Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методи контролю. Підсумковий контроль – це перевірка рівня засвоєння знань, навичок і вмінь за певний період навчання (навчальний семестр





 

Підсумковий контроль – це перевірка рівня засвоєння знань, навичок і вмінь за певний період навчання (навчальний семестр, навчальний рік).

З навчальної дисципліни «юридична психологія» передбачено:

- для заочної форми навчання – екзамен.

 


10. Критерії оцінювання

" ВІДМІННО " (високий рівень навчальних досягнень) – студент глибоко й у повному обсязі засвоїв увесь програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно і логічно висловлює свою думку, вільно справляється з завданнями, правильно аргументує висновки, володіє різноманітними навичками і виявляє вміння самостійно узагальнювати та висловлювати матеріал, не допускає помилок.

 

" ДОБРЕ " (достатній рівень навчальних досягнень) – студент твердо знає програмний матеріал, грамотно і по суті висловлює його, не допускає неточностей у відповіді на запитання та володіє необхідними навичками при виконанні завдань.

 

" ЗАДОВІЛЬНО " (середній рівень навчальних досягнень) – студент засвоїв тільки основний матеріал, але не знає окремих подробиць, допускає суттєві неточності і порушує послідовність у викладенні програмного матеріалу, або вагається при виконанні завдань.

 

" НЕЗАДОВІЛЬНО " (початковий рівень навчальних досягнень) – студент не знає частини програмного матеріалу, допускає помилки, з великими труднощами виконує завдання.

  відмінно
  добре
  задовільно
  незадовільно

11. Питання для підготовки до підсумкового контролю

1. Які закономірності досліджує юридична психологія?

2. Які завдання вирішує юридична психологія?

3. Система юридичної психології?

4. У чому полягає зв'язок юридичної психології з іншими науками?

5. Розвиток юридичної психології у 19-на початку 20 ст.

6. Які зміни у розвитку психології відбувалися у 30-ті роки 20 ст.?

7. Яке практичне значення має метод тестування?

8. Які методи психологічного впливу допустимі в кримінальному судочинстві?

9. Які види діяльності притаманні людині?

10. Що таке воля? Які є етапи формування складного вольового акту?

11. Які відмінні ознаки емоцій і почуттів?

12. Які психічні стани можуть виникати у людини під час вчинення злочину?

13. У чому полягає проблема співвідношення соціального та біологічного в особистості?

14. Що таке темперамент? Які типи темпераменту Вам відомі?

15. Поняття і структура характеру?

16. Чи існують особливі умови процесуальної діяльності як професії?

17. Які види розумових завдань вирішуються у судово-слідчій діяльності?

18. Які види слідчої (судової) діяльності Вам відомі?

19. Що таке професіограма?

20. Які психологічні особливості особи слідчого Вам відомі?

21. Які психологічні закономірності притаманні особі обвинуваченого?

22. У чому полягає сутність захисної домінанти?

23. Яке значення має віктимність у поведінці потерпілого?

24. Які розумові завдання вирішує слідчий під час огляду місця події?

25. Що таке рефлексивне мислення? Сутність рефлексивного підходу.

26. Психологічний аналіз юридичних ситуацій

27. Що таке професійне спостереження. Особистісні компоненти спостережливості.

28. Психологічний прийом забезпечення інтенсивності спостереження.

29. Психологічний прийом організації спостереження.

30. Прийом забезпечення високої чутливості органів почуттів.

31. Прийом підвищення свідомості працівника, який веде спостереження.

32. Прийом підвищення стійкості спостереження.

33. З якою метою здійснюється діагностика особи допитуваного?

34. Які існують стадії формування показань?

35. Які чинники впливають на повноту і правильність сприйняття?

36. За допомогою яких прийомів встановлюють психологічний контакт?

37. Поняття судово-психологічної експертизи

38. Компетенція (основні напрями) судово-психологічної експертизи.

39. Підстави призначення судово-психологічної експертизи?

40. Які методи застосовують під час судово-психологічних досліджень?

41. Форми використання спеціальних психологічних знань у кримінальному процесі: психолог-консультант, психолог-спеціаліст, психолог-експерт.

42. Види предметних судово-психологічних експертиз.

43. Призначення судово-психологічної експертизи й організація її провадження.

44. Які права слідчого у разі призначення судово-психологічної експертизи?

45. Психологічні особливості неповнолітніх, які необхідно враховувати при допиті.

46. Психологічні особливості очної ставки. Соціальна інгібіція.

47. Особливості спілкування під час проведення очної ставки.

48. Суб’єктивні та об’єктивні чинники, які впливають на правильність сприйняття під час впізнання.

49. Психологічна характеристика слідчого експерименту. Структура слідчого експерименту.

50. Психологічні закономірності, що визначають пізнавальне значення перевірки показань на місці.

51. Пізнавальна роль психології приховування.

52. Маскування обшукуваним своєї поведінки.

53. Психологічні особливості розшукової версії.

54. Які психологічні риси притаманні особі судді?

55. Психологія особи підсудного.

56. Особливості допиту у суді.

57. Психологічні особливості перехресного допиту у суді. Його позитивні та негативні риси.

58. Які психологічні ознаки властиві судовому огляду?

59. Що таке афект?

60. Мотив як елемент психологічного механізму злочинного діяння.

61. Поняття особи злочинця.

62. Дефекти у психології особи злочинця.

63. Класифікація злочинців, запропонована Ч.Ломброзо.

64. Класифікація злочинців за О.Г.Ковальовим.

65. Класифікація злочинних типів за М.І.Єнікєєвим.

66. Роль агресивності у скоєнні насильницьких злочинів.

67. Психологічні особливості шахраїв.

68. Що вивчає пенітенціарна психологія?

69. Які основні методи впливу використовуються в роботі з особами, які відбувають покарання?

70. Як поділяється колектив засуджених? Що таке мікроколектив?

 

 


12. Інформаційне та методичне забезпечення.

Рекомендована література

 

1. Основні нормативні акти:

1.1. Конституція України. – К., 1996.

1.2. Закон України «Про освіту». – К., 1996.

1.3. Закон України «Про вищу освіту». – К., 2002.

1.4. Кримінальний кодекс України. – К., 2001.

1.5. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К., 1984.

1.6. Цивільний кодекс України. – К., 2003.

1.7. Закон України «Про інформацію». – К., 1992.

1.8. Загальна декларація з прав людини (1948).

1.9. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966).

1.10. Закон України "Про міліцію" // Відомості Верховної Ради УРСР. -1991.- №4, з наступними змінами.

1.11. Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність": Науково-практичний коментар // Кондратьєв Я.Ю., Козаченко І.П. та ін. - К.: РВВ МВС України. - 1993 - 120 с.

1.12. Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №35 з наступними змінами.

1.13. Дисциплінарний статут ОВС: Затв. Указом Президії Верховної Ради України //Відомості Верховної Ради України. - 1991. -№7.

1.14. Кримінально-процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». – Х.: Одіссей, 2012. - 360 с.

Накази МВС України:

1.15. від 10 червня 1994 р. №303 "Про організацію і проведення психологічного обстеження особового складу органів внутрішніх справ України";

1.16. від 21 жовтня 2000 р. №579 "Про стан професійної підготовки та безпеки особового складу органів внутрішніх справ України та заходи щодо їх вдосконалення відповідно до завдань президента України з питань забезпечення належного громадського порядку та протидії злочинності в державі";

1.17. від 18 грудня 2000 р. №885 "Про заходи щодо вдосконалення організації підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України".

1.18. від 14 липня 2003 р. №767 „Про посилення профілактичної роботи та забезпечення психологічної надійності персоналу органів внутрішніх справ України”.

1.19. від 28 липня 2004 р. №842 „Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України”, „Положення про службу психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України”, „Інструкція з порядку організації та здійснення психологічної експрес-діагностики працівників ОВС України”;

1.20. від 26 травня 2005 р. „Про затвердження Комплексної програми вдосконалення бойової та психологічної підготовки особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ України”.

1.21. від 31 березня 2008 р. № 160 „Про організацію діяльності органів досудового слідства системи Міністерства внутрішніх справ України” Наказ України „Про вдосконалення діяльності штатних підрозділів дізнання системи МВС України” від 17 листопада 2003 р. № 1381.

1.22. Постанова Пленуму Верховного суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних спавах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. Ред.. В.Т.Маляренка. – К., 2004.

1.23. Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 „Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних спавах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. Ред.. В.Т.Маляренка. – К., 2004.

Вказівки МВС України:

1.24. від 16 червня 2004 р. № 6/2/1-2596 „Про активізацію психопрофілактичних заходів по виявленню працівників, схильних до вживання наркотичних засобів”;

1.25. від 25 серпня 2004 р. № 6/2/1-3815 „Про організацію професійної підготовки осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України”.

1.26. від 04 березня 2005 р. № 2019/Фк „Про порядок здійснення професійно-психологічного відбору кандидатів на службу в ОВС”;

1.27. від 30 червня 2005 р. № 550 „Про заходи щодо активізації профілактичної роботи з попередження самогубств серед особового складу”.

Методичні рекомендації МВС України:

1.28. від 10 липня 1999 р. №3951/Ан "Про порядок соціально-психологічного вивчення кандидатів на керівні посади ", "Про порядок діагностування на керівні посади органів внутрішніх справ України", "Про порядок узагальнення результатів психологічного обстеження кандидатів на керівні посади ОВС України";

1.29. від 03 вересня 2000 р. №4641/Ан "Участь психолога у проведенн службового розслідування за фактом самогубства працівників ОВС";

1.30. від 07 жовтня 2000 р. №5195/Кв "Про узагальнений соціально-психологічний портрет працівника ОВС України";

1.31. від 9 січня 2001 р. №1367Ан "Конфлікти у професійній діяльності органів внутрішніх справ".

1.32. Від 26 грудня 2004 р. № 15011/Лб „Про організацію професійно-психологічного відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів МВС України.

1.33. Інструкція з організації діяльності органів досудового слідства в системі МВС України та взаємодії їх з іншими структурними підрозділами органів внутрішніх справ України у розкритті та розслідуванні злочинів, затв. Наказом МВС України від 25 грудня 2003 р. № 1600.

 

2. Підручники:

2.1. Бедь В.В. Юридична психологія: Навчальний посібник. - К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ-2000», «Магнолія плюс» 2003. — 376 с.

2.2. Бочелюк В.Й., Денисова Т.А. Кримінально-виконавча психологія: Підручник. – К.: Істина, 2008. -328 с.

2.4. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник для вузов.— 5-е изд., перераб. и доп.— СПб.: Питер, 2003.—656 с.

2.5. Еникеев М. И. Основы общей и юридической психологии: Учебник для вузов. — М.: Юристь, 1996. — 631 с.

2.6. Зелинский А.Ф. Криминальная психология. Научно-практическое издание. — К.: Юринком Интер, 1999. - 240 с.

2.7. Кондратьєва Я. Ю. Юридична психологія: Підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. і фак. / В. Г. Андросюк, Л. І. Казміренко, Я, Ю. Кондратьев та ін.;— К: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999— 352 с.

2.8. Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 424 с.

2.9. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Основы юридической психологии: Учебник. — X.: Одиссей, 2005. — 352 с.

2.10. Медведев В. С. Кримінальна психологія: Підручник.- К..: Атіка, 2004.- 368 с.

2.11. Чуфаровский Ю.В. Психология в оперативно-розыскной деятельности правоохранительных органов. — М.: Право и Закон, 1996.—128с.

2.12. Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология - М.: Юристъ, 1995. - 256 с.

2.13. Юдина Е.В. Юридическая психология для курсантов вузов / Под ред. доктора философ, наук, проф. Л.Д. Столяренко. Ростов н/Д: Феникс, 2005. - 160 с.

 

3. Навчальні посібники, інші дидактичні та методичні матеріали:

3.1. Антонян Ю.М., Еникеев М.И., Эминов В.Е. Психология преступника и расследования преступлений. —М.: Юристъ, 1996. — 336 с.

3.2. Асямов С.В. Психологический анализ оперативно-розыскной ситуации и тактики действий оперативного работника. Т., 1995 г.

3.3. Балабанова Л.М. Судова патопсихологія. Психологія в системі силових структур держави (питання визначення норми і відхилень) Д.: Стакер, 1998.

3.4. Бедь В.В. Юридична психологія: Навчальний посібник. - К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ-2000», «Магнолія плюс» 2003. — 376 с.

3.5 Богинский В. Е. Рефлексивное управление при допросе: Учеб. пособие. — X., 1983. — 40 с.

3.6 Варій М. Й. Психологія особистості: навч. посіб. / М. Й. Варій – К.: Центр учбової літ-ри, 2008. – 592 с.

3.7. Гончаренко В. Г., Сокиран Ф. М. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві: Навч. посіб. — К.: Укр. акад. внутр. справ, 1994.— 48 с.

3.8. Дулов М. І. Судебная психологія. – Мінськ: Вышейшая школа, 1975. - 464 с.

3.9. Закатов А. А. Психологические особенности тактики производства следственных действий с участием несовершеннолетних: Учеб. пособие. — Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1979. — 96 с.

3.10. Зорин Г. А Психологический контакт при производстве допроса: Учеб. пособие. — Гродно: Гродн. ун-т, 1986. — 71 с.

3.11. Ірхін Ю.Б. Психологічна підготовка працівників оперативних підрозділів. Навчальний посібник. – К.: РВЦ КНУВС, ДП „Друкарня МВС”, 2007.– 96 с.

3.12. Комарков В. С. Психологические основы очной ставки: Текст лекций. — X., 1976. — 28 с.

3.13. Коновалова В. Е. Психология в расследовании преступлений. Харьков, 1978.

3.14. Коновалова В. Е. Допрос: тактика и психология / В. Е. Коновалова. – Х.: Консул, 1999. – 157 с.

3.15. Коробицына М.Б. Психологическое исследование в структуре судебной экспертизы. Учебное пособие. – Одеса: Астропринт, 2008. – 68 с.

3.16. Кудрявцев И.А. Судебная психолого-психиатрическая экспертиза. М„ 1988.

3.17. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч посібник. – К.: Істина, 2007. – 456 с.

3.18. Максименко С. Д. Загальна психологія: навч. посіб. / С. Д. Максименко. – К.: Центр учбової літ-ри, 2008. – 272 с.

3.19. Мамайчук И.И. Експертиза личности в судебно-следственной практике. Учебное пособие. СПб.:Речь, 2002.- 225 с.

3.20. Митрохина 3. И. Использование данных психологии при производстве допроса: Учеб. пособие. — К.: УМК ВО, 1990. — 52 с.

3.21. Муздыбаев К. Психология ответственности. — Л.: Наука, 1983.— 240 с.

3.22. Нагаев В. В. Основы судебно-психологической экспертизы: Учеб. пособие для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 333 с. 14.

3.23. Особа злочинця як об'єкт психологічного дослідження /Под ред. А. Р. Ратінова. - М., 1979.

3.24. Справочник следователя. Практическая криминалистика: подготовка и назначение экспертиз: Практическое пособие. М„ 1992. Вып. 3.

3.25. Столяренко А. М. Психологические приемы в работе юриста: практ. пособие / А. М. Столяренко. – М.: Юрайт-М, 2001. – 288 с.

3.26. Столяренко А. М. Юридическая педагогика: курс лекций / А. М. Столяренко. – М.: Экмос, 2000. – 496 с.

3.27 Столяренко А.М. Психологическая подготовка сотрудников органов внутренних дел. М., 1988 г.

3.28. Чуфаровский Ю.В. Психология оперативно-розыскной деятельности. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 208 с.

3.29. Юридическая психология (хрестоматия). Раздел 4. Судебно-психологическая експертиза. / Сост. и общ. редакция Т.Н.Курбатовой. СПб.:Питер, 2001. – 480 с.

3.30. Яковенко С.І., Максимова Н.Ю., Мороз Л.І., Мороз Л.А. Злочинність неповнолітніх: причини, наслідки та шляхи запобігання: Навч. посіб. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 260 с.

 

4. Монографії та інші наукові видання:

4.1. Антонян Ю. М., Лунеев В. В., Яковлев А. М. Мотивообразующие факторы преступного поведения // Криминальная мотивация. – М.: Книга, 1986. – 145 с.

4.2. Баронин А.С. Психологический профіль убий. Пособие по криминальной психологи и криминалистике. – К., Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2001. – 176 с.

4.3. Глазырин Ф. В. Психология следственных действий. Волгоград., 1983.

4.4. Дремова Н.А. Мотив и цель в преступлениях несовершеннолетних: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Моск. гос. ун-т. – М., 1972. – 17 с.

4.5. Кертес И. Тактика и психологические основы допроса. М., 1968 г.

4.6. Коновалова В.Е. Проблемы логики и психологии в следственной тактике. Киев, 1970 г.

4.7. Костицкий М. В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы. — К.: Вища шк., 1990.— 259 с.

4.8. Котов Д. П. Психология следователя / Д. П. Котов, Г. Г. Шиханцов. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1977. – 134 с.

4.9. Коченов М.М. Введение в судебно-психологическую экспертизу. М., 1991,

4.10. Кудрявцев В.Н. Механизм преступного поведения. – М.: Наука, 1981. – 248

4.11. Лукашевич В.Г., Юнацький О.В. Моделювання у криміналістиці та пізнавальній діяльності слідчого: Монографія. К.: КНТ, 2008. – 184 с.

4.12. Нор В. Т., Костицкий М. В. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе. — К.: Вища шк., 1985. — 56 с.

4.13. Основи психології / за ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – 4-е вид., стереотип. – К.: Либідь, 1995. – 632 с.

4.14. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологи / С. Л. Рубинштейн. – СПб.: Питер, 2001. – 720 с.

4.15. Соснин В.А. Психология решения нестандартных задач. – СПб.: Речь, 2009. – 384 с.

4.16. Столяренко Л. Д. Основы психологии / Л. Д. Столяренко. – Ростов н/Д: Феникс, 1997. – 736 с

5. Інші джерела:

5.1. Возрастная и педагогическая психология: Учеб. пособие / Под ред. А.В. Петровского.— М.: «Просвещение», 1973.—288 с.

5.2. Глазырин Ф.В. Конспект лекций по судебной психологии. Часть особенная.— Свердловск: УрГУ, 1978.— 44 с.

5.5. Голдберг Б. Современная психологическая самозащита.— К.: София, 1998.— 176 с.

5.6. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания.— Киев: Политиздат Украины, 1989.—189 с.

5.7. Гончаренко В.Г., Сокиран Ф.М. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві: Навч. посібник. — Київ: Укр.акад.внутр.справ,1994. — 48 с.

5.8. Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве.— Харьков, 1975.—144 с.

5.9. Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность: конфликт, гармония.— 2-е изд., доп.— К.: Политиздат Украины, 1989.— 175 с.

5.10. Доспулов Г. Г. Психология допроса на предварительном следствии.— М.: Юрид. лит., 1976.— 112 с.

5.11. Дубягин Ю.П. Следующая жертва ты! Непридуманные криминальные сюжеты и азбука безопасности.— М.: Печатное дело, 1995.— 416 с.

5.12. Журавель В.А. Ситуационность тактических приемов при допросе потерпевшего // Криминалистика и судебная экспертиза.— Киев: Выща школа, 1985.— Вып. 30.—С. 18-24.

5.13. Закатов А.А. Ложь и борьба с нею.— Волгоград: Ниж.-Волж. кн. изд-во, 1984.— 192 с.

5.14. Закатов А.А. Психологические особенности тактики производства следственных действий с участием несовершеннолетних: Учеб. пособие.— Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1979.—96 с.

5.15. Звонков Б.Н. Проблемы этики и психологии расследования //Актуальные проблемы государства и права (Уголовное право, уголовный процесс, криминалистика).— Краснодар, 1976.— С. 125-136.

5.16. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии. -М.: Изд-во МГУ, 1982.— 128 с.

5.17. Ильин Е.П. Психология воли.— СПб: Питер; Москва, Харьков, Минск, 2000.— 280 с.

5.18. Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично. Как перестать беспокоиться и начать жить / Пер. с англ.— М.: Топикал, Цитадель, 1995.— 832 с.

5.19. Ковалев А.Г. Психологические основы исправления правонарушителя.— М.: Юрид. лит., 1968.— 136 с.

5.20. Ковалев А.Г. Психология личности.— М.: Просвещение, 1970.—392с.

5.21. Комарков B.C. Психологические основы очной ставки: Текст лекций.— Харьков, 1976.— 28 с.

5.22. Кон И.С. Психология ранней юности: книга для учителей.— М.: «Просвещение», 1989. — 255 с.

 

 

Date: 2015-08-24; view: 336; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию