Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Правила вживання термінів





Розвиток мовлення майбутніх професіоналів будь-якої галузі починається із збагачення їхнього словникового запасу. Чим більший лексичний запас студента, тим проникливіше він бачить світ, тонше відчуває явища, точніше сприймає прочитане й почуте, а отже, йому легше дається навчання, ширшає його кругозір, і найголовніше – він впевненіше висловлюється.

За твердженням учених, лексика науки охоплює три шари: загальновживану, загальнонаукову й термінологічну лексику. Важко собі уявити плідний розвиток наук, якщо сутність понять, які ця наука розглядає й викладає, не має наукової термінології. Мова «входить» у професійну діяльність і науку, перш за все, – термінологією.

Термінологія зародилася в надрах лінгвістики, але тільки в середині ХІХ ст. набула самостійності. Методологічні засади дослідження термінології в лінгвістиці пов’язані з іменами Б.Головіна, В.Даниленко, Д.Лотте, О.Реформат ського. Щодо природничих наук об’єктом системних досліджень є біологічна лексика (Л.Симоненко), ботанічна (А.Капська, І.Сабадош, М.Фещенко), геологічна (М.Годована).

Термін – це слово, або усталене словосполучення. Що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а навпаки, поняття, приписується терміну, додається до нього. У цій різниці вбачається вдома конвенційність термінова, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї чи іншої галузі домовляються. Що розуміти, яке поняття вкладати в той або інший термін. Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції – лаконічному, логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета, або зазначення поняття. Тобто його зміст і межі.

Наукові поняття визначаються спеціальними словами – термінами, які складають основу наукової мови.

Усі терміни мають низку характерних ознак, до яких належать:

а) системність термінова (зв’язок з іншими термінами даної предметної сфери);

б) наявність дефініції (визначення) в більшості термінів;

в) моностемічність (однозначність) термінова в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;

г) стилістична нейтральність;

д) відсутність експресії, образності, суб’єктивно-оцінних відтінків.

Терміни поділяються на загальновживані (ідея, гіпотеза, формула) та вузькоспеціальні, уживані в певній галузі науки (знаменник, діяльник, чисельник).

На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах. Для будь-якої сфери діяльності це дуже важливо, оскільки неточне вживання того чи іншого слова може мати небажані наслідки. Цього можна легко уникнути, якщо вживати терміни лише в тій формі та значенні, які зафіксовані в словниках останніх видань.

У множині термінів кожної галузі вирізняють дві складові частини: термінологію і терміносистему. Термінологія – це така підмножина термінів, яка відображає поняття, й утворились й функціонують у кожній галузі стихійно. На відміну від термінології, терміносистема – це опрацьована фахівцями певної галузі та лінгвістами підмножина термінів, яка адекватно й однозначно відображає систему понять цієї галузі.

Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви –своєрідні етикети предметів, явищ, понять. Якщо в основі терміна лежить загальне поняття, то в основі номенклатурної назви – одиничне. До номенклатури входять серійні марки машин, приладів, верстатів, найменування підприємств, установ, організацій, географічні назви та назви рослин, звірів і т.д.

Власномовні та запозичені слова в документі

Іншомовні слова в діловому тексті повинні вживатись лише в разі потреби, коли її не можна замінити українськими словами з таким самим значенням. У документації рекомендується вживати лише ті іншомовні слова і терміни, які або дістали міжнародне визнання, або не мають еквівалента в нашій мові. До міжнародних належать фінансові терміни, бухгалтерського обліку, поштово-телеграфних зв’язків діловодства, зовнішньої торгівлі (документ, бланк, віза, граф).

Правильне і доречне вживання іншомовних слів вимагає знання цілого ряду правил.

Вживання іншомовного слова недоцільне, якщо у нього є український відповідник з тим самим обсягом значень. Без потреби вживаються такі запозичення, бо є українські відповідники:

апелювати – звертатися,

домінувати – переважати,

конвенція – умова,

лімітувати – обмежувати,

локальний – місцевий,

прерогатива – перевага,

репродукувати – відтворювати.

Запозичені слова слід вживати правильно і точно – саме з тим значенням, із яким вони запозичувалися, й лише в тому випадку, коли заміна українським словом із якихось причин небажана. Так, наприклад, у реченні “Усі посадові особи, які прибувають з відрядження або виїздять у відрядження повинні бути зареєстровані”. Слово “зареєстровані” не слід замінювати словом “записані”, бо воно потребувало бо додаткового роз’яснення (“повинні бути записані до спеціальної книги, яку веде секретар установи за статутною формою”), а це зробило б текст більш громіздким.

До багатьох запозичених слів в українській мові є відповідники, але вживати в одному тексті на позначення того самого поняття і запозичення й власномовне слово (конвенція – умова, екстраординарний – особливий) не рекомендується. Треба зупинити свій вибір на одному з двох слів і лише його вживати в цьому документі. Вибираючи, наприклад, між “сервіс” та “обслуговування” треба знати, що “сервіс” – це не будь-яке обслуговування, а “обслуговування побутових потреб населення”, значить, тут однослівна заміна слова сервіс неможлива.

Добір і вживання іншомовного слова в діловому документі диктуються кількома обставинами і мають вирішуватися кожного разу з урахуванням конкретного тексту.

Термін у діловому папері

Крім загальновживаної нейтральної лексики, діловодство, діловий стиль взагалі послуговуються термінами. Функція терміна не лише називати предмет чи поняття, а й давати їм точне визначення. Тому терміни вживаються не у всіх сферах мовлення, а лише в деяких (наука, публіцистика, діловодство).

Однак і терміни в діловому мовленні змінюються. Ця змінність пов’язується з тим, що терміни можуть переходити з активних у пасивні і навпаки, а також з тим, що кожне управління, кожна галузь промисловості, торгівлі, освіти послуговуються термінологією.

У ділові документи потрапляє цілий ряд термінів інших галузей, що утворює розуміння справочинства.

Термін треба вживати лише в тій формі, яка зафіксована в словнику. Так, якщо в словнику зафіксовано діловодство, то не можуть бути такі зіпсовані форми як ділопроізводство, діло ведення, справоведення.

Вживаючи багатозначне слово-термін, автор документа мусить також будувати текст, щоб одразу було видно, яке значення багатозначного терміна він має на увазі.

Необхідно суворо дотримуватися правил утворення від терміна похідних форм, засвідчених у словниках чи довідниках.–

При укладанні документа службова особа повинна звірятись зі словником, якщо певний термін викликає у неї сумніви. Треба вживати терміни позаштатний фонд, а не безлюдний фонд.–

Неодноразове тлумачення терміну тим, хто писав ділового листа, й тим, хто його одержав, виникає і внаслідок того, що термін не був чітко диференційований, що вжитий він був у скороченій спрощеній формі, що контекст був недостатньо чітким і не давав змоги встановити, з яким саме значенням термін вжито. Наприклад, слово вага вживається як складовий компонент термінів у багатьох галузях, тому без уточнюючого означення його не можна вживати в документі. Порівняймо: у механіці є вага авіаційна, одинична, корисна (таких термінів немає в машинознавстві) у машинознавстві є вага насипна, зведена, робоча, службова.–

У термінології багатьох галузей науки існують терміни-дублети (нові і старі, власномовні і запозичені – для вираження того самого поняття); терміни-неологізми (нові, маловідомі терміни), терміни, які вживає лише певна, досить вузька за своїм складом, наукова школа.








Date: 2015-08-22; view: 736; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2017 year. (0.005 sec.) - Пожаловаться на публикацию