Діалектричні матеріали

Електроізоляційні матеріали, або діелектрики, - речовини, які ізолюють струмопровідні частини електричного обладнання. На відміну від провідникових матеріалів діелектрики мають значно більший електричний опір. Характерна властивість діелектриків - можливість утворювання в них сильного електричного поля і накопичення електричної енергії. Ця властивість широко використовується у виробництві конденсаторів та Інших елементів і пристроїв. За агрегатним станом діелектрики поділяють на газоподібні, рідинні і тверді. Найбільш поширені останні види матеріалів. За хімічним складом діелектрики поділяють на органічні та неорганічні. Органічні діелектрики у своєму складі містять основний матеріал - вуглець (С). В неорганічних діелектриках вуглець відсутній. За способом отримання діелектрики можуть бути природні та синтетичні. Остання група налічує широкий асортимент матеріалів; внаслідок органічного синтезу можуть бути створені діелектричні матеріали із заданими властивостями з необхідними електричними і фізико-хімічними параметрами. За будовою молекул діелектрики можуть бути нейтральними і полярними. Асортимент діелектричних матеріалів охоплює:газоподібних (повітря, азот, елегаз, електровід'ємні гази - суміші газів, до складу яких входять атоми Р, Вг, СІ); рідких та напіврідких - мінеральні масла, касторова олія,
совол (пентахлор дифеніл), кремнійорганічна рідина, вазелін конденсаторний; твердих діелектриків. Тверді діелектрики - найпоширеніша група, яка охоплює такі матеріали та вироби з них: діелектричні матеріали на основі високомолекулярних спо­лук (природних і синтетичних); діелектричні матеріали, які після застосування стають твер­дими (воскоподібні, компаунди); електротехнічні пластмаси; електроізоляційні папір і картон; шаруваті матеріали, електроізоляційні лаки та емалі; електроізоляційні лакотканини, плівки; електроізоляційні слюди і матеріали на їх основі; електрокерамічні матеріали.