Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Канікули
⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 8
Розваги
Пори року (ознаки пори року, жива і нежива природа, діяльність людей і розваги, праця і відпочинок).
Професії (назви професій, види робіт).
Транспорт (види наземного, повітряного та водного транспорту, правила користування транспортом, правила поведінки на вулиці).
Тварини і птахи (види, місце існування, харчування, користь для людини, догляд за свійськими тваринами і птахами, зоопарк).
Рослини (види, місце існування, користь для людини, догляд за рослинами).
Наша країна (столиця України, українська мова та мови національних меншин, міста й села, символи України
Державні і релігійні свята (назви свят, народні традиції).
Клас
(245 год. на рік; 3/4 год. на тиждень)
| № п/п | К-сть год. | Зміст навчального матеріалу | Навчальні досягнення учнів | Спрямованість корекційно-розвивальної роботи |
| 1. 2. 3. 4. 5. 6. | Літературне читання Коло читання (на весь рік) Усна народна творчість. Малі фольклорні форми: народні дитячі пісеньки, ігри, лічилки, загадки, скоромовки, прислів’я, приказки; народні усмішки, чарівні казки, легенди, народні пісні. Поезія(вірші сюжетні, пейзажні, гумористичні, фантастичні). вірші-загадки, вірші-скоромовки.Літературні казки. Байки. Адапто-вані текстипрозових творів (оповідання, уривки з повістей, п’єси) класиків української літератури, сучасної української та зарубіжної літератури, дитяча періодика, науково-пізнавальна, енциклопедична література та ін. Теми читання: про природу у різні пори року; твори про дітей, їхні стосунки, взаємини у сім’ї та школі; ставлення до природи, людей, праці; твори про рідний край, Батьківщину, традиції українського та інших народів. (І.Багряний,О.Воропай,О.Гончар,Л.Коломієць, А.Костецький, М.Коцюбин-ський, Д.Павличко, М.Познанська, М.Підгірянка,В.Скуратівський,В.Су-хомлинський,.Тютюнник,Л.Українка, К.Ушинський, І.Франко, Т.Шевченко та ін.). Формування та розвиток навички читання (протягом року) Спосіб читання. Свідоме читання вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання (залежно від мовленнєвих можли-востей). Читання тихо та мовчки доступних за змістом текстів. Темп (швидкість) читання. Дотримання необхідного темпу читання вголос (нормально, повільно). Правильність читання. Звукова культура мовлення: звуковимова, дикція, плавне дихання, гучність голосу, наголошування слів. Дотримання словесного наголосу. Усвідомленість читання. Розумін-ня значення слів і висловів тексту. Усвідомлення смислових зв’язків між словами в реченні, між реченнями, частинами тексту, окремими епізодами, висловами та ілюстраціями, послідовності розгортання подій у творі. Дійові особи твору, їхні вчинки. Виразність читання. Дотримання розділових знаків, логічних пауз і наголосів, потрібної інтонації під час читання (початок і кінець речення, паузи між реченнями та в середині речення, обумовлені розділовими знаками). Літературознавча пропедевтика (протягом року) Тема та основна думка твору. Сюжет і композиція(без уживання термінів, практично, під час відповідей на запитання, на матеріалі невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх творів розповідного стилю). Факти, події, випадки, пригоди, характери персонажів у художньому творі, їх взаємозв’язки. Герой (персонаж) твору. Головний і другорядний персонажі у творі, позитивний та негативний герої твору. Власне ставлення до героїв твору. Автор творута його назва. Відповідність назви твору змісту. Мова твору. Яскраві, точні, образні вислови для характеристики персонажів, опису природи. Жанр твору (практично): вірш, загадка, швидкомовка, казка, оповідання. Досвід читацької діяльності (протягом року) Особливості опрацювання ху-дожнього твору. Жанрова специфіка творів. Народні казки (про тварин, чарівні, соціально-побутові). Особливий характер вимислу та фантазії чарівних казок (таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.) Відображення народного побуту, місце події у казці, особливості мови соціально-по-бутових казок. Герої (персонажі) їхні характери, вчинки, мотиви поведінки. Добро і зло в казці. Прислів’я і приказкияк короткі, влучні, образні вислови повчального змісту. Тематика прислів’їв. Вірші. Розширення і поглиблення знань та умінь учнів про жанрові особливості віршів (рима, ритм, настрій, мелодика). Тематика дитячих віршів. Спостереження за мовою віршів. Оповідання. Персонажі, тематика дитячих оповідань. Байкаяк невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки. Герої (персонажі) байок. Смисловий і структурний аналіз тексту. Розуміння і пояснення слів і висловів тексту, з’ясування зв’язків між реченнями, абзацами і частинами тексту; Визначення послідовності подій у творі та орієнтування у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями та вчинками дійових осіб. Висновки з прочитаного, порівняння прочитаного з досвідом дітей і раніше читаним. Відповіді на запитання до тексту. Головні та другорядні персонажі твору. Поділ тексту на частини (з до-помогою вчителя) і колективне складання заголовків до них; складання малюнкового плану. Колективне складання плану прочитаного твору. Поступовий перехід до самостійного переказу прочитаного твору. Вивчення напам’ять протягом року до 4 (залежно від можливостей дитини) віршів, декламування їх напам’ять. Засоби художньої виразності; емоційно-оцінне ставлення до змісту твору. Формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору; висловлюватися про враження від прочитаного. Відшукування у тексті образних слів і висловів, які характеризують дійових осіб, події, картини природи. Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією (протягом року) Самостійна робота з книжкою; вибір книжки. Типи дитячих видань; робота з інформацією. Структурні елементи художньої книжки (обкладинка, ілюстрація, зміст, сторінка, назва твору). Визначення за ілюстраціями теми твору. Переказ окремих епізодів. Використання під час розповідей влучних висловів з прочитаних творів. Колективне обговорення прочитаних творів (уміння слухати думки, міркування однолітків, із повагою ставитись до міркувань, суджень, які не збігаються із власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії та ін.) Робота з зошитом для позакласного читання. Робота з тлумачним словником. Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного (протягом року) Ознайомлення з картинами, фрагментами з кіно- та діафільмів, мультфільмами як ілюстраціями до художніх творів різних жанрів. Читання діалогів за особами, ролями. Інсценізація найпростіших епізодів із прочитаних художніх творів (оповідань, казок); життєвих ситуацій, близьких за змістом до художніх творів. | Учень: – самостійно впізнає і розрізняє прозові та віршовані твори (на слух та за графічною формою тексту); (*з допомогою вчителя); – називає (без визначення поняття) жанр добре знайомого твору (казка, байка, загадка, прислів’я, вірш, оповідання); (*з допомогою вчителя); – за питаннями вчителя називає назву вивченого твору, його автора; (*з допомогою вчителя); – *читає вголос; – відповідає на запитання за змістом прочитаного (прослуханого); (*з допомогою вчителя); – за завданням учителя самостійно пере-казує вказані ним епізоди (частини) прочитаного тексту; (*з допомогою вчителя); – знає напам’ять 3-4 вірші (залежно від можливостей учня), декламує їх напам’ять; (*до 3-х коротких віршів); – *має уявлення про різні види й типи видань (книжка, журнал, газета); – за завданням учителя уміє знайти потрібну книжку (підручник); (*з допомогою вчителя); – орієнтується у підручнику за змістом; (*з допомогою вчителя); –уміє користуватися методичним і довідковим матеріалом підручника; (*з допомогою вчи-теля); –знає, шанує основні державні національні символи, традиції свого народу; поважає культуру й традиції інших народів, які живуть в Україні та за кордоном. Учень: – читає вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем); (*читає по складах слова, прості речення з текстів букваря); – читає по складах важкі за структурою слова; – *читає тихо та мовчки знайомі за змістом тексти; – читає вголос у достатньому (доступному для кожного) темпі, який дає можливість зрозуміти зміст твору; (*читає по складах у повільному темпі); – регулює темп читання з допомогою вчителя, залежно від жанрової специфіки твору; – *відповідно до мовленнєвих можливостей правильно вимовляє звуки в словах під час читання та відповідей на запитання; – читає розбірливо (відповідно до мовленнєвих можливостей), достатньо гучно; – правильно наголошує слова під час читання (за нагадуванням учителя); (*під контролем учителя); – дотримується словесного наголосу під час читання; – за завданням та з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів і висловів, вжитих у тексті; – *розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі; – за питаннями вчителя правильно називає дійових осіб прочитаного твору, їхні вчинки; (*з допомогою вчителя); – *визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки); – разом з учителем визначає причинно – наслідкові зв’язки між описуваними подіями і вчинками дійових осіб; – за суттєвої допомоги вчителя оцінює вчинки головних дійових осіб твору; – висловлює своє ставлення до описуваних подій (вчинків дійових осіб); (*робить спроби з допомогою вчителя); – дотримується пауз між реченнями; (*під контролем учителя); – *за нагадуванням учителя дотримується пауз в середині речення, обумовлених розділовими знаками; – *з допомогою вчителя дотримується розді-лових знаків і потрібної інтонації під час читання; – практично намагається дотримуватися логіч-них пауз і наголосів після нагадування та підготовчої роботи з учителем; – наслідуючи вчителя, намагається регулювати темп читання, гучність голосу, тон залежно від змісту та жанрової специфіки твору. Учень: – разом із учителем визначає тему та основну думку прочитаного твору; – з допомогою вчителя знаходить у тексті речення, які розкривають тему та основну думку твору; – *з допомогою вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі; – розуміє основний смисл описаних фактів, подій, вчинків персонажів; – разом із педагогом визнача є відносно завершені і самостійні частини тексту (епізоди); – розповідає про те, як розпочалися описані у творі події і чим закінчилися; (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним); – разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює часові та причиново-наслідкові зв’язки між подіями; (*робить спроби з допомогою вчителя); – *за питаннями вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі; – визначає і називає головних дійових осіб прочитаного твору, їхні вчинки (за питаннями вчителя); (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним); диференціює їх мову; – з допомогою вчителя знаходить слова і вислови, що характеризують персонажів (героїв) твору, їхню поведінку, мову; події, пригоди, що з ними трапилися, місце і час подій; –– називає головних і другорядних персонажів твору, розповідає про їхні вчинки (за питаннями вчителя); (*повторює за вчителем); – з допомогою вчителя пояснює, хто з персонажів є позитивним, а хто – негативним; (*повторює за вчителем); висловлює власне ставлення до них; – має уявлення про назву та автора твору; про те, як пов’язані автор-твір; – *має уявлення про текст, заголовок; – за питаннями вчителя називає назву вивченого твору, ім’я та прізвище його автора; (*з допомогою вчителя); – розуміє зв’язок заголовка зі змістом твору, його основною думкою (з допомогою вчителя); (*намагається зрозуміти); – добирає заголовок до тексту; – з допомогою вчителя виділяє у художньому тексті образні вислови, що допомагають глибше, краще уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки, стосунки з іншими героями; – з допомогою вчителя використовує у власному мовленні образні слова та вислови при відповіді на запитання та при переказі змісту твору; – називає (без визначення поняття) жанр добре знайомого твору (казка, байка, загадка, прислів’я, вірш, оповідання); (з допомогою вчителя); (*повторює за вчителем). Учень: – *має уявлення про основні ознаки чарівних казок: зачаровані, незвичайні предмети, істоти, дивовижні перетворення, надзвичайна сила героїв та ін.; – *має уявлення про соціально-побутові казки та казки про тварин (відображення народного побуту, особливості мови та ін.); – називає героїв казок; з допомогою вчителя пояснює, якими рисами наділені позитивні і негативні герої; (*з допомогою вчителя називає героїв казок); – намагається дати оцінку оцінку поведінки, вчинків персонажів (з допомогою запитань учителя); – з допомогою вчителя робить висновок, що добро у казках перемагає зло; – з допомогою вчителя розпізнає прислів’я і приказки з-поміж інших літературних жанрів; називає теми прислів’їв (наприклад, про працю, навчання); – з допомогою вчителя звертає увагу на основні ознаки вірша(графічна форма тексту, наявність ритму, поділ на строфи – без вживання термінів); – разом із учителем визначає та називає основні теми дитячих віршів, які вивчалися; – з допомогою вчителя визначає та називає основних героїв (персонажів) оповідань; (*повторює за вчителем); називаєосновні теми дитячих оповідань, які вивчалися; – має початкове уявлення про жанрові особливості байки (без визначення поняття) як невеликого, здебільшого віршованого твору, де в алегоричній формі висміюються негативні риси характеру, вчинки людей; називає героїв байок, що вивчалися; (*повторює за вчителем); – за завданням та з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів, вжитих у тексті, та окремих висловів; – визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки); – з допомогою вчителя орієнтується у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка; – разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює часові та причинно-наслідкові зв’язки між подіями та вчинками дійових осіб (відповіді на запитання: що сталося, коли...? що сталося після того, як...? та ін.) (з використанням малюнків, запитань); – разом із учителем з’ясовує зв’язки між окремими епізодами, словами, висловами та ілюстраціями; – разом із учителем з’ясовує мотиви вчинків дійових осіб; – разом із учителем з’ясовує умови (місце, обставини), в яких здійснювався вчинок; – відповідаючи на запитання вчителя, висловлює своє ставлення до описуваних подій, до вчинків дійових осіб; (*намагається); – з допомогою та під контролем учителя, відповідаючи на запитання, формулює певні висновки з прочитаного; – з допомогою вчителя намагається про-ектувати ситуацію на власну поведінку; – за завданням та з допомогою вчителя порівнює прочитане з власним досвідом і читаним раніше; – відповідаючи на запитання вчителя, наводить приклади з власного життєвого досвіду; – відповідає на запитання до змісту про-читаного; (*з допомогою вчителя); – відповідає на запитання: „ про кого? ” або „ про що? ” йдеться в прочитаному; – для відповідей на запитання уміє використовувати ілюстрації до прочитаних творів; – називає дійових осіб прочитаного твору, їх вчинки (за питаннями вчителя); (*повторює за вчителем); – разом із учителем розрізняє та називає головних і другорядних персонажів про-читаного твору; – *розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі; – з допомогою вчителя поділяє текст на частини; – бере участь у колективному складанні заголовків до них; – бере участь у колективному складанні малюнкового плану прочитаного твору; – бере участь у колективному складанні плану прочитаного твору; – за завданням учителя самостійно переказує вказані ним епізоди (частини) прочитаного тексту; – переказує зміст прочитаного твору за визначеною послідовністю (спочатку..., потім..., після цього..., наприкінці...); – вивчає протягом року напам’ять 3-4 вірші (залежно від можливостей дитини), декламує їх напам’ять перед класом; (*до 3 коротких віршів); – *знає назви вивчених напам’ять творів та їх авторів. – з допомогою вчителя визначає емоційний настрій твору (сумний, веселий, спокійний тощо); – *з допомогою вчителя знаходить образні слова, що характеризують героя твору (веселий, сміливий, хитрий та ін.); – відповідаючи на запитання вчителя, висловлює своє враження від прочитаного; – з допомогою вчителя знаходить у тексті влучні слова та вислови, які характеризують дійових осіб, події, картини природи; – під керівництвом учителя звертає увагу на образність і точність мови автора; – з допомогою вчителя (*повторюючи за вчителем) застосовуєу своєму мовленні вислови із прочитаних творів усної народної творчості (з пісень, казок, прислів’їв, приказок). Учень: – *має уявлення про різні види й типи видань (книжка, журнал, газета); – уміє розрізняти та знає призначення структурних елементів художньої книжки: обкладинка, ілюстрація, зміст, сторінка, назва твору; (*з допомогою вчителя); – *за завданням та з допомогою вчителя знаходить потрібну книжку, сторінку, ілюстрацію тощо; – з незначною допомогою вчителя знаходить відповідний абзац; – відшукує за ілюстраціями або запитаннями окремі слова, місця тексту (з допомогою вчителя); – може самостійно читати доступні дитячі твори; – *виявляє інтерес до читання (слухання); – *за питаннями та з допомогою вчителя називає прочитану книжку, її автора; – *з допомогою вчителя називає (без виз-начення поняття) жанр твору; – *відповідає на запитання до змісту прочитаного; – для відповідей на запитання вміє використовувати ілюстрації до прочитаних творів; (*з допомогою вчителя); – *за питаннями та з допомогою вчителя дає пояснення до ілюстрацій; – називає дійових осіб прочитаного твору, їх вчинки (за питаннями вчителя); (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним); – *разом з учителем розрізняє та називає головного і другорядних персонажів про-читаного твору; – за ілюстраціями до твору визначає (разом з учителем) його тему; – за ілюстраціями або запитаннями відшукує окремі місця в тексті; – за завданням учителя самостійно переказує вказані ним епізоди (частини) прочитаного тексту; – з допомогою вчителя вибирає в тексті влучні слова та вислови, які характеризують дійових осіб, події, картини природи; – *під керівництвом учителя звертає увагу на образність і точність мови автора; – бере участьу колективному обговоренні змісту прочитаних творів; – під контролем учителя намагається поводитися культурно під час обговорення (спокійно слухати, висловлюватися). – дотримується гігієнічних правил у роботі з книжкою; (*з допомогою вчителя); – під контролем учителя записує назву книжки, автора; – з допомогою вчителя знаходить у тлумачному словнику незнайомі слова, записує їх у зошит для позакласного читання. Учень: – *уважно розглядає ілюстрації; – з допомогою вчителя встановлює зв’язок ілюстрації з певним епізодом твору на основі зіставлення; (*з допомогою вчителя); – *з допомогою вчителя знаходить предметні та сюжетні малюнки до змісту окремих слів, речень і частини тексту; – робить ілюстрації до частин прочи-таного (з допомогою вчителя); (*робить спроби з допомогою вчителя); – бере участь у читанні діалогів заособами (ролями); – бере участь в інсценізації найпростіших епізодів з прочитаних творів; життєвих ситуацій, близьких за змістом до художніх творів; (*робить спроби з допомогою вчителя); – з допомогою та за наслідуванням учителя передає голосом, природними жестами, мімікою, ходою характер персонажів твору; (*робить спроби з допомогою вчителя). | Розвиток уміння самостійно читати вголос і мовчки, розуміти зміст прочитаного; створення умов для набуття досвіду читацької та комуні-кативної діяльності; розвиток здатності орієнтуватися у колі, тематиці та окремих жанрах дитячого читання; розвиток монологічного та діалогічного мовлення, зв’язного усного мовлення; формування уміння інтонувати власне мовлення, вико-ристовувати в ньому засвоєну лексику; формування уміння викорис-товувати всі збережені аналі-затори (дотик, слух, зір, смак, нюх) та предметно-практичну діяльність для всебічного сприймання тих предметів, явищ довкілля, їх дій, ознак, якостей, про які йдеться в змісті читаного твору; формування вміння робити висновки з прочитаного; формування здатності розуміти морально-етичний зміст творів; формування вміння користуватися допомогою. Коригування недоліків мовлення; досягнення правильної вимови звуків рідної мови в словах і фразах; розвиток дикції на основі розвитку рухливості артикуляційного апарату, плавного дихання, гучності голосу; формування правильної орфо-епічної вимови слів та пра-вильного їх наголошування під час читання; формування навичок само-контролю читання та власного мовлення; розвиток зорового сприймання під час читання; формування уміння уповіль-нювати та прискорювати темп читання; формування усвідомленості читання на основі уміння аналізувати, визначати спільне, схоже та відмінне у предметах, подіях, якостях, явищах за прочитаним; розвиток, збагачення і конкре-тизація предметних та образних уявлень; формування та розвиток смис-лового розуміння слів у тексті; розвиток здатності до вис-ловлювання оцінювальних суд-жень морального змісту; виховання вміння відчувати емоційний настрій твору, емоційно реагувати на зміст прослуханого, виявляти свої почуття; формування вміння обирати і користуватися мовленнєвими, інтонаційними та немовними засобами виразності (робити паузи, логічні наголоси, обирати темп читання, інтонацію, та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту). Формування уявлення про цілісність прочитаного твору, його основну думку; розвиток здатності до усві-домленого читання (слухання); формування вміння сприймати, аналізувати, порівнювати (визна-чати спільне, схоже та відмінне) зображені у творі предмети, події, явища, називати їх словами-відповідниками; корекція та розвиток процесів узагальнення та абстрагування; формування здатності поєднувати образи предметів зі словами, що означають їх назви; формування уміння встанов-лювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного (відповіді на за-питання: що сталося, коли...? що сталося після того, як...? та ін.); формування вміння висловлювати власне ставлення до прочитаного; збагачення активного словника лексикою прочитаних творів; формування вміння зосеред-жуватися під час виконання завдання, працювати ціле-спрямовано, не відволікаючись. Розвиток зорового аналітичного сприймання текстів; формування осмисленого ро-зуміння слів у тексті на основі розвитку, збагачення і конкре-тизації предметних та образних уявлень; розвиток граматично і орфоепічно правильного мовлення на основі прочитаного тексту; розвиток логічно послідовного зв’язного мовлення; розвиток логічного мислення; стимулювання пошукової ді-яльності учнів; формування вміння орієнту-ватися у колі, тематиці та окремих жанрах дитячого читання; розвиток здатності розуміти морально-етичний зміст творів; стимулювання мовленнєвої активності; формування вміння встанов-лювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного; формування вміння встанов-лювати предметні та просторові зв’язки між описаними фактами, подіями (відповіді на запитання: що робить? куди? де? звідки? та ін.) стимулювання здатності учнів до вияву позитивних емоцій від прочитаного тексту; розвиток процесів узагальнення та обстрагування; формування самостійного зв’язного розгорнутого вис-ловлювання; стимулювання читацької ді-яльності учнів запитаннями і завданнями для вибіркового читання, виконанням завдань підручника тощо; формування здатності брати участь у колективній діяльності творчого спрямування; формування поетичного слуху, запам’ятовування; формування вміння сприймати та розуміти художню образність слова; використовувати засоби художньої виразності у власному мовленні під час переказу, опису, характеристик; розвиток здатності до милу-вання красою художнього слова; формування уміння передбачати та оцінювати наслідки власних і чужих вчинків; виховання уважності та дис-циплінованості; виховання самостійності учнів при виконанні завдань. Формування навичок читацької діяльності, уміння сприймати книжку як джерело поповнення знань; формування та розвиток техніки читання; формування навички читання мовчки; формування вміння користуватися методичним і довідковим матеріалом підручника; розвиток активного словника та усного зв’язного мовлення; розвиток розуміння змісту тексту, малюнка, ілюстрації; формування мислительних операцій аналізу, порівняння, зіставлення, узагальнення; формування уміння сприймати та розуміти художню образність слова; розвиток пізнавальних інтересів, читацького інтересу, допитливості; розвиток здатності усвідомлювати роль читання для пізнання навколишнього світу; формування умінь емоційно сприймати та реагувати на зміст прочитаного, виявляти та висловлювати свої почуття; формування навичок дотримання режиму зорового навантаження; формування вміння користуватися тлумачним словником; формування вміння користуватися шкільною бібліотекою; виховання культури читання та поводження з книгою. Розвиток логічного мислення, навичок міркування; формування мислительних операцій аналізу, порівняння, зіставлення, узагальнення; формування здатності ініціювати словесну взаємодію; формування інтонаційно (мімічно) виразного монологічного та діалогічного мовлення; формування здатності брати участь у колективній діяльності творчого спрямування; виховання впевненості у собі; виховання емоційного ставлення до дійсності. |
Орієнтовні вимоги до навчальних досягнень учнів на кінець року:
– розрізняти прозові та віршовані твори;
– читати вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання доступні за змістом тексти різних жанрів (після опрацювання з учителем);
– володіти навичкою читання вголос і мовчки;
– читати короткі, доступні за змістом тексти, які містять знайомий мовленнєвий матеріал, у доступному темпі, з дотриманням нормальної сили голосу, пауз і відповідної інтонації, (під контролем учителя), розуміти їх фактичний зміст;
– відповідати на запитання за змістом прочитаного;
– визначати тему твору (з допомогою вчителя);
– передавати (близько до тексту, вибірково) зміст тексту;
– знати назви і авторів прочитаних творів;
– визначати головних дійових осіб, висловлювати своє ставлення до них (з допомогою та за питаннями вчителя);
– читати напам’ять 3-4 вірші (залежно від можливостей дитини);
– орієнтуватися у структурі навчального тексту (зачин - основна частина - кінцівка);
– знати призначення структурних елементів художньої книжки (обкладинка, ілюстрації, зміст, сторінка, назва твору);
– користуватися тлумачним словником (з допомогою вчителя).
*Орієнтовні вимоги до стану сформованості життєвої компетентності учнів на кінець року:
– з допомогою вчителя розрізняти прозові та віршовані твори;
– читати вголос слова і прості речення з доступних текстів букваря у повільному темпі, розуміти їх зміст;
– дотримуватися розділових знаків і потрібної інтонації під час читання (з допомогою та під контролем учителя);
– відповідати на прості запитання за змістом прочитаного (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки тощо);
– переказувати прочитані або прослухані невеликі за обсягом уривки з букварних текстів, використовуючи слова тексту (з допомогою та за питаннями вчителя);
– з допомогою вчителя знаходити й називати назву та автора прочитаного твору;
– з допомогою вчителя орієнтуватися в книжці, в структурі тексту;
– читати напам’ять до 3-х коротких віршів (залежно від можливостей учня);
– під контролем учителя використовувати у власному мовленні засвоєні слова;
– з допомогою вчителя орієнтуватися у структурних елементах художньої книжки (обкладинка, ілюстрації, зміст, сторінка, назва твору).
| № п/п | К-сть год. | Зміст навчального матеріалу | Навчальні досягнення учнів | Спрямованість корекційно-розвивальної | ||
| 1. 2. 3. 4. 5. 6. | Українська мова Повторення. Просте речення. Речення непо-ширене і поширене. Поширення речень за запитаннями. Види речень за інтонацією: роз-повідні, питальні, окличні. Розділові знаки в кінці цих речень. Мовленнєвий розвиток (протягом року) Усне та писемне мовлення. Основні ознаки усного мовлення (артикуляція, інтонація, паузи, літературна вимова). Залежність сили голосу і темпу мовлення від мети та умов спіл-кування. Основні ознаки писемного мовлення (вживання великої літери, розділових знаків). Культура мовлення і спілкування. Особливості національного мов-леннєвого етикету. Правила мовленнєвої поведінки під час спілкування. Найпростіші українські формули мовленнєвого етикету (вітання, прощання, прохання). Українські форми звертання до дітей і дорослих (Марійко, Іванку, Катерино Петрівно, Петре Григоровичу). Слухання-розуміння усного мовлення. Слухання та розуміння усного мовлення і читання вчителя, інших осіб. Розуміння фактичного змісту і смислу сприйнятого тексту. Розуміння значення вжитих у тексті слів, словосполучень, речень, висловлювань загалом. Розпізнавання на слух окремих елементів мовлення (слово, речення). Розпізнавання схожих та відмінних за звучанням слів; нових і незрозумілих слів. Практичне спостереження над засобами відмежування речень в усному мовленні (пауза). Розпізнавання інтонацій усного мовлення (розповідної, питальної, окличної). Розуміння запитань, завдань, інструкцій та пояснень вчителя та інших осіб. Говоріння. Регулювання дихання і голосу в процесі усного мовлення. Діалогічне мовлення. Слухання-розуміння реплік співрозмовника. Конструювання власних вислов-лювань: відповіді на запитання; ініціювання діалогу (звертання до співрозмовника, висловлення прохання, побажання), підтримання діалогу. Інсценування діалогу (розуміння співрозмовника та відповіді на запитання, конструювання реплік діалогу (повними й неповними реченнями). Формулювання ініціативних реплік під час діалогу. Культура спілкування. Монологічне мовлення (самостійне висловлювання). Конструювання висловлювань: опис (предметів, людей, явищ природи); повідомлення про діяльність; висловлення прохання, побажання. Розповідь (про події, що відбулися, особисті вра-ження) за питаннями, за серією малюнків тощо. Декламування, переказ. Заміна імен на займенники (без визначення термінології). Читання. Читання цілими словами з пе-реходом до фразового читання. Читання вголос, пошепки, мовчки. Розпізнавання слова в реченні та речення в тексті за певними візуальними характеристиками. Вибір влучних слів і висловів, які характеризують дійових осіб, події, картини природи тощо (за завданням учителя). Інтонування речень під час їх читання. Розвиток усвідомленості читання слів, речень, текстів. Писемне мовлення. Списування рукописного і дру-кованого текстів цілими словами. Вибіркове списування за завданням учителя. Написання під диктування речень і текстів. Складання речень за запитаннями, малюнками, на тему. Речення з правильним і непра-вильним порядком слів (дефор-моване речення). Перевірка власних письмових робіт. Знання про мову. Мовні вміння (протягом року) Мова як засіб спілкування.Рідна, державна та інші мови. Культура мовлення і спілкування в різних мовленнєвих ситуаціях. Звуки і букви. Алфавіт. Використання алфавіту під час роботи зі словником. Голосні звуки і букви (сприймання та розрізнення, місце у слові, наголошені-ненаголошені). Приголосні звуки (сприймання на слух, порівняння артикуляції та звучання), позначення їх на письмі буквами. Розрізнення приголосних звуків (глухі та дзвінкі, тверді та м’які). Пом’якшення приголосних перед я, ю, є, ї та знаком м’якшення. Подвоєння приголосних у най-уживаніших словах. Перенос таких слів. Слово. Розрізнення слів, що означають назви предметів. Велика буква у власних назвах. Слова в однині і множині. Заміна іменників на особові зай-менники (практично, без визначення поняття). Розрізнення слів, що означають ознаки предметів. Узгодження їх зі словами-назвами предметів (практично). Розрізнення слів, що означають дії предметів. Узгодження їх зі словами-назвами предметів (практично). Роздільне написання приймен-ників зі словами; частки не з іменниками, дієсловами. Вживання сполучників. Слова, протилежні й подібні за значенням (антоніми, синоніми). Будова слова. Корінь слова, закінчення. Спільнокореневі слова. Вимова та запис слів із йотованими, з апострофом, зі сполу-ченнями йо, ьо. Правила переносу слів (систе-матизація та узагальнення знань). Перенос слів зі сполученнями йо, ьо. Наголос у словах. Перевірка написання ненаголошених голосних зміною форми слова (весна – весни). Речення, словосполучення. Види речень за метою вислов-лювання та інтонацією. Виділення в них слів, у яких розкривається, про кого або про що в них говориться. Розділові знаки в кінці речень. Речення з однорідними членами. Кома при переліку слів у реченні. Головні члени речення. Встановлення зв’язку між словами в реченнях (за допомогою запитань). Побудова речень зі слів, запро-понованих учителем, до малюнків. Запис самостійно складених речень, підписів під малюнками, ілюстраціями. Побудова простих речень за зразком, запитаннями, малюнками та графічною моделлю. Поширення речень за запитаннями. Упорядкування деформованих речень. Виконання практичних завдань з реченням (вставити потрібне слово, продовжити речення, виділити з речення певне слово; вибрати із кількох речень те, яке відповідає певному малюнку та ін.). Запис простих речень під дик-тування вчителя. Текст. Закріплення і розширення знань про текст. Визначення теми тексту (за за-головком, планом або змістом), основної думки тексту. Поділ текстів на логічно завершені частини за даним планом. Відновлення текстів із дефор-мованою будовою. Практичне спостереження за роллю абзаців у текстах. Колективне складання плану тексту (під керівництвом учителя). Добір заголовків до текстів. Спостереження над засобами зв’язку речень у текстах. Спостереження над текстами різних типів: розповідь, опис (у зіставленні). Переказ тексту за запитаннями, за поданим планом, малюнками, самостійно. Складання текстів-описів нес-кладних знайомих предметів (речей, рослин, тварин) після їх розгляду, бесіди про характерні прикмети. Складання, під керівництвом учителя, поздоровлення (рідним, друзям). Адреса на конверті. Повторення та узагальнення вивченого протягом року Правопис (протягом року) Українська абетка (алфавіт). Робота з орфографічним та іншими навчальними словниками. Розділові знаки в кінці речень. Кома в реченнях з однорідними членами. Списування навчальних друкованих і рукописних текстів з дотриманням правил оформлення письмових робіт. Письмо під диктування слів, речень, текстів. Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт (протягом року) Технічні навички письма. Графічні навички письма. Закріплення й удосконалення письма великих, малих букв та пунктуаційних знаків. Індивідуальні особливості письма. Розвиток швидкості письма. Оформлення письмових робіт. Письмо на дошці без графічної сітки. | Учень: – *знає основні ознаки простого речення (складається зі слів, виражає закінчену думку; перше слово пишеться з великої букви; в усному мовленні між реченнями робляться паузи; на письмі речення відокремлюються одне від одного крапкою, знаком питання, знаком оклику); – має уявлення про речення непоширені та поширені; – розрізнає на практиці непоширені та поширені речення (з допомогою вчителя); – відповідаючи на запитання вчителя, поширює речення новими словами; (*з допомогою та за питаннями вчителя); – розрізняє на практиці речення за інтонацією та за метою висловлювання (розповідні, питальні, окличні); (*з допомогою вчителя, практично); – з допомогою вчителя розрізняє на слух і на письмі розповідні, питальні та окличні речення; – за нагадуванням учителя дотримується відповідної інтонації при вимовлянні розповідних, питальних та окличних речень; (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним); – дотримується правил написання відповідних розділових знаків у кінці речення (крапка, знак питання, знак оклику); (*під контролем учителя). Учень: – *знає та розуміє, що спілкування між людьми здійснюється за допомогою мовлення; – *знає про необхідність говорити правильно та зв’язно; – знає основні ознаки усного мовлення (артикуляція, інтонація, паузи, літературна вимова); дотримується їх у власному мовленні (під контролем учителя); (*старається, під контролем учителя); – під керівництвом учителя (або за на-слідуванням) змінює силу голосу і темп (швидкість), залежно від мети та умов спілкування; – розрізняє усне та писемне мовлення; – знає основні ознаки писемного мовлення (вживання великої літери, розділових знаків), дотримується їх при письмі; (*дотримується під контролем учителя); – *пише велику букву на початку речення та крапку, знак питання чи знак оклику в кінці (при необхідності – з допомогою вчителя); – *практично володіє різними формими звертання до співрозмовника (слова ввічливості, які вживаються під час зустрічі і прощання); – самостійно або після нагадування вітається, прощається; (*під контролем учителя); – *знає і вживає (під контролем учителя) найпростіші українські форми мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання; українські форми звертання до дітей і дорослих; – *включається в діалог з учителем, учнями; – за завданням учителя вміє самостійно (або після нагадування чи з допомогою педагога) запитати, відповісти, попросити, подякувати, вибачитись; – виявляє активність у спілкуванні з допомогою та за нагадуванням учителя; – *з допомогою та за нагадуванням учителя дотримується необхідної інтонації при вимовлянні відповідних слів; – *з допомогою та за нагадуванням учителя дотримується правил культури спілкування. Учень: – *уважно слухає та розуміє мовлення і читання вчителя, інших осіб; – *розуміє зміст прослуханого; – розуміє і пояснює (за питаннями вчителя) значення вжитих у тексті слів, словосполучень, речень, висловлювань загалом; – відповідає повним реченням на запитання за змістом прослуханого (хто?, що?, де?, коли? та ін.); (*відповідає на прості запитання); – визначає послідовність описуваних подій, відповідаючи на запитання вчителя; (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним); – висловлює емоційне ставлення до опи-суваних подій; (*робить спроби з допомогою вчителя); – співвідносить зміст прослуханого з ілюстрацією, малюнком (предметним, сюжетним); – виділяє слово з мовленнєвого потоку, називає його; – пояснює значення слів; (*розуміє значення знайомих слів); – розпізнає схожі та відмінні за звучанням слова після декількох прослуховувань; – практично розпізнає нові та незрозумілі слова після декількох прослуховувань; – виділяє речення з мовленнєвого потоку; – з допомогою вчителя практично розрізняє групи окремих слів і речення; – адекватно відповідає на запитання, про що йдеться в реченні; – з допомогою вчителя визначає межі речень в усному мовленні; – з допомогою вчителя фіксує увагу на засобах відмежування речень в усному мовленні (пауза); – з допомогою вчителя сприймає та розпізнає розповідну, питальну та окличну інтонації; – *вміє вислухати запитання, завдання, інструкції та пояснення вчителя та інших осіб; – розуміє запитання, завдання, інструкції та пояснення вчителя та інших осіб, адекватно реагує на них; – *з допомогою вчителя дотримується інструкцій до виконання практичних завдань. Учень: – з допомогою та за нагадуванням учителя регулює дихання, силу голосу, темп мовлення під час відповідей на запитання, усного висловлювання, читання вголос; (*під контролем учителя); – дотримується пауз між реченнями в усному мовленні (при необхідності – після нагадування вчителя); (*під контролем учителя); – *уважно сприймає і розуміє мовлення співрозмовника під час спілкування; – *відповідає на запитання повними реченнями (при необхідності – після нагадування вчителя); – *включається в діалог з учителем, учнями, батьками тощо; – будує репліки-відповіді та репліки-запитання, використовуючи знайомий мовленнєвий матеріал, у звичних ситуаціях та різних сферах спілкування (особистісна, навчальна, соціально-побутова, світ природи) з допомогою допоміжного матеріалу (мовленнєвих конструкцій, малюнків); – звертається до співрозмовника (вчителя, однокласників, батьків тощо) у звичних ситуаціях, висловлює прохання, побажання; (*під контролем та з допомогою вчителя); – бере участь у колективному обговоренні прослуханих казок (оповідань тощо), розглянутих ілюстрацій (малюнків тощо); (*робить спроби за спонуканням вчителя); – виявляє активність у спілкуванні з допомогою та за нагадуванням учителя: звертається із запитаннями та проханнями до вчителя, однокласників у навчальних і побутових ситуаціях; – *з допомогою та за нагадуванням учителя дотримується відповідної інтонації при вимовлянні розповідних, питальних та окличних речень; –під керівництвом учителя бере участь в інсценуванні діалогу (відповідає повними й неповними реченнями) в навчальних, ігрових, побутових ситуаціях (з використанням опорних слів, словосполучень); (*робить спроби з допомогою вчителя); –з допомогою вчителя формулює ініціа-тивні репліки під час діалогів (з використанням опорних слів, словоспо-лучень); (*повторює за вчителем); – *з допомогою та за нагадуванням учи-теля дотримується правил культури спіл-кування (слова ввічливості, увага до співбесідника, черговість висловлювань, стриманість); – будує висловлювання з допомогою вчителя (з використанням знайомого мовленнєвого матеріалу, в типових навчальних, ігрових, побутових ситуаціях); – словесно описує спостережувані предмети та явища (з допомогою та за питаннями вчителя, з опорою на малюнок, план); – *звертається по імені до дітей, по імені та по-батькові – до дорослих; – розповідає про побачене, почуте, від-повідаючи на запитання вчителя; – з допомогою та за питаннями вчителя коментує та пояснює власні дії; – за завданням учителя самостійно переказує вказані ним епізоди (частини) прочитаного тексту; – *переказує прочитані або прослухані невеликі за обсягом уривки з букварних текстів, використовуючи слова тексту (з допомогою та за питаннями вчителя); – за питаннями переказує епізоди з переглянутої телепередачі, фільму тощо; – розповідає, з опорою на серію ма-люнків, про зображені події; – *декламує напамять вірші; – з допомогою та за питаннями вчителя, (з використанням серій малюнків, опорних слів та словосполучень) переказує прослухане або прочитане; – з допомогою та за підказкою вчителя замінює імена у словосполученнях і реченнях на займенники. Учень: – читає вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем); – *читає вголос слова і прості речення з доступних текстів букваря у повільному темпі, розуміє їх зміст; – *читає пошепки; – читає мовчки нескладні, знайомі за змістом тексти; (*слова, речення); – впізнає у тексті знайомі найуживаніші слова з двох-трьох букв; – розпізнає у тексті, не перечитуючи його, речення за певними характеристиками (велика буква на початку – крапка в кінці); (*з допомогою вчителя); – за завданням учителя вибирає в тексті влучні слова та вислови, які характеризують дійових осіб, події, картини природи тощо; – під керівництвом учителя намагається правильно інтонувати речення, що містять звертання, однорідні члени речення, питання, оклик; (*повторює, намагаючись наслідувати вчителя); – за завданням та з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів і висловів, вжитих у тексті; – розуміє значення слів, які відрізняються однією буквою; – розуміє значення речень, які відрізняються одним словом; – *розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі; – розуміє значення текстів, різних за інформаційним змістом (художніх творів, інструкцій та завдань підручника тощо). Учень: – списує короткий рукописний і друкований текст цілими словами; (*списує слова і короткі речення з рукописного тексту, проговорюючи слова по складах); – *робить спроби списувати з прогово-рюванням склади і слова з дошки після їх звукобуквеного аналізу; – за завданням та з допомогою вчителя знаходить у тексті і списує окремі нескладні слова, словосполучення, речення; – пише під диктування нескладні слова, речення і тексти; (*робить перші спроби письма на слух під диктування вчителя, після відповідної підготовчої роботи); – складає і записує прості речення за запитаннями, малюнками, на тему (з допомогою вчителя); (*складає з допо-могою вчителя прості речення); – з допомогою вчителя упорядковує де-формовані речення (слова даються у правильній граматичній формі), записує їх; – відповідаючи на запитання вчителя, поширює речення новими словами; (*з допомогою вчителя доповнює речення відповідним змісту словом). – з допомогою вчителя перевіряє власні письмові роботи, знаходить і виправляє помилки. Учень: – знає назву держави, її столицю, державні символи; – знає, що українська мова – державна мова України, мова спілкування українців; – відрізняє на слух українську мову від інших мов; – самостійно або після нагадування вітається, прощається; (*під контролем учителя); – *наслідуючи вчителя, намагається до-тримуватися відповідної інтонації при вимовлянні відповідних слів; – дотримується правил ввічливості при спілкуванні в колективі (за нагадуванням учителя). Учень: – *має уявлення про алфавіт; знає та правильно (залежно від мовленнєвих можливостей учнів) вимовляє алфавітні назви букв; – з допомогою вчителя розташовує букви в алфавітному порядку з орієнтацією на першу букву (з опорою на зразок алфавіта); – уміє користуватися алфавітом під час роботи зі словником, визначати значення слова за допомогою тлумачного словника; – *розрізняє, правильно (залежно від мовленнєвих можливостей) вимовляє голосні звуки; – * називає голосні звуки і показує відповідні букви; – визначає місце голосного звука (букви) у слові; (*виділяє в словах заданий звук); – визначає наголос у двоскладових і трискладових словах (з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя визначає наголошені та ненаголошені голосні у слові; – *знає та розрізняє приголосні звуки; з допомогою вчителя порівнює їх артикуляцію та звучання; – *виділяє з допомогою вчителя приголосні звуки і показує відповідні букви; – за питаннями вчителя визначає місце відповідного звука (букви) у слові; (*з допомогою вчителя визначає місце вивченого звука (букви) в слові); – розрізняє та називає глухі й дзвінкі приголосні у словах (з допомогою вчителя); (*повторює за вчителем); – з допомогою вчителя розрізняє на слух і на письмі м’які й тверді приголосні у словах; – позначає м’якість приголосних на письмі з допомогою знаку м’якшення; – з допомогою вчителя розрізняє на слух і на письмі подвоєння приголосних у найуживаніших словах; – з допомогою та за наслідуванням учителя правильно вимовляє слова з подвоєнням приголосних; – вміє правильно записувати та переносити найуживаніші слова з подвоєнням приголосних. Учень: – розпізнає слова, що означають назви предметів (іменники), відповідаючи на питання хто? що?; – ставить до слів запитання хто? що?; – *співвідносить значення слова, що означає назву предмета (іменника), з відповідним предметом (особою, явищем тощо); – з допомогою вчителя та з опорою на наочність добирає слова до питань хто? що?; – дотримується правила вживання вели-кої букви у власних назвах; (*пише імена людей і клички тварин з великої букви); – *застосовує у власному мовленні слова-назви міст, сіл, вулиць тощо; – з допомогою вчителя наводить приклади та знаходить у тексті слова, що означають власні імена; – розрізняє слова, що стоять у множині та однині за закінченнями, групує їх з допомогою вчителя; – співвідносить слова, що означають однину і множину з відповідною кількістю предметів; (*з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя замінює іменники на особові займенники (практично, без визначення поняття); – розпізнає слова, що означають ознаки предметів (прикметники); (*з допомогою вчителя); – ставить до слів запитання: який? яка? яке? які?; – знаходить у реченнях слова, що означають ознаки предметів, за питаннями; – з допомогою вчителя та з опорою на наочність добирає слова до питань який? яка? яке? які?; – узгоджує прикметники з іменниками в усному мовленні (з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя, за питаннями, називає кілька ознак заданого предмета; – визначає предмет за рядом ознак (з допомогою вчителя); – порівнює два предмети за їх ознаками (з допомогою вчителя); – розпізнає слова, що означають дії предметів (дієслово), відповідаючи на питання що робить? що роблять?; (*з допомогою вчителя); – ставить до слів запитання що робить? що роблять?; – з допомогою вчителя та з опорою на наочність добирає слова до питань що робить? що роблять?; – знаходить дієслова у реченні за пи-таннями: що робить? що робив? що зробив?що буде робити? (робитиме)? що зробить?; – узгоджує дієслова з іменниками під час усного мовлення (практично, з допомогою вчителя); – знає та дотримується правила написання прийменників окремо від інших слів; частки не від іменників і дієслів (*під контролем учителя); – *з допомогою вчителя знаходить у реченні прийменники, частку не; – знає та дотримується правила написання сполучників окремо від інших слів; – *з допомогою вчителя знаходить у реченні сполучники; – застосовує прийменники, сполучники і частку не у власному мовленні (по можливості); – розрізняє слова, протилежні за значенням; – з допомогою вчителя вибирає пари слів протилежного значення із запропонованих слів; – розрізняє слова, подібні за значенням; – знаходить слова, подібні за значенням, серед низки запропонованих слів (з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя замінює слова у словосполученнях та реченнях словами подібного значення; – з допомогою вчителя розрізняє у слові корінь, закінчення; – *під керівництвом учителя складає слова з букв розрізної азбуки після попереднього звукобуквеного аналізу; – має уявлення про спільнокореневі слова; розрізняє і знаходить їх серед поданих слів; виділяє корінь у спільнокореневих (споріднених) словах (з допомогою вчителя); – спільно з учителем добирає 1-2 широко вживаних у дитячому мовленні слів із заданим коренем; – правильно вимовляє слова з йотованими, зі сполученнями йо, ьо, з апострофом; дотримується правил правопису таких слів; (*з допомогою вчителя вимовляє і читає по складах слова з м’яким знаком, апострофом, подвоєнням, пом’якшенням приголосних); – розуміє роль голосних у творенні складів; – визначає кількість складів у слові за кількістю голосних; – поділяє слова на склади; – переносить слова із рядка в рядок; (*намагається практично переносити слова по складах з рядка в рядок); – вміє переносити слова з апострофом, сполученнями букв ьо, йо у словах; –має уявлення про наголошені й ненаголошені голосні; – правильно вимовляєслова з ненаголошеними звуками [е], [и] в корені слів; (*повторює за вчителем); – з допомогою вчителя перевіряє правильність написання слів із ними шляхом зміни форми слова. Учень: – розрізняє словосполучення і речення; (*з допомогою вчителя); – розрізняє на слух різні за інтонацією речення; – з допомогою вчителя називає інтонацію, з якою промовляється речення; (*повторює за вчителем); – з допомогою вчителя (або разом з ним) складає речення, різні за метою висловлювання (розповідні, питальні та окличні); – відповідаючи на запитання вчителя, знаходить у реченні слова, які вказують про кого або про що говориться в реченні, що саме говориться; (*разом із учителем); – добирає розділовий знак, який необхідно поставити в кінці речення; (*під час списування речень дотримується розділових знаків); – пояснює правила написання відповідних розділових знаків та дотримується їх; – за нагадуванням учителя дотримується відповідної інтонації при вимовлянні розповідних, питальних та окличних речень; (*намагається наслідувати вчителя); – *разом із учителем складає речення з однорідними членами (за опорними словами, за зразком); – дотримується правил написання коми при переліку слів у реченні; (*під час списування речень дотримується розділових знаків); – при переліку слів у реченні дотримується відповідної інтонації (за вказівкою вчителя); (*повторює за вчителем); – з допомогою вчителя визначає головні члени речення за питаннями; – разом з учителем, за допомогою запитань, встановлює зв’язки слів у реченні; – *складає речення із запропонованих слів, словосполучень (з допомогою вчителя); – з допомогою та за питаннями вчителя складає речення до малюнків; – з допомогою вчителя записує самостійно складені речення, робить підписи під малюнками, ілюстраціями; (*списує речення); – складає речення за зразком, запитаннями, малюнками (з допомогою вчителя); – будує графічні моделі речень з допомогою вчителя; – складає речення, що відповідають графічним моделям (з допомогою вчителя та з опорою на наочність); – відповідаючи на запитання вчителя, поширює речення новими словами; – разом з учителем упорядковує деформовані речення; (*разом з учителем робить спроби упорядковувати деформовані речення з 3-4 слів); – під контролем учителя виконує практичні завдання з реченням (вставити потрібне слово, продовжити речення, виділити з речення певне слово; вибрати із кількох речень те, яке відповідає певно-му малюнку та ін.); –пишепід диктування прості речення після попереднього аналізу; (*пише під диктування прості слова і короткі речення після відповідної підготовчої роботи). Учень: – практично розрізняє групи окремих речень і текст; – *відповідає на запитання, про що йдеться в тексті; – *знаходить заголовок тексту, називає його; – разом із учителем визначає тему та основну думку тексту (за заголовком, планом або змістом); – розуміє зв’язок заголовка зі змістом твору, його основною думкою (з допомогою вчителя); – за питаннями вчителя називає послідовність описаних у творі подій; (*повторює за вчителем); – з допомогою вчителя розташовує малюнки до тексту відповідно до перебігу подій у тексті; (*разом із учителем); – з допомогою вчителя поділяє тексти на логічно завершені частини за даним планом; – разом з учителем відновлює тексти з деформованими частинами на основі встановлення логічних зв’язків між частинами тексту, з’ясування послідовності подій; – *разом з учителем знаходить абзаци у тексті, визначає їх кількість; – разом з учителем відслідковує зв’язок початку нової думки з новим абзацем; – бере участь у колективному складанні плану тексту разом з учителем (із використанням малюнків до тексту); – з допомогою вчителя добирає заголовки до нескладних знайомих текстів; – з допомогою вчителя з’ясовує на практиці наявність різних засобів зв’язку речень у тексті (слова він, вона, воно, вони, цей, ця, це, ці; слова, близькі за значенням); – розпізнає та називає відповідні слова при прослуховуванні або читанні тексту; (*повторює за вчителем); – застосовує засоби зв’язку речень у власних висловлюваннях, при відповідях на запитання (при потребі – після нагадування вчителя); – *уважно слухає (читає) тексти різних типів: розповідь, опис; – разом з учителем визначає різницю між ними; – *під керівництвом учителя переказує текст (за запитаннями, за даним планом, малюнками, самостійно); – з допомогою та за питаннями вчителя складає (усно) текст-опис нескладних знайомих предметів (речей, рослин, тварин) після їх розгляду, бесіди про характерні прикмети; (*робить спроби з допомогою вчителя); – під керівництвом учителя складає та записує текст поздоровлення (рідним, друзям), розуміє та пояснює їх призначення; – під керівництвом учителя пише адресу на конверті (*робить спроби списувати за зразком). Учень: – знає українську абетку (алфавіт); – *називає букви на позначення голосних і приголосних звуків; – *пише рядкові та великі літери в алфавітному порядку (з допомогою вчителя та за зразком); – знаходитьпотрібне слово у навчальному словнику; (*разом із учителем); – правильно вживає розділові знаки в кінці речень; (*під контролем учителя); – уживає кому при однорідних членах речення; – списує текст із рукописного і друкованого текстів; – списує рукописний та друкований текст цілими словами у доступному для нього темпі, з дотриманням правил оформлення письмової роботи, правил правопису і каліграфії; (*під керів-ництвом учителя списує з про-говорюванням слова і речення з рукописного і друкованого тексту); – спільно з учителем зіставляє написане зі зразком, перевіряє правильність написання слів шляхом усного промовляння, виправляє допущені помилки; – *записує під диктування слова, слово-сполучення, доступні речення з дотриманням правил правопису; Учень: – *з допомогою вчителя дотримується гі-гієнічних і технічних правил письма; – *при письмі рухає руку упродовж рядка; відтворюєрухи пальцями і передпліччям під час письма у рядку; – пишевеликі і малі літери алфавіту, дотримуючись відповідних поєднань їх у словах; пунктуаційні знаки (*під контролем учителя); – при письмі дотримується відповідного рядка, правильного нахилу, пише у нормальному темпі; (*під контролем учителя); – прискорює письмо у межах своїх фізіологічних можливостей, зберігаючи його розбірливість та дотримуючись гігієнічних і технічних правил; – *під контролем учителя дотримується поля правого краю сторінки, вертикальності лівого її краю; – *з допомогою вчителя робить акуратні виправлення; – виконує письмові завдання на дошці, намагаючись зберігати лінійність письма і пропорційність літер. |
Розвиток практичних мовлен-нєвих навичок письма на базі доступних відомостей про ре-чення як таке, що виражає за-кінчену думку;
розвиток довільної уваги, спостережливості;
удосконалення слухового та зорового сприймання, уваги;
розвиток розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення;
формування граматично пра-вильного та інтонаційно ви-разного висловлювання думки;
формування узагальненості сприймання (виділення в реченнях суттєвих властивостей та ознак);
формування умінь контролювати та оцінювати власні дії;
формування умінь застосовувати набуті знання на практиці.
Тренування у правильній вимові звуків рідної мови;
розвиток слухової уваги та пам’яті;
розвиток навичок диференці-йованого сприймання на слух (уміння розрізняти слова, близькі за звуковим складом);
формування мислительних операцій порівняння;
розвиток усного зв’язного мовлення;
регулювання інтонаційної ви-разності мовлення;
збагачення лексичного запасу;
формування культури мовлення;
розвиток мовленнєвої активності;
формування уміння застосовувати здобуті знання та вміння на практиці;
виховання любові до рідної мови;
виховання бажання читати, писати, говорити й спілкуватися українською мовою;
виховання уміння та бажання дотримуватися правил націо-нального мовленнєвого етикету під час спілкування;
виховання культури поведінки.
Розвиток уміння налаштуватися на сприймання мовлення;
вдосконалення слухового та зорового сприймання;
формування уміння пригадати значення знайомих слів, щоб зрозуміти зміст тексту;
формування цілеспрямованості та усвідомленості сприймання;
активізація аналізуючого спо-стереження, спрямованого на визначення в об’єктах основних властивостей (виділення в одиничному загального, типового для певної групи предметів або явищ);
виховання цілеспрямованої та довільної уваги;
розвиток навичок слухання-розуміння слів, речень, текстів;
виховання емоційного ставлення до почутого;
формування вміння уявляти те, що прослуховується;
формування розумових операцій аналізу, порівняння, узагальнення;
збагачення словникового запасу учнів;
конкретизація уявлень про довкілля;
формування навичок користу-вання інструкціями вчителя при виконанні завдання;
формування навичок довільної поведінки.
Досягнення чіткої артикуляції всіх звуків, уточнення їх вимови;
формування чіткості та виразності усного мовлення;
розвиток зв’язного усного мовлення;
формування вміння формулювати та висловлювати власну думку (бажання, прохання тощо);
формування навичок діалогічного й монологічного усного мовлення;
формування вміння ініціювати та підтримувати діалог;
формування вміння орієнтуватися на ситуацію спілкування (учасники діалогу, їх настрій, місце проведення діалогу);
формування вміння змістовно, граматично правильно, логічно висловлюватися та доцільно використовувати слова в конкретному значенні;
попередження вербалізму та механічного засвоєння мов-леннєвого матеріалу;
формування невербальних засобів спілкування (міміка, природні жести);
формування та розвиток емоційно та інтонаційно виразного мовлення;
розвиток емоційного ставлення до побаченого, почутого;
розвиток цілеспрямованої уваги, аналізуючого спостереження;
розвиток збережених аналізаторів;
розвиток оперативної та довготривалої пам’яті;
виховання уважного, добро-зичливого ставлення до співрозмовника;
виховання мовленнєвої актив-ності, ввічливості;
розвиток культури спілкування.
Формування навичок правильного плавного читання цілими словами;
розвиток навичок розпізнавання знайомих слів;
розвиток виразності читання та усного мовлення;
розвиток навичок читання-розуміння слів, речень, текстів;
формування уміння вживати у власному мовленні сл
|