Поточний контроль

Поточний контроль – це оцінювання знань студента під час виконання домашніх завдань, самостійної та індивідуальної роботи.

Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:

- Самостійне опрацювання навчального питання

- Конспектування статей.

- Написання творчої роботи (за бажанням студентів)

Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи академічної групи. Позитивна оцінка поточної успішності студента за відсутності пропущених і невідпрацьованих семінарських занять, позитивні оцінки за модульну роботу (для напряму підготовки 6.030201 Міжнародні відносини) є підставою допуску до підсумкової форми контролю – заліку.

Модульний контроль (для напряму підготовки 6.030201 Міжнародні відносини)

Модульний контроль (МК) проводиться раз за семестр, відповідно до графіка навчального процесу.

Контрольні заходи модульного контролю з «Соціології» проводяться під час лекційних занять в академічній групі відповідно до розкладу занять.

Контрольні заходи модульного контролю проводяться у вигляді письмових контрольних робіт. До контрольного заходу відповідного модульного контролю студент допускається незалежно від результатів поточного контролю.

На консультаціях студент може відпрацювати пропущені заняття, захистити індивідуальні завдання, реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи.

Зразок типових завдань залікового модульного контролю.

1. Предмет, об’єкт та основні завдання соціології.

2. Розкрийте основні соціологічні ідеї у працях М.М. Ковалевського:

2.1. Стислий біографічний нарис.

2.2. Список основних наукових праць М.М.Ковалевського

2.3. Назвіть1-2 головних соціологічних концепції вченого і розкрийте їх зміст та практичне значення.

3. Дайте одне з визначень соціології як соціогуманітарної науки.

4. Виконайте тестові завдання:

4.1. Основоположниками теорії революційного перетворення суспільства є:

1. Г.Плеханов, В.Ленін; 4. Р.Дарендорф, Л.Козер;

2. Г.Зіммель, М.Вебер; 5. Д.Мід, Т.Парсонс.

3. К.Маркс, Ф.Єнгельс;

4.2. Відповідно до концепції постіндустріального суспільства

людство у своєму поступальному розвитку проходить такі стадії:

1. теологічну, метафізичну, позитивну;

2. соціального детермінізму, функціоналізму, мобільності;

3. теоретичну, емпіричну, соціальної інженерії;

4. традиційну, індустріальну, постіндустріальну;

5. феодальну, капіталістичну, кібернетичну.

Підсумковий (семестровий) контроль

Позитивна оцінка поточної успішності за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни «Соціологія» передбачена така форма звітності, як залік. Протягом семестру студент може набрати до 80 балів. На заліку – ще 20 балів.

Питання до заліку

1. Передумови виникнення соціології як окремої науки.

2. Уявлення про об’єкт та предмет сучасної соціології.

3. Роль теоретичного і емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії.

4. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки.

5. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології у XX ст.

6. Суспільство як соціальний феномен, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем.

7. Сутність формаційного і стадійного підходів до типологізапії суспільств.

8. Теорія модернізації суспільства, її види та стрижневі ідеї.

9. Громадянське суспільство і шляхи його формування: досягнення, проблеми та перспективи України.

10. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз).

11. Характерні особливості постіндустріального суспільства.

12. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури суспільства.

13. Середній клас, його роль і місце у соціальній структурі суспільства.

14. Сутність теорії соціальної стратифікації та її практичне значення.

15. Сутність теорії соціальної мобільності та маргіналізму.

16. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільствам (зобразити і аналізувати за схемою стратифікаційного трикутника).

17. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.

18. Клас трудящих, його роль і місце, у соціальній структурі суспільства (аналізувати за схемою стратифікаційного трикутника).

19. Поняття «соціальна группа» та характеристика її основних видів малої та великої.

20. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві.

21. Основні типи соціальних рухів: революційні, реформаторські, опору, експресивні, утопічні, їх сутність і роль.

22. Основні різновиди соціальних рухів.; політичні, екологічні, релігійні, молодіжні, феміністичні тощо, їх сутність і значення.

23. Соціальні інститути суспільства, їх види і функції.

24. Характеристика формальних та неформальних соціальних організацій, їх основних рис і ознак.

25. Сутність і аналіз понять: соціальна еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація.

26. Соціологічний аналіз бюрократії як соціального явища за працею М.Вебера «Господарство і суспільство».

27. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки і джерела.

28. Характерні прояви бюрократизму у діяльності сучасних управлінських структур та шляхи їх подолання.

29. Спільні та відмінні особливості понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особистість».

30. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери.

31. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей.

32. Основні.етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації. Місце референтної групи у процесі соціалізації людини.

33. Сім’я як соціальна група і першооснова структури суспільства.

34. Поняття, шлюбу і сім'ї. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім і.

35. Тенденції розвитку сучасної сім’ї, причини сімейних кризових явищ та шляхи до їх подолання.

36. Культура як соціальний інститут та її види: матеріальна і духовна. Характеристика трьох основних сфер людської культури: ставлення до навколишньої природи, до іншої людини і до себе.

37. Мова як першооснова культури.

38. Соціологічна характеристика і оцінка основних форм культури: високої, народної та масової.

39. Характеристика основних типів культури: загальнолюдської, суперкультури, контркультури, особистої і девіантної.

40. Особливості розвитку та практичне значення організаційної культури у сучасних умовах.

41. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві.

42. Реформування вищої освіти України на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завданням перспективи.

43. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії.

44. Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика.

45. Функції соціальних конфліктів: сигнальна; консолідуюча; комунікативна; активізуюча; психологічна; аксиологічна; дестабілізуюча та їх соціальна значущість.

46. Девіантна поведінка, її соціальна сутність і причини. Види і форми девіантної поведінки як соціального явища.

47. Соціологія громадської думки як наукова галузь: аналіз її функцій (екстенсивної, консультативної, директивної) та характеру (оцінюючого, аналітичного, регулятивного).

48. Основні методи профілактики та розв'язання конфліктних ситуацій.

49. Характеристика основних методів дослідження громадської думки та типів дослідження: регулярне, поглиблене, зондування.

50. Характеристика держави як соціального інституту, її основні типи і форми.

51. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження (КСД).

52. Основні вимоги до програми соціологічного дослідження та її структури.

53. Сенс, генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях.

54. Основні методи збору соціологічної інформації (зобразити схематично) та їх характеристики.

55. Документи як джерела соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу.

56. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання.

57. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення.

58. Соціометричний метод опитування, його практичне значення.

59. Зміст та відмінності понять «передбачення», «пророкування» та соціологічне прогнозування.

60. Роль набутих у курсі «Соціологія» знань у формуванні особистості студента та його професійного рівня (на персональному та інших конкретних прикладах).

12. Розподіл балів, які отримують студенти

для напряму підготовки 6.020303 Історія

для напряму підготовки 6.020301 Міжнародні відносини

Шкала оцінювання: національна та ECTS