Гроші як загальновартісний еквівалент. Переваги грошей над іншими формами обміну

Важливо мати на увазі, що в розглядуваній площині гроші виступають не лише як безпосереднє втілення вартості, але і як суспільний еталон виміру останньої, як міра її кількісного визначення. Здійснення в товарному обігу функції еталона виміру вартості, її міри є суспільною монополією грошей. Визначеність грошей як загального вартісного еквівалента значною мірою сперта на реалізацію саме цієї монополії.

Визначальними передумовами становлення грошових відносин були поглиблення суспільного поділу праці та багаторівнева спеціалізація виробництва і суспільної діяльності людини. Водночас зауважимо, що грошовий обмін — це не лише результат, а й важливий чинник розвитку і поглиблення суспільного поділу праці та її спеціалізації.

Суспільне призначення грошей полягає в тому, що вони є простим засобом обігу (гроші як гроші) та носієм самозростаючої вартості (гроші як капітал).

Природа грошей як загального еквівалента визначається передусім їх походженням. За своїм місцем у товарному виробництві й обміні гроші — це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом і абсолютно ліквідним активом.

Гроші є товаром не лише за походженням, а й по своїй суті, що визначається їх місцем у товарних відносинах.

Суттєві риси грошей як специфічного товару:

— гроші не здатні прямо задовольнити фізичні чи духовні потреби людини, а лише опосередковано, тобто через відчуження їх на купівлю звичайних товарів і послуг;

— маючи здатність обмінюватись на будь-які цінності, гроші перетворюються на абстрактного носія вартості, в абсолютну ліквідність як абстрактну цінність або багатство;

— грошам, на відміну від інших товарів, притаманна абсолютна ліквідність, тобто здатність активу обмінюватись на будь-які товари або блага.

- легкість зберігання, перевезення і зручність у розрахунках.

Властивості грошей, що дозволили їм виконувати свої функції:

1) Портативність

2) Легкоподільність

3) Довговічність

4) Однорідність

5) Проста ідентифікація

6) Загальна визнаність

7) Стабільність купівельної спроможності