Практичне заняття № 4

Тема: Морфологія. Різновиди морфологічних відмінностей української діалектної мови

Мета: Розглянути спільні і відмінні риси морфології говорів, висвітлити різновиди морфологічних відмінностей української діалектної мови та їх причини, з’ясувати основні діалектні явища в системі дієвідмінювання.

Завдання: З’ясувати морфологічні відмінності, зумовлені особливостями фонетики місцевих діалектів та викликані різними напрямками граматичної аналогії (індукції), розглянути діалектні відмінності в дієслівних формах.

Теоретичні питання:

1. Спільні й відмінні риси морфології української діалектної мови. Різновиди морфологічних відмінностей: а) зумовлені особливостями фонетики місцевих діалектів; б) викликані різними напрямками граматичної аналогії. 2. Іменник. Відмінності в категорії роду іменників. Діалектні відмінності в категорії числа. Збереження в говорах залишків двоїнних форм. 3.Особливості відмінювання іменників у діалектах. 4.Прикметник. Діалектні відмінності прикметникових форм.

5. Діалектні відмінності у фонетичному оформленні й відмінюванні числівників.

6. Діалектні відмінності в займенникових формах.

7. Діалектні особливості дієвідмінювання.

Практично в аудиторії:

Виконати вправи: 217 (1,2), 255(2), 266 (3), 294, 309 (1,2) – Бевзенко С.П. Українська діалектологія: Збірник вправ і завдань. – К., 1987.

Домашнє завдання:

Виконати вправи: 266 (1,2), 284, 314 (1, 3, 5) – Бевзенко С.П. Українська діалектологія: Збірник вправ і завдань. – К., 1987.

Ключові слова: аорист, двоїна, енклітик, редупліковані, стягнені, скорочені форми, перфект.

Запитання та завдання для самоперевірки:

1. Назвіть різновиди морфологічних діалектних відмінностей.

2. Розкажіть про хитання в роді окремих іменників в українських говорах.

3. Чи збереглися залишки двоїни в категорії числа іменників в українській діалектній мові?

4. Розкажіть про особливості відмінювання іменників І відміни.

5. Охарактеризуйте особливості відмінювання іменників ІІ відміни.

6. Чи істотно відрізняються відмінкові форми іменників ІІ і ІУ відмін діалектної мови від літературної?

7. Розкажіть про відмінкові архаїчні форми іменників.

8. Подайте загальну характеристику діалектних відмінностей прикметників.

9. Де зустрічаються усічені форми відмінкових закінчень прикметників?

10. Розкажіть про нестягнені форми прикметників в українській діалектній мові.

11. Розкрийте діалектні особливості ступенів порівняння прикметників.

12. Подайте загальну характеристику діалектних відмінностей числівників у фонетичному оформленні і в системі відмінювання.

13. Розкажіть про давні, редупліковані, стягнені займенникові форми в українській діалектній мові.

14. Розкрийте суть діалектних відмінностей у відмінюванні займенників.

15. Розкажіть про форми інфінітива в українській діалектній мові.

16. Охарактеризуйте зворотні форми дієслова в українській діалектній мові.

17. Подайте загальну характеристику особливостям дієвідмінювання дієслів теперішнього часу в діалектній мові.

18. Розкажіть про діалектні відмінності форм дієслів майбутнього часу.

19. Що це за перфектні форми дієслова в українській діалектній мові?

20. Розкажіть про особові енклітики у формах дієслів минулого часу та умовного способу.

21. Чи істотно відрізняються дієслівні форми наказового способу української діалектної мови від літературної?

Література:

1. Бевзенко С.П. Українська діалектологія. – К., 1980.

2. Ващенко В.С. Полтавські говори. – Харків, ХДУ. – 1957.

3. Винник В.О. Південно-східна основа граматичної системи української літературної мови // Українська літературна мова в її взаємодії з територіальними діалектами. – К., 1973.

4. Діалектні групи і говори української мови. Методичні рекомендації з курсу української діалектології. – Одеса, 1975.

5. Матвіяс І.Г. Роль лінгвогеографічних даних у з’ясуванні іменникових форм // Мовознавство. - № 2. – 1973.

6. Нагін Я.Д. Відмінювання іменників у степових херсонських говірках // Наукові записки ХДПІ. – Херсон, 1956. – Вип.6.

7. Українська діалектна морфологія. – К., 1969.

8. Українська лінгвістична географія. – К., 1966.

9. Фонетична, морфологічна і лексична система українських говорів. – К., 1983.

Модуль самостійної роботи:

Тема 1: З історії української діалектології

План

1. Підготовчий період вивчення українських діалектів.

2. Вивчення говорів описовим методом.

3. Період остаточної класифікації українських діалектів:

а) період до Великої Вітчизняної війни;

б) повоєнний період.

Завдання для контролю: Підготувати доповіді за пропонованим планом.

Форма контролю: Виголошення та обговорення доповідей.

Література:

1. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення мови: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1991.

2. Бевзенко С.П. Українська діалектологія. – К.: Вища школа, 1980.

3. Марченко І.О. Лубенські говірки і діалектна суміжність. – К., 1963.

4. Висоцький С.О. Київська писемна школа ХІ – ХІІ с. – Л.; К.; Нью-Йорк, 1998.

5. Герд А. Введение в этнолингвистику. – СПб., 1995.

6. Герд А. Очерк исторической диалектологии Верхней Руси: История ландшафта. – СПб., 2001.

7. Желєзняк І.М. Рось і етнолінгвістичні процеси середньонаддніпрянського Правобережжя. – К., 1987.

8. Жилко Т.Ф. Середньонаддніпрянські говори (деякі їх особливості і територія їх поширення) // Середньонаддніпрянські говори. – К., 1960.

9. Жилко Т.Ф. Нариси з діалектології української мови. – К., 1966.

10. Жилко Т.Ф. Ареальні системи української мови // Мовознавство. – 1990. - № 4.

11. Мартинова Г. Середньонаддніпрянський діалект / Фонологія і фонетика. – Черкаси, 2003.

12. Марчук Н.Й. Дослідження діалектів за радянської доби // Мовознавство на Україні за п’ятдесят років. – К.: 1967.

13. Півторак Г. Формування і діалектна диференціація давньоруської мови. – К., 1988.

14. Шевельов Ю. Історична фонологія української мови. – Х., 2002.

Тема 2: Відмінності у словотворі української діалектної мови.

План

1. Різновиди відмінностей у словотворі: а) фонетико-словотвірні; б) зумовлені різною мірою продуктивності словотвірних моделей в окремих діалектах; в) викликані наявністю словотвірних структур, властивих окремим діалектам і відсутніх в інших діалектах.

2. Діалектні відмінності у словотворі іменників.

3. Діалектні відмінності у словотворі прикметників.

4. Особливості словотвору займенників числівників у діалектах.

5. Відмінності між діалектами у словотворі дієслів.

6. Діалектні структури прислівників, сполучників, часток.

Завдання для контролю:

1. Підготувати конспект за поданим планом.

2. До кожного пункту плану дібрати по 10 прикладів.

Форма контролю:

Контрольна робота.

Література:

1. Німчук В.В. Про південноруські діалектні особливості у синтаксисі і словотворі // Українська народність: Нариси соціально-економічної і етнополітичної історії. – К., 1990.

2. Українська мова: Енциклопедія. – К, 2000.

3. Українська лексика в історичному та ареальному аспектах. – К.: Наукова думка, 1991. – 173 с.

4. Дослідження з української діалектології: Збірник наукових праць / АН України. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні (За ред. П.Грищенка). – К.: Наукова думка, 1991.

5. Українська діалектна лексика / Збірник наукових праць. – К.: Наукова думка, 1987.

6. Структурні рівні українських говорів / АН України. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. – К.: Наукова думка, 1985.

7. Іващенко О.В. Семантико-структурні особливості прізвиськ Херсонщини // Південний архів. Філологічні науки: Збірник наукових праць. Вип. 23. – Херсон, 2003. – С. 92 – 97.

8. Бухтій М.В. Семантична диференціація віддієслівних субстантивів словотвірного типу з суфіксом –ак- у діалектній мові Півдня України // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. Вип. 10. – Херсон: Айлант, 2001. – С. 228 - 231.

ІІ змістовий модуль

Лекційний модуль

Лекція № 6-7

Тема: Синтаксис. Діалектна диференціація української мови на синтаксичному рівні. Діалектні відмінності у структурі речення.

Мета: Ознайомити студентів із діалектною диференціацією у синтаксичній системі української мови, з діалектними відмінностями в інтонації й ритмі мовлення.

Завдання: з’ясувати співвідношення українського діалектного синтаксису й усного літературного мовлення, проаналізувати діалектні відмінності в синтаксичних конструкціях української мови.

План

1. Співвідношення українського діалектного синтаксису й усного літературного мовлення.

2. Типи відмінностей у синтаксисі української діалектної мови.

3. Діалектні відмінності у синтаксисі відмінків (тобто у словосполученнях)

4. Синтаксис простого речення в українській діалектній мові.

5. Відмінності у структурі простого речення.

Література:

1. Бевзенко С.П. Українська діалектологія. – К., 1980.

2. Бевзенко С.П. Про діалектні відмінності української мови на синтаксичному рівні // Мовознавство. – 1976. - № 4.

3. Дзендзелівський Й.О. Спостереження над синтаксисом українських говірок Нижнього Подністров’я. – Діалектологічний бюлетень. – Вип. 5 – К., 1955.

4. Матвіяс І.Г. Лінгвогеографічне дослідження українського діалектного синтаксису // Мовознавство. – 1974. - № 2.

5. Матвіяс І.Г. Діалектна основа синтаксису в українській літературній мові // Мовознавство. – 2007. – № 1.

6. Добош В.І. Синтаксис українських південно карпатських говорів. – Ужгород, 1971.

7. Жилко Ф.Т. Нариси з діалектології української мови. – К., 1966.

Лекція № 8

Тема: Типи діалектних відмінностей у лексиці.

Мета: Ознайомити студентів із діалектними особливостями на лексичному рівні, з’ясувати основні типи відмінностей у діалектній лексиці.

Завдання: Розкрити своєрідність діалектної лексики української мови, охарактеризувати діалектну лексику з погляду її походження, висвітлити особливості окремих шарів термінологічної та не термінологічної діалектної лексики.

План

1. Загальна характеристика лексики українських діалектів.

2. Основні типи відмінностей у діалектній лексиці.

3. Діалектна лексика з погляду її походження:

а) слова-архаїзми та їх особливості;

б) слова-іновації (запозичення), їх аналіз.

4. Нетермінологічна діалектна лексика.

Література:

1. Бевзенко С.П. Українська діалектологія. – К., 1980.

2. Ващенко В.С. Словник полтавських говорів. – Вип. 1. – Харків, 1960.

3. Дорошенко С.І. Діалектичний словник Сумщини // Праці 10 республіканської діалектологічної наради. – К., 1961.

4. Лисенко П.С. Словник поліських говорів. – К., 1974.

5. Бевзенко С.П. Актуальність вивчення української діалектної фразеології. – Мовознавство. – 1974. - № 2.

6. Ващенко В.С. З історії та географії діалектних слів. – Харків, 1962.

7. Бурячок А.А. Назви спорідненості і свояцтва в українській мові. – К., 1961.

Лекція № 9

Тема: Українські наріччя. Територіальні і соціальні діалекти

Мета: Ознайомити студентів із географічним розташуванням українських говорів, межами поширення діалектних груп, з найважливішими їх фонетичними, морфологічними та лексичними особливостями, сукупність яких виділяє ту чи іншу діалектну групу.

Завдання: Охарактеризувати діалектні групи української мови та межі їх поширення, визначити найважливіші фонетичні, морфологічні, синтаксичні та лексичні особливості діалектних груп.

План

1. Діалектні групи української мови і їх взаємовідносини.

2. Північні (поліські) діалекти, межі їх поширення, головні особливості.

3. Південно-західні діалекти, межі їх поширення, головні особливості.

4. Південно-східні діалекти, межі їх поширення, головні особливості.

Література:

1. Бевзенко С.П. Українська діалектологія. – К., 1980.

2. Полтавсько-київський діалект – основа української національної мови. – К.. 1954.

3. Приймак І.І. До особливостей місцевої лексики північно-західних районів Сумської області. Матеріали до словника українських говорів. – Нова Каховка, 1957.

4. Кобилянський Б.В. Діалект і літературна мова. – К., 1960.

5. Ващенко В.С. Лінгвістична географія Наддніпрянщини. – Дніпропетровськ, 1968.

Практичний модуль