих виступають чисельні ознаки. Для ілюстрації наведено наступні приклади: ВБ – важкий бомбардувальник, ВГ – Вечірня газета, журнал, ВГП − вентилятор головного провітрювання, ВМП – вироби медичного призначення, к. – копійка, кф – кінофільм, кф, коеф. – коефіцієнт, ЛК – лікарняна каса, обладн. – обладнання, ОВ – оптичне волокно, окр. арк. – окремий аркуш, ОШВ – об'ємна швидкість викиду, мед., д – денна форма навчання, авіабомба – авіаційна бомба, АВТП – акт про витрачання товарів, АХВ – автоматизація хімічних виробництв, кафедра, ТГП – теплогазопостачання, ТМ – теплова мережа, ТЯ – товарний ярлик та інші.